про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2023 року Київ № 320/12738/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гуріна Ю.М., із вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684, 00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір передбачено», що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позову позивач просить суд, серед іншого, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести її виплату з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» від 09.02.2023 № 5881, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок індексації основного розміру пенсії та провести її виплату з 01.03.2022.
Отже позивачем в позовній заяві об'єднано чотири позовні вимоги, дві з яких є похідними. Зокрема, у пункті 3 прохальної частини позову позивач фактично об'єднав дві самостійні вимоги зобов'язального характеру.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити по 1073, 60 грн. судового збору за дві заявлені позовні вимоги немайнового характеру (основні та похідні), загальна сума якого становить 2147, 20 грн.
Доказів сплати судового збору позивачем суду не надано, натомість надано копії посвідчення учасника бойових дій.
Отже позивач уважає, що він звільнений від сплати збору як учасник бойових дій.
Із приводу викладеного суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
При цьому, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо випливає із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2018 у справі № 820/2891/17, від 26.03.2018 у справі № 805/3967/17-а, від 03.04.2018 у справі № 814/2000/17, від 13.07.2018 у справі № 461/618/17, від 23.08.2018 у справі № 800/416/17, від 07.08.2018 у справі № 826/14550/17, від 30.07.2019 у справі № 701/226/19.
Предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» від 09.02.2023 № 5881, а також індексації основного розміру пенсії з 01.03.2022.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки спір у цій справі не пов'язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, у силу вимог частини четвертої статті 161 Кодексу, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Дослідивши позовну заяву та викладені в ній обставини, судом не виявлено: доказів фактично нарахованої та фактично отриманої позивачем пенсії за спірний період; детального розрахунку індексації пенсії, на яку претендує позивач; обґрунтованих пояснень з відповідними доказами, чому спірну індексацію слід нарахувати саме з 01.03.2022.
Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається зі змісту позову, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації основного розміру пенсії з 01.03.2022, у той час як до суду звернувся з такою позовною заявою 19.04.2023, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутись до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Керуючись зазначеними обставинами, суд констатує, що в момент отримання позивачем пенсійних виплат в меншому розмірі з 01.03.2022, останній міг та мав реальну можливість дізнатись про порушення свого права та своєчасно звернутись до суду на його захист, а тому строк звернення до суду для позивача обраховується з 01.03.2022.
Звертаючись 19.04.2023 до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача вчинити певні дії з 01.03.2022, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
З матеріалів позову вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та у відповідь отримав лист від 04.04.2023 про відмову в перерахунку та виплати пенсії, зокрема щодо індексації пенсії за період з 01.03.2022.
Проте матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також заяви про поновлення строку звернення до суду в цій частині, ураховуючи, що між датою, з якої слід було здійснити перерахунок індексації пенсії, зверненням до відповідача та в подальшому до суду пройшло більше одного року.
Суддя констатує, що звернення позивача до відповідача та отримання ним відповіді від 04.04.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, ураховуючи висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у зазначеній частині позовних вимог, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу, суд ураховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, згідно з якою для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; у той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія і доплати до неї є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Отримуючи щомісячно пенсію, позивач повинен був знати, що вона виплачується у меншому розмірі, у тому числі без індексації.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду в зазначеній частині позовних вимог.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду в зазначеній частині позовних вимог.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату 2147, 20 грн. судового збору за дві вимоги немайнового характеру;
- доказів фактично нарахованої та фактично отриманої позивачем пенсії за спірний період;
- детального розрахунку індексації пенсії, на яку претендує позивач;
- обґрунтованих пояснень з відповідними доказами, чому спірну індексацію слід нарахувати саме з 01.03.2022;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали, у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації основного розміру пенсії з 01.03.2022.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
відмовити у звільненні від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.