про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/401/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту патрульної поліції (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, розмірі 2822,54 грн.
За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві позивач просить поновити йому строк звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що наказом Департаменту патрульної поліції № 607 о/с від 12.03.2022 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 12.03.2022, а тому починаючи з 12.03.2022 у позивача виникли обставини для звернення до суду у тримісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Підставами для поновлення строку звернення до суду позивач вказує на: запровадження на всій території України з 24.02.2022 воєнного стану; органи й підрозділи, що входять до системи Національної поліції України, в тому числі й Департамент патрульної поліції, беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, а також у виконанні завдань територіальної оборони; весь особовий склад з моменту введення посиленого варіанту несення служби залучався до посиленої охорони адміністративних будівель, супроводження критично важливих вантажів, охорони громадського порядку в посиленому варіанті, що фізично ускладнювало здійснення діяльності претензійно-позовної роботи за функціональними обов'язками начальника відділу правового забезпечення Управління; відповідно до вимог Порядку забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 №3194/5 - особову справу відповідача та інші службові документи, що стосуються предмету позову було евакуйовано за межі Луганської області.
На думку позивача, вказане унеможливило звернення з позовом до суду в межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов наступного.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ (частина третя статті 13 Закону №580-VIII ).
Отже, служба в патрульній поліції є публічною службою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом Департаменту патрульної поліції № 607 о/с від 12.03.2022 було звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", 12.03.2022, також в наказі зазначено, що сума відшкодування вартості предметів однострою особового користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 2822,54 грн.
За правилами статті 20 Закону № 580 поліцейські мають єдиний однострій, який отримується безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772) (застосовується в редакції на час звільнення відповідача зі служби).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 772 встановлено, що однострій - це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку №772, одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
За приписами пункту 10 розділу V Порядку №772, поліцейським у випадку звільнення зі служби в поліції за власним бажанням здійснюється відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, з урахуванням термінів його експлуатації.
Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
З системного аналізу вищенаведених норм Порядку №772 встановлено, що в разі звільнення поліцейського зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування нею вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов'язане із проходженням такою особою публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
І за характером спірних правовідносин, і за їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, оскільки пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебувала на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями, що призвели до стягнення грошових коштів за вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
А отже місячний строк звернення до суду розповсюджується як на позови, подані фізичними особами, так і на позови, подані суб'єктами владних повноважень.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, зазначені у постанові від 11 лютого 2021 року по справі №360/917/19 та ухвалі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 360/1934/21.
У зв'язку з цим, суд вважає хибними посилання позивача на те, що він має право на звернення до суду у тримісячний строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Враховуючи те, що відповідача звільнено 12.03.2022 наказом від 12.03.2022 № 607 о/с, тому починаючи з 12.03.2022 розпочався перебіг саме місячного строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
З вказаним адміністративним позовом позивач звернувся лише 06 квітня 2023 року (дата подачі позову засобами поштового зв'язку), тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Метою запровадження процесуальних строків є: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Отже, якщо ніхто із учасників потенційного спору чи реального конфлікту вчасно без поважних причин не звернувся до суду, суспільні відносини стають стабільними на майбутнє та не підлягають правовій ревізії.
Як вже зазначив суд раніше, згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Підставами для поновлення строку звернення до суду позивач вказує на: запровадження на всій території України з 24.02.2022 воєнного стану; органи й підрозділи, що входять до системи Національної поліції України, в тому числі й Департамент патрульної поліції, беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, а також у виконанні завдань територіальної оборони; весь особовий склад з моменту введення посиленого варіанту несення служби залучався до посиленої охорони адміністративних будівель, супроводження критично важливих вантажів, охорони громадського порядку в посиленому варіанті, що фізично ускладнювало здійснення діяльності претензійно-позовної роботи за функціональними обов'язками начальника відділу правового забезпечення Управління; відповідно до вимог Порядку забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 №3194/5 - особову справу відповідача та інші службові документи, що стосуються предмету позову було евакуйовано за межі Луганської області.
Однак, зазначені позивачем підстави є загальними та свідчать лише про посилене несення служби всіх підрозділів Національної поліції під час воєнного стану.
