_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"17" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/672/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не вдалося з'єднатись в системі „ВКЗ";
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" до фізичної особи-підприємця Рибалкіної Ірини Василівни про стягнення 111 139,91 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" (далі по тексту - ТОВ "Балакком") звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Рибалкіної Ірини Василівни (далі по тексту - Рибалкіна І.В.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 111 139,91 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 55 672,75 грн., пені у розмірі 22 451,54 грн., збитків від інфляції у розмірі 13 611,25 грн., штрафної неустойки (35 % річних) у розмірі 19 404,37 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №042 від 30.07.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Рибалкіна І.В. була повідомлена про розгляд судом даного спору шляхом надсилання ухвал на її адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65074, м. Одеса, вул. В. Терешкової, буд. 13. Проте, ухвали суду, якими Рибалкіна І.В. була повідомлено про дату та час розгляду судом даної справи, були повернуті у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Рибалкіної І.В. про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
30.07.2019р. між ТОВ "Балакком" (Постачальник) та Рибалкіною І.В (Покупець) було укладено договір поставки №042, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товари, а Покупець зобов'язується прийняти їх та здійснити оплату згідно умов даного договору. Якість товару, що постачається Постачальником, повинна відповідати вимогам стандартів і підтверджуватись сертифікатами відповідності, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, посвідченнями якості або іншими документами, виданими Постачальником. Товар має бути упакований у тару, що забезпечує його цілісність при перевезенні та зберіганні.
Згідно з п. 5.1.7 договору поставки №042 від 30.07.2019р. обидві сторони визнають, що підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних є повним, достатнім та дійсним підтвердженням того, що сторони досягли згоди щодо кількості та асортименту товару.
Умовами п. 6.1 договору поставки №042 від 30.07.2019р. визначено, що Покупець зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого згідно накладних товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару Постачальником. Оплата за цим договором може здійснюватися і на інших умовах згідно домовленостей сторін, в такому випадку сторони підписують додаткову угоду до цього договору.
Відповідно до п. 7.2 договору поставки №042 від 30.07.2019р. у випадку порушення Покупцем з будь-яких причин терміну оплати за поставлений товар згідно пункту 6.1 цього договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки платежу. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань по повній оплаті вартості отриманого товару. Покупець у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу Постачальника зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період затримки платежу, а також 35% річних від простроченої суми.
Приписами п. 10.3 договору поставки №042 від 30.07.2019р. визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019р. Якщо до кінця строку договору ні одна зі сторін не заявила про зміну умов договору або про його припинення, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на кожен наступний рік.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №042 від 30.07.2019р., ТОВ "Балакком" було поставлено Рибалкіній І.В. товар на загальну суму 57 398,00 грн., що підтверджується наступними підписаними між сторонами видатковими накладними: №636 від 13.01.2022р. на суму 10 166,00 грн., №1044 від 20.01.2022р. на суму 16 617,00 грн., №1351 від 25.01.2022р. на суму 2 037,00 грн., №№1849 від 02.02.2022р. на суму 13 591,00 грн., №1917 від 03.02.2022р. на суму 1 486,00 грн., №2290 від 09.02.2022р. на суму 13 501,00 грн.
11.07.2022р. ТОВ "Балакком" звернулось до Рибалкіної І.В. із претензією №146, відповідно до якої позивач, посилаючись на поставку товару за договором №042 від 30.07.2019р. у січні та лютому 2022р., просив сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 55 672,75 грн., а також штрафні санкції у розмірі 7 115,30 грн.
Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022р. по 15.08.2022р. за договором №042 від 30.07.2019р. розмір заборгованості Рибалкіної І.В. перед ТОВ "Балакком" становить 55 672,76 грн. невиконання обов'язку щодо погашення якої стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Господарським судом під час вирішення даної справи було встановлено, що ТОВ "Балакком" на виконання зобов'язань за договором поставки №042 від 30.07.2019р. було поставлено Рибалкіній І.В. товар на загальну суму 57 398,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, а також додатково актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022р. по 15.08.2022р.
Проте, вартість поставленого позивачем товару не була оплачена відповідачем своєчасно та у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 55 672,75 грн.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати Рибалкіною І.В. поставленого їй товару у повному обсязі, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ "Балакком" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 55 672,75 грн.
З посиланням на умови договору поставки №042 від 30.07.2019р., а також приписи ст. 625 ЦК України, ТОВ "Балакком" було нараховано відповідачу збитки від інфляції у розмірі 13 611,25 грн. та 35% річних у розмірі 19 404,37 грн., які були визначені позивачем в якості штрафної неустойки. Слід зазначити, що 35% річних були розраховані по кожній видатковій накладній окремо по 07.02.2023р. включно; збитки від інфляції також були розраховані по кожній видатковій накладній, останній місяць показники інфляції за який були враховані позивачем при здійснені розрахунку - грудень 2022р., незважаючи на розрахунок інфляційних по 07.02.2023р.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції у розмірі
13 611,25 грн. та 35% річних у розмірі 19 404,37 грн., суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що має наслідком задоволення заявлених ТОВ "Балакком" позовних вимог у названій частині.
Крім того, із посиланням на умовам п. 7.2 договору поставки №042 від 30.07.2019р. ТОВ "Балакком" було заявлено до стягнення із відповідача пеню у розмірі 22 451,54 грн., яка була розрахована по кожній видатковій накладній окремо по 07.02.2023р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.
Кабінет Міністрів України Постановою № 1423 від 23.12.2022р. вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Вони передбачають, що термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 продовжено до 30.04.2023р.
Враховуючи встановлення на території України карантину з 12.04.2020р., який станом на 07.02.2023р., скасований не був, суд доходить висновку про наявність у ТОВ "Балакком" права нараховувати пеню у строк, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений ТОВ "Балакком" розрахунок пені, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених позивачем вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із Рибалкіної І.В. пені у розмірі 22 451,54 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Балакком" позовних вимог шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця Рибалкіної Ірини Василівни суми основного боргу у розмірі 55 672,75 грн., пені у розмірі 22 451,54 грн., збитків від інфляції у розмірі 13 611,25 грн., 35 % річних у розмірі 19 404,37 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 185, 191, 192, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути фізичної особи-підприємця Рибалкіної Ірини Василівни / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" /58023, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Комунальників, буд. 4-Б; ідентифікаційний код 30501814/ суму основного боргу у розмірі 55 672,75 грн. /п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят дві грн. 75 коп./, пеню у розмірі 22 451,54 грн. /двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят одна грн. 54 коп./, збитки від інфляції у розмірі 13 611,25 грн. /тринадцять тисяч шістсот одинадцять грн. 25 коп./, 35% річних у розмірі 19 404,37 грн. /дев'ятнадцять тисяч чотириста чотири грн. 37 коп./, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна