Справа № 159/880/23
Провадження № 2/159/453/23
(заочне)
24 квітня 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
У лютому 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №10003357608 від 14.03.2021 в розмірі 35 894 гривень.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 скориставшись 14.03.2021 сервісом online-кредитування https://cashberry.com.ua/ подав заявку на отримання кредиту, яка відображена у його персональному кабінеті. Того ж дня на мобільний номер телефону отримав унікальний ідентифікатор 67184, який ввів для підтвердження прийняття умов Договору про надання споживчого кредиту №10003357608 з ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС». 14.03.2021 фінансова установа перерахувала на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 у Приватбанк кошти в сумі 10000 гривень. Кредитний договір було укладено на 30 днів. У обумовлений сторонами строк відповідач кредит не повернув.
05.09.2022 на підставі договору факторингу №556/ФК-22 ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
За розрахунками позивача борг відповідача на 06.02.2023 складає 35 894,00 гривень, з яких 10 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 25 894,00 гривень - заборгованість за відсотками.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву.
На підставі п.2 ч.6 ст.19, ч.1 ст.274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом скерування судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. 29.03.2023 представниками Укрпошти відправлення повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою, а відповідач належно повідомленим.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився.
Враховуючи згоду позивача, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою усіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).
Дослідивши докази у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції чинній на час укладення договору) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу ст. 639 ЦК України (в редакції чинній на час укладення договору) договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Матеріалами справи підтверджено, що 14.03.2021 ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційних системуклав з ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» на Інтернет сторінці товариства з доменним ім'ям https://cashberry.com.ua/ договір №10003357608 про надання споживчого кредиту.
За умовами кредитного договору (п.1.1- п.1.3) товариство зобов'язувалось надати позичальнику кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався одержати і повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сума кредиту - 10 000 грн. Строк кредиту 30 календарних днів. Дата повернення вказується у графіку платежів, що є Додатком №1 до договору. Строк кредитування може бути продовжено у порядку і на умовах, визначених договором. Кредитні кошти надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами карти, вказаної позичальником (п.2.1).
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», яке є оператором послуг платіжної інфраструктури, 14.03.2021 ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» по транзакції 31568-26168-43393 перерахувало на карту відповідача кошти в сумі 10 000 грн.
Відповідно до Графіку платежів кредитні кошти надані ОСОБА_1 на 30 днів під 1,14 % в день (або 34,2% в місяць, що відповідає 3420 грн).
За розрахунками позивача тіло кредиту відповідачем не повернуто.
Відповідач не надав суду доказів відсутності заборгованості.
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту є доведеними.
Право позивача вимагати повернення кредитних коштів ґрунтується на договорі факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022, який відповідно до ст.512 ЦК України є підставою для зміни кредитора у зобов'язанні.
Щодо процентів за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з приписами статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 25 894,00 грн.
Згідно розрахунку боргу проценти нараховані за період з 14.03.2021 по 27.11.2021.
За умовами договору №10003357608 від 14.03.2021 строк кредитування становив 30 днів, до сплати належало 3420 грн процентів за користування кредитними коштами.
Позивач не надав суду доказів про пролонгацію договору у порядку визначено розділом 4 Договору.
Відсутні докази укладення договору кредиту на більш тривалий строк і у вимогах про погашення боргу від 12.12.2022, 05.09.2022.
Таким чином, позивач вимагає проценти за період, що перевищує строк кредитування.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16г, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 №202/4494/16ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Невиконання боржником зобов'язання в подальшому є підставою для відповідальності за ст.625 ЦК України.
З урахуванням наведено з відповідача на користь позивача необхідно стягнути лише заборгованість за процентами за період строку кредитування, тобто 3420 грн., в решті позову відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 993 грн (13420 х 100% :35894 =37% х2684 :100% = 993,00).
Керуючись статтями 12,76-81,141, 274-278,280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 633, 634, 1050, 1048, 1049, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень заборгованості за кредитним договором №10003357608 від 14.03.2021, яка складається з 10 000 гривень заборгованості по тілу кредиту, 3420 гривень заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 993 (дев'ятсот дев'яносто три) гривні судового збору.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м.Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 24.04.2023
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК