24 квітня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/7936/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Управління служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 9, код ЄДРПОУ - 20001585)
провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання винити певні дії, -
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №340/7936/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання винити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
22.12.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про зміну способу виконання рішення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд головуючому судді Жуку Р.В.
Ухвалою суду від 18.04.2023 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2023 року.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно ч.9 ст.205, ч.2 ст.378 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи суд зазначає наступне.
Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року, яке набрало законної сили, зобов'язано Управління СБУ в Кіровоградській області скласти нову довідку про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 за період з листопада 2011 по січень 2018 роки включно виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої СБУ станом на 1 січня 2018 року та оформити згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178), до якої також включити розрахунок за неотриману польову форму одягу, а також, провести перерахунок та виплату компенсації за неотримане речове майно на підставі нової довідки про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 , з урахування раніше виплачених сум.
Заява вмотивована тим, що пунктом 4 розділу IV Інструкції про речове забезпечення військовослужбовців СБ України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом ЦУ СБ України від 10.11.2016 №584, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.12.2016 за №1639/29769, визначено, що предмети польової форми одягу видаються тільки в натуральному вигляді, тобто нарахування та виплата грошової компенсації за таку форму одягу відомчими нормативними актами не передбачено.
Для з'ясування можливості здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за неотриману польову форму одягу, відповідно до визначено у вказаному судовому рішенні порядку, Управлінням до Департаменту господарського забезпечення СБ України направлено запит на роз'яснення № 61/16/1365нт від 06.07.2022 щодо порядку та можливості виконання судового рішення, перш за все в частині визначення закупівельних цін, які можуть бути враховані при складанні довідки та здійсненні розрахунку розміру грошової компенсації, а також можливості та порядку проведення такого розрахунку (а.с.105).
За результатами розгляду, ДГЗ СБУ надано письмове роз'яснення №19/1-1915ВС від 04.08.2022, у якому вказано, що відповідно до абзаців 4 та 5 пункту 3 розділу І "Інструкції про речове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України в мирний час та особливий період", затвердженої наказом ЦУ СБ України від 10.11.2016 №584, предмети польової форми одягу використовуються під час навчань, бойових чергувань, занять у навчальних центрах, несення добових нарядів і видаються під час проходження служби. При цьому, грошова компенсація розраховується на предмети повсякденної форми одягу, а тому підстави для перерахунку довідок про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, відсутні (а.с.106).
Згідно ч.1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Водночас, резолютивна частина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року у справі №340/7936/21 є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, судом не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що таке судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Отже, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Подаючи до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом видачі предметів польової форми одягу у натуральному вигляді, представник відповідача фактично просить суд змінити резолютивну частину свого рішення, змінити рішення суду по суті та спосіб захисту, що є неможливим, оскільки таке судове рішення є незмінним.
Між тим, згідно з ч.1 cт.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Пункт 4 IV Інструкції №584 передбачає, що військовослужбовцям предмети польової форми одягу видаються тільки в натуральному вигляді.
Відповідно до п.5 IV Інструкції №584, за бажанням військовослужбовця дозволяється (з моменту виникнення права на отримання речового майна) замість одних предметів речового майна, передбачених нормами, за якими забезпечується військовослужбовець, видавати інші, вартість яких не перевищує вартості належних йому до видачі предметів речового майна (повсякденна форма одягу), відповідно до вимог законодавства.
Розрахунок вартості предметів речового майна при проведенні заміни одних предметів речового майна на інші здійснюється за затвердженими Головою СБУ компенсаційними цінами вартості речового майна на поточний рік, які щороку до 20 січня доводяться ДГЗ до підрозділів, органів, закладів.
Водночас суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що відомчими нормативними актами передбачена лише можливість видачі предметів польової форми одягу тільки в натуральному вигляді та зазначає наступне.
Найвищу юридичну силу має конституція держави, вона є основним законом і втілює принцип верховенства права. За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи: закони та підзаконні акти.
За своїм значенням закон є правовим актом первинного характеру. У законах міститься початкове право - норми права, які є відправними засадами всієї правової системи держави.
Підзаконний нормативний акт - це письмовий документ уповноваженого суб'єкта, прийнятий на підставі та на виконання закону, в якому закріплені правила поведінки загального характеру, що забезпечуються державою.
Закони - акти вищої юридичної сили; підзаконні акти - акти, засновані на законах та їм не суперечать.
У свою чергу відомчий акт - це підзаконний нормативний акт (указ, інструкція, нормативний наказ тощо), який видають у межах компетенції певного органу виконавчої влади (міністерства, комітету, відомства). Він містить вторинні (похідні) норми, які розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їхнє повне й точне виконання.
З викладеного вбачається, що відомчій акт органу виконавчої влади (Інструкції №584) не може суперечити нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, в даному випадку Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII та постанові Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.
Відсутність у Інструкції №584 підстав щодо розрахунку вартості предметів речового майна - польової форми не може позбавляти позивача права, на отримання відповідної компенсації передбаченої Законом та підтвердженого рішенням суду.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у листі ДГЗ СБУ №19/1-1915ВС від 04.08.2022 року Департаменту господарського забезпечення СБ України для проведення правової оцінки з запропоновано звернутись до УПЗ СБ України.
Доказів звернення відповідачем до вказаного підрозділу суду не надано.
В даному випадку суд доходить висновку, що відповідачем здійснено не всі заходи для виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року у справі №340/7936/21, що в свою чергу не доводить факту неможливості його виконання.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року у справі №340/7936/21 - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику та учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк, установлений ст.295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК