Провадження № 11-кп/803/1684/23 Справа № 201/7759/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 квітня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників - ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 травня 2023 року включно.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , стадію розгляду провадження, відомості про особи останніх, процесуальну поведінку ОСОБА_8 , посилався на те, що ризики, передбачені: п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_6 , п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_9 та п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_8 , не припинили існувати та застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_9 просить ухвалу скасувати та постановити нову про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або будь-якого іншого не пов'язаного з триманням під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги адвокат посилається на недоведеність зазначених прокурором ризиків, формальне продовження строків тримання під вартою ОСОБА_9 та тривалий розгляд кримінального провадження. Так, захисник зазначає, що матеріали провадження не містять відомостей про здійснення впливу на учасників провадження. Поряд із цим, оголошений воєнний стан та введені у зв'язку з цим обмеження спростовують ризик перешкоджання здійсненню кримінального провадження та його затягування обвинуваченим. Окрім цього, недоведеним є також й ризик переховування від суду, з огляду на наявність у ОСОБА_9 міцних соціальних зв'язків та відсутність судимостей. Серед іншого, захисник звертає увагу на те, що відносно обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_14 не застосовано запобіжний захід, попри наявність у нього судимостей, та тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, що свідчить про вибірковість обрання запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання та обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Свої вимоги захисник обґрунтовує порушенням строків звернення прокурора до суду з клопотанням, його необґрунтованістю та тривалим ув'язненням обвинуваченого. Так, адвокат зазначає, що клопотання було подано лише 29.03.2023 та в ньому не було наведено підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а також жодних доводів стосовно неможливості застосування до нього альтернативного запобіжного заходу. Захисник вважає недоведеними заявлені у клопотанні ризики, оскільки ОСОБА_15 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивну характеристику, про що сторона захисту повідомляла суд першої інстанції. На переконання захисника, подальше тримання під вартою є недоцільним. Адвокат зауважує, що обвинувачений тримається під вартою протягом 3 років та 1 місяця та судовий розгляд провадження наразі не завершено. Серед іншого, захисник звертає увагу на те, що суд не розглянув клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, що вказує на істотне порушення вимог КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до її підзахисного альтернативний запобіжний захід.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги адвокат посилається на недоведеність заявлених прокурором ризиків та тривалий розгляд кримінального провадження. Захисник вважає, що клопотання прокурора є формальним, оскільки зазначені у ньому підстави для продовження строку застосування запобіжного заходу є незмінними протягом року, тоді як посилання на вчинення обвинуваченим військового злочину порушує презумпцію невинуватості та не може бути покладено в основу судового рішення. На переконання захисту, сама лише тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також наявність у обвинуваченого судимостей не може слугувати підставою для тримання останнього під вартою. Захисник зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, молодшого брата на утриманні, який потребує встановлення над ним опіки, до ув'язнення був працевлаштований, приймав участь у волонтерській діяльності. Окрім цього, внаслідок перенесеної хвороби на ковід, стан здоров'я ОСОБА_6 погіршився та він наразі потребує госпіталізації. На переконання захисника, суд не надав належної оцінки цим обставинам та при цьому безпідставно врахував кримінальне провадження, яке перебуває у цьому ж суду, проте не завершено. Також захисник зауважує, що розгляд провадження триває понад 2 роки, а тому строк тримання обвинуваченого під вартою є тривалим. Серед іншого, адвокат звертає увагу на те, що з огляду на неточності у написанні по батькові обвинуваченого, останній утримується під вартою незаконно та це питання впродовж 11 місяців не вирішено. Також, захисник зазначає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід не застосовувався.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачених та захисників, які апеляційні скарги підтримали, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 29 березня 2023 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою останніх.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу, суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість подальшого тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під вартою, та дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені: п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_6 , п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_9 та п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_8 , не зменшились і виправдовують тримання обвинувачених під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та доводи захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, особи обвинувачених та відповідно наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останніх та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції об'єктивно взято до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі, і за вчинення злочину, пов'язаного із втечею з установи відбування покарання, обвинувачується у вчиненні одного з інкримінованих йому злочинів через 2 місяці після звільнення з місць позбавлення волі. Окрім цього, ОСОБА_6 не одружений, офіційно не працевлаштований, та обвинувачується в організації втечі з-під варти, в той саме час, коли він був попередньо ув'язнений. Більш того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2022 року, в межах розгляду судової справи № 932/2545/20 під головуванням судді ОСОБА_16 , заставу в розмірі 237 900 гривень, внесену 06.09.2021 ОСОБА_12 за ОСОБА_6 , звернено у дохід держави, у зв'язку із порушенням ОСОБА_6 покладених судом обов'язків при застосуванні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, та в подальшому збільшено її розмір.
Поряд із цим, судом обґрунтовано враховано, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи і джерела доходу не мають. При цьому, ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, у тому числі і за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не знята і не погашена.
Колегія суддів вважає, що матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , під вартою, та стороною захисту не наведені.
Твердження захисників обвинувачених про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , обставини провадження та особи обвинувачених, з урахуванням оголошеного на території України воєнного стану, беззаперечно вказують на їх існування.
Доводи захисника ОСОБА_11 про порушення 5-денного строку звернення до суду з клопотанням, не заслуговують на увагу, оскільки не є підставою для скасування судового рішення. Що стосується невідповідності цього клопотання вимогам кримінального процесуального закону, то вказані доводи є безпідставними, оскільки клопотання відповідає вимогам ст. 199 КПК України.
Поряд із цим, посилання захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 , а також доводи захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про наявність у обвинувачених міцних соціальних зв'язків не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини не були доведені під час судового розгляду. Більш того, на переконання колегії суддів, з урахуванням тяжкості злочинів, а також з огляду на обставини їх вчинення, в даному випадку вони не можуть бути стримуючим фактором належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Що стосується стану здоров'я ОСОБА_6 , на погіршення якого вказує його захисник, то стороною захисту не доведено ані факту наявності хвороб, ані неможливості їх лікування в умовах триманні під вартою.
Щодо доводів захисника про те, що суд безпідставно врахував кримінальне провадження, що не перебуває у його провадженні, то їх колегія суддів розцінює критично, оскільки ці обставини враховані як такі, що характеризують особу обвинуваченого. Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд врахував лише обставину невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків при внесенні застави, та факт вчиненні ним злочинів під час тримання під вартою в межах іншого провадження, що не може вважатись порушенням.
Твердження захисника ОСОБА_6 про безпідставне тримання обвинуваченого під вартою через неточності у написанні його по батькові суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що це може бути з'ясовано під час судового розгляду, тоді як факт застосування саме до обвинуваченого запобіжного заходу є беззаперечним.
Щодо доводів захисників про те, що відносно ОСОБА_14 запобіжний захід не застосовувався, то їх колегія суддів не враховує, оскільки
вони не доводять незаконність судового рішення та взагалі не були предметом судового розгляду.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів хоча і погоджується з необхідністю подальшого тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , проте звертає увагу суду першої інстанції на тривалий строк ув'язнення останніх.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4