Позивачем у даній справі виступає окремий та самостійний суб'єкт публічного права - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцем дислокації якого є будівлі у місті Києві.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 м. Київ з 25 квітня 2022 року не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Позивач, як орган державної влади, повинен забезпечити здійснення своїх повноважень навіть в умовах воєнного стану. Департамент розташований у місті Києві, навколо якого активні бойові дії були припинені офіційно 25 квітня 2022 року, що давало йому об'єктивну можливість реалізувати своє право на звернення з позовом до суду раніше, ніж 06 квітня 2023 року.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у період з 13.03.2022 по 06.04.2023 саме у позивача виникли реальні обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з даною позовною заявою, позивач суду не надав.
Саме по собі введення воєнного стану та пов'язані з цим заходи посиленого несення служби для всіх підрозділів Національної поліції України не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Так, згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Суд акцентує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Позивачем не надано до суду доказів того, що весь особовий склад з моменту введення посиленого варіанту несення служби до квітня 2023 року включно був залучений до посиленої охорони адміністративних будівель, супроводження критично важливих вантажів, охорони громадського порядку в посиленому варіанті, зокрема, залучено було до виконання вказаних завдань весь без виключень підрозділ правового (юридичного) забезпечення Департаменту, що фізично унеможливило здійснення діяльності претензійно-позовної роботи та звернення з цим позовом до суду.
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що зазначені позивачем підстави пропуску строку є неповажними, а тому у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом слід відмовити.
Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи те, що позов подано після закінчення строків, установлених законом, а підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про залишення позову без руху.
Позивачу слід надати суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду у період з 13.03.2022 по 06.04.2023, підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд роз'яснює заявнику, що у відповідності до частини другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, згідно частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому до позовної заяви не надано доказів вручення відповідачу копії зазначеного наказу про звільнення та обізнаності відповідача про необхідність відшкодування вартості предметів однострою особистого користування. Не надано рапорт відповідача про звільнення зі служби.
Також позивач не зазначає про наявність згоди або незгоди відповідача із відшкодуванням вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, не зазначає дату вручення відповідачу наказу про відшкодування такої вартості.
Пунктом 16 розділу VІІ Порядку № 772 для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою. Роздавальна відомість на предмети однострою вважається виконаною, якщо згідно з нею здійснено видачу предметів однострою вказаним у ній поліцейським, повністю або частково відповідно до зазначеної кількості, її підписано всіма передбаченими посадовими особами, а дані про видачу внесено до арматурних карток поліцейських, яким було видано предмети однострою. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою має бути передана до бухгалтерської служби органу (закладу, установи) поліції, ЗВО у строк не більше 30 днів з моменту здійснення в ній первинного запису про видачу предметів однострою поліцейським, але не пізніше останнього дня звітного місяця.
Отже, доказом отримання предметів однострою є саме роздавальна відомість про видачу однострою відповідачу з його особистим підписом. Вказана відомість до позову не додана, а арматурна картка не містить підпису відповідача.
Крім того, не надано копії паспорта громадянина України на ім'я відповідача та довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що позбавляє суд можливості з'ясувати адресу місця реєстрації відповідача та вирішити питання щодо територіальної підсудності даної справи.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати зазначені документи.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Позивач обґрунтовує правові підстави позову з посиланням на Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092.
При цьому із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
На момент звільнення відповідача вказаний Порядок не зазнав змін, отже застосовується у мирний час. Жодного обґрунтування того, на яких правових підставах заявлено вимоги щодо стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у період дії воєнного стану, позивачем в позові не зазначено.
Згідно частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позовна заява також містить недоліки, суд дійшов висновку про залишення позову без руху з наданням позивачу строку для їх усунення.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені Департаментом патрульної поліції у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом.
У задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.
Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":
- позовну заяву оформлену відповідно до статей 160, 161 КАС України з належним правовим обґрунтуванням змісту позовних вимог;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду у період з 15.03.2022 по 06.04.2023, підтверджені належними та допустимими доказами;
- копію паспорту громадянина України на ім'я відповідача, довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, рапорт про звільнення зі служби відповідача, докази вручення відповідачу витягу з наказу від 10.03.2022 № 592 о/с, копію наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування та докази ознайомлення з ним відповідача, копії роздавальних відомостей про видачу відповідачу предметів однострою, про стягнення вартості яких заявлено позов, з підписом позивача.
У разі не виконання вимог ухвали суду, позовна заява підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.О. Кисельова