про повернення позовної заяви
24 квітня 2023 року Київ № 640/15820/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Смішка Олександра Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди,
адвокат Смішко О.Л. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ОАСК з вимогами про визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО в м. Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабміну України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168; зобов'язання відповідача винести наказ (накази) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої вищевказаною постановою; стягнення з ТУ ССО в м. Києві та Київській області додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 15.09.2022 у розмірі 200357,20 грн.
Ухвалою КОАС від 20.03.2023 позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали КОАС від 20.03.2023 представником позивача було подано лише "заяву про усунення недоліків".
Дослідивши поданий документ, суд констатує повне невиконання вимог судового рішення від 20.03.2023, яке набрало законної сили, а саме позивачем не подано: позову у новій редакції із зазначенням у ньому: ціни позову; обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, інформації про залучення позивача на службу в підрозділах відповідача та графіків несення служби на час спірного періоду; розрахунку суми виплат, на які претендує заявник із визначенням всіх складових розрахунку; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3988,37 грн. (1984,80 грн. за дві вимоги немайнового характеру та 2003,57 грн. за позовну вимогу майнового характеру).
Суд зауважує, що адміністративний процес - це правовідносини, що складаються під час розгляду й вирішення судом публічно-правових спорів, зарахованих до адміністративної юрисдикції. Передусім це відносини між судом і особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники), чи іншими учасниками адміністративного процесу (свідок, експерт, перекладач тощо).
Ці відносини врегульовують правила адміністративного судочинства.
При цьому, правила судочинства є вимогами для виконання умов (норма поведінки, норми права чи процесу) всіма учасниками певної процесуальної дії, за виконання яких передбачено заохочення, а за невиконання - покарання.
Адміністративний процес складається із конкретних вимог, які є імперативними для його учасників, тому невиконання цих вимог будь-яким учасником має своїм неодмінним наслідком застосування санкцій.
Положеннями ч.1 ст.171 КАСУ передбачено, що суддя наділений повноваженням (правом) вирішувати питання щодо прийнятості позовної заяви для розгляду та забезпечення належних передумов для ефективного розгляду справи. Для виконання цього повноваження суддя має відповідні процесуальні інструменти, зокрема, право залишити позовну заяву без руху з покладанням на учасника процесу обов'язку виконати вимоги суду для усунення прогалин та недоліків, що стають на заваді розгляду справи. Суд також має достатні повноваження для встановленнян адміністративної процесуальної діє- та правоздатності кожного учасника процесу, що відіграє визначальну роль для вирішення питання можливості відкриття провадження у справі.
У цьому зв'язку, праву суду відповідає обов'язок сторони виконати вимогу, чи не виконати, а оскільки адміністративний процес є формою правил, то за невиконання вимоги процесуальним законом передбачена певна відповідальність для недобросовісного учасника, яка встановлена ст.45 КАСУ.
Крім того, суд акцентує увагу, що положеннями ч.2 ст.159 КАСУ наведено вичерпний перелік заяв по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках, - ч.3 ст.159 КАСУ.
Відтак, подання заяв, які не стосуються суті справи, не утворює для судді обов'язку їх розгляду.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним, - ч.5 ст.159 КАСУ.
Такий вид заяви як "заява про усунення недоліків", "додаткова заява" чинним КАСУ не передбачені. Тим більше, що за приписами ст.160 КАСУ, єдиною формою звернення до суду на захист порушеного права є позовна заява і жодний інший вид заяв не може її підмінювати.
"...Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову. (Верховний Суд справа №405/3360/17).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Виходячи із вищевикладеного, ураховуючи, що за змістом "заяви про усунення недоліків" неможливо розцінити її суть, суд залишає вказану заяву без розгляду.
Положеннями п.1 ч.4 ст. 169 КАС України унормовано, що позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах КАС ВС від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАСУ, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не було усунуто жодного недоліку, вказаного в ухвалі суду від 20.03.2023, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву адвоката Смішка Олександра Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області ( ЄДРПОУ 43162533; вул. Жилянська, 58-Б, Київ, 02160) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди, - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.