Справа № 727/3432/23
Провадження № 1-в/727/44/23
24 квітня 2023 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 ,
представника державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, подання начальника державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 ,
Начальник державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» ОСОБА_6 07.04.2023 року звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 , обґрунтовуючи його тим, що останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, відбув більше двох третин строку покарання, позитивно характеризується, а тому існують законні підстави для його умовно-дострокового звільнення.
Представник Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав вищезазначене подання з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 також в судовому засіданні просив задовольнити подання про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання, вважав за доцільним звільнити ОСОБА_5 умовно-достроково від подальшого відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки засуджений довів своє виправлення поведінкою та ставленням до праці.
Дослідивши матеріали подання та частково особову справу засудженого суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в тому числі повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Частиною 2 ст.81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-достроково звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).
З роз'яснень, викладених у п.п. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутної частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року, вбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 82 та ч. 3 ст. 107 КК.
Відповідно до п.17 вказаної постанови під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ст.6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Сумлінна поведінка повинна полягати у дотриманні засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни.
Частиною 2 ст.65 КВК України визначено, що активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.
Частиною 3 ст.107 КВК України передбачено, що засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Згідно ч.4 ст.126 КВК України загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.
Відповідно до ст.127 КВК України участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Котелево, Новоселицького району, Чернівецької області, фактично проживаючий: АДРЕСА_1 , був засуджений вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31.03.2022 року за ст. 185 ч.2; ст.15 ч.3;ст.185 ч.3;ст.69;ст.185 ч.3;ст.69; ст.70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі .
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі відраховується з 05.12.2021 року; кