24 квітня 2023 року справа №200/9647/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
за участі секретаря судового засідання Усенко Т.І.,
представника позивача Краснопьорової О.С.,
представника відповідача Захарченка В.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі №200/9647/21 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків-відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та пені, -
28.07.2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 1267964,00 гривень та пеню нараховану на суму заборгованості в розмірі 1261728,42 гривень.
В обгрунтування позову зазначив, що за наслідком камеральної перевірки правомірності відшкодування зазначених сум податку на додану вартість контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ, яке позивачем оскаржено в судовому порядку та скасовано судом.
Проте, до теперішнього часу сума бюджетного відшкодування не перерахована на розрахунковий рахунок позивача, тому підлягає стягненню разом із нарахованою сумою пені.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України, через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 1267964 гривні та пеню, нараховану на суму заборгованості у розмірі 535457,35 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з рішенням, відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції безпідставно визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з вимогами про стягнення бюджетної заборгованості та поновив позивачу цей строк.
Рішення у справі № 805/2020/15-а, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, набрало чинності 18 серпня 2015 року, а 02 січня 2017 року є днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав в зв'язку з не створенням Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та не внесенням до Реєстру його заяви про повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Отже, строк звернення до суду з цим позовом сплинув 02 січня 2020 року, проте, з позовом до суду позивач звернувся тільки 28 липня 2021 року, через півтора року після спливу строку звернення до суду.
Щодо строку звернення до суду суд першої інстанції з посиланням на правові висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 29.11.2021 у справі № 420/4252/19, від 03.12.2020 у справі № 826/5397/18, від 18.11.2021 у справі № 260/1334/19, від 14.05.2020 року у справі № 804/6138/16, дійшов висновку, що оскільки у спірних правовідносинах бездіяльність відповідача є триваючою, то строк для звернення до суду стався внаслідок неналежного урядування, правової невизначеності та невчасного виконання податковим органом своїх обов'язків, тому причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного суду з огляду на наступне.
На підставі п. 200.7 ст. 200 ПК України позивач надав до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податкову декларацію за лютий 2015 року № 9044011455 від 19.03.2015 р., у якій зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 1280339 гривень.
09.04.2015 року по вищевказаній декларації контролюючим органом проведена камеральна перевірка даних позивача задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, за результатами якої складений Акт камеральної перевірки від 09.04.2015 року № 121/28-03-40/00191158.
За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 травня 2015 року № 0000284200/2402/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 640169,50 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 805/2020/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 05 травня 2015 року № 0000284200/2402/10/28-03-42 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1280399,00 грн та нарахування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 640169,50 грн
Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2018 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а.
16.06.2021 року позивач звернувся із заявою № 02.03/2361 до відповідачів з проханням відобразити в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування та здійснити відшкодування.
У відповіді № 337816/32-00-51-01 від 05.07.2021 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначило, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру.
20.07.2021 року на адресу ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» надійшла відповідь ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за № 05-06-06/1947 від 12.07.2021, у якій зазначено, що при надходженні від Державної казначейської служби України електронних повідомлень у вигляді платіжних доручень щодо відшкодування податку на додану вартість ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області забезпечить перерахування коштів податку на додану вартість у визначені законодавством строки.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було заявлено клопотання від 28.07.2021 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строки звернення до суду.
В обгрунтування заяви позивач зазначав, що враховуючи триваючий характер правопорушення щодо невідшкодування податку на додану вартість та законодавчі зміни процедури бюджетного відшкодування ПДВ, строк звернення до суду з вимогами про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ позивачем не пропущений.
Отже, оскільки пропуск строку звернення до суду позивачем у даному випадку обумовлений обставинами, які об'єктивно не залежали від позивача, такий пропуск зумовлено причинами, що є поважними у розумінні КАС України. Також вважає, що у спірних правовідносинах має місце триваюча протиправна бездіяльність.
При цьому, відповідна бездіяльність допускалась в період, коли існувала різна судова практика щодо способу захисту порушеного права.
Крім того, позивач звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним судом у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 за яким зміна сталої судової практики, яка відбувалася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах. При розгляді заяви про поновлення строку звернення до суду позивач просить застосувати висновки, викладені в постанові Верховного суду від 01 квітня 2021р по справі № 280/4453/18.
Позивач також наголошував на тому, що в червні 2021 року він звертався до відповідачів із заявою в якій просив відобразити інформацію в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування за спірною декларацією. Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався у 2021 році. Таким чином, він звернувся до суду в межах встановленого строку.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальні строки звернення до суду є обов'язковою складовою процедури її ініціації (частина перша статті 122 КАС України). Тривалість такого строку та початок відліку є його обов'язковими елементами, які визначаються залежно від предмета судового оскарження та обраного позивачем способу захисту порушеного права.
За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Процесуальним наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду стаття 123 КАС України передбачає повернення позову чи залишення його без розгляду (залежно від стадії виявлення судом факту пропуску).
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Для цілей розгляду судом термінових спорів у статті 270 КАС визначено, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта цієї статті).
Колегія суддів враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування в певних випадках та захисту прав учасників податкових відносин є Податковий кодекс України, який в тому числі регулює і питання порядку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Законом № 1797-VІІІ у підпункті 14.1.18 слова і цифру "у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу" було виключено.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній до 1 січня 2017 року) визначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
Нарахування пені пов'язується саме із недотриманням суб'єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми. Отже, у даній справі після спливу останнього дня, встановленого законодавством для зарахування на рахунок позивача узгодженої суми відшкодування ПДВ, останній мав дізнатися про порушення свої прав та виникнення підстав для вжиття заходів по їх захисту із обранням відповідного способу.
Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати практику Верховного Суду з цього питання, який тривалий час виходив з того, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.
Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення заборгованості з бюджету та пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.
Палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла аналогічного правового висновку та у постанові від 14 березня 2019 року (справа № 822/553/17) вказала, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.
Відтак, і вимоги щодо стягнення заборгованості з бюджету, і вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб'єктом владних повноважень встановленого законом обов'язку можуть бути пред'явлені у межах 1095-денного строку, після спливу якого правовідносини стають стабільними.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України).
Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року (справа № 826/7380/15) дійшла правового висновку, що за відсутності належного правого механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного прав є стягнення з Державного бюджету України через відповідне ГУ ДКС України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Водночас, на переконання колегії суддів, праву платника податків на отримання відповідних сум бюджетного відшкодування та пені кореспондує обов'язок останнього із своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у разі їх порушення контролюючим органом та наміру їх захистити. Право на звернення до суду не може бути реалізованим у будь-який невизначений час після його виникнення.
Законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов'язання як не сплаченої, так і надміру сплаченої чи такої, що підлягає відшкодуванню, у податковому правовідношенні припиняються. Аналогічний підхід до застосування положень статті 102 ПК України в частині встановлення темпоральних меж права платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування викладено і в постанові Верховного Суду від 3 грудня 2020 року (справа № 1340/4394/18).
Зміна правового регулювання механізму бюджетного відшкодування ПДВ шляхом запровадження ведення Реєстру та Тимчасового реєстру, на переконання колегії суддів, не може вважатись ні підставою для зупинення перебігу строків давності для вимоги про стягнення, ні початком для відліку строку, встановленого статтею 102 ПК України.
Впродовж розгляду справи позивач, окрім доводів про зміну законодавства з повернення бюджетного відшкодування з ПДВ, не навів жодних поважних причин, які перешкоджали йому звернутись до суду з позовом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 січня 2023 року в справі № 140/1770/19 визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав позивача та про відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (починаючи з пункту 81 постанови), а також дійшла висновку про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 102).
Окремо в пункті 106 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі.
Аналогічний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року в справі № 803/1149/18, а також у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі 360/4040/21.
Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК при зверненні платника податків до суду щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно частин третьої, п'ятої статті 254 КАС (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Суми бюджетного відшкодування, щодо повернення яких позивач заявив позовні вимоги, набули статусу узгоджених через п'ять днів після направлення копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а сторонам (судове рішення прийнято за наслідками письмового провадження), - 27.08.2015.
Початком перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ є набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих сум ПДВ, тобто наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, та з якого фактично і розпочинається нарахування такої пені.
Відповідно до пунктів 200.13 та 200.15 статті 200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Як зазначено вище, відповідач всупереч зазначених приписів ПК України не подав до органів Державного казначейства висновку після набрання законної сили ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а.
Як зазначає податковий орган ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а він отримав 31.08.2015.
07 серпня 2018 року Верховним Судом прийнято постанову у справі № 805/2020/15-а, відтак, до вказаної дати контролюючий орган отримав копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, тому станом на 27.08.2015 року сума 1267964,00 вже набула статусу бюджетної заборгованості і контролюючий орган повинен був подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням цієї суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню не пізніше 07.09.2015, а орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у свою чергу, не пізніше 14.09.2015 здійснити бюджетне відшкодування, що не було здійснено відповідачами.
Відтак, посилання позивача на те, що він дізнався про порушення своїх прав у 2021 року не заслуговують на увагу.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування та пені 28 липня 2021 року тобто, як з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України, так і за межами 1095 днів, - строку звернення до суду, який було визначено судовою практикою, наведеною вище.
При цьому доводи про незастосування строку звернення до суду з мотивів «триваючого правопорушення», з чим погодився суд першої інстанції, є необґрунтованими, про що зазначено вище в цій постанові апеляційного суду, в тому числі, з урахуванням практики Верховного Суду, що підлягає застосуванню до спірних тотожних правовідносин.
Необхідність застосування строків звернення до суду з подібними позовами викладена в численних рішеннях Верховного Суду, зокрема, наведених вище в цій постанові, в тому числі, палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 (справа № 822/553/17), при цьому час ухвалення постанов з таким змістом є більш пізнім, ніж судові рішення, на які послався суд першої інстанції (наприклад, постанови від 22 грудня 2021 року у справі № 360/2526/20, від 30 листопада 2021 року в справі № 280/2868/20, від 3 листопада 2021 року у справі № 0340/1409/18).
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 640/14864/16-а (щодо триваючого характеру правопорушення) не заслуговують на увагу, оскільки постановою від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, в тому числі, і в цій постанові (п. 43).
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цими позовними вимогами та належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, колегія суддів вказує на відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.
Отже, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, визнаються апеляційним судом неповажними.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати позивачу надати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 130, 122, 123, 237, 292, 309, 310, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Запропонувати Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на інші поважні причини пропуску такого строку із наданням відповідних доказів.
Заяву надати до Першого апеляційного адміністративного суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@1aa.court.gov.ua) або через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», або за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23 до 22 травня 2023 року включно.
Продовжити розгляд справи та відкласти розгляд справи № 200/9647/21 на 29 травня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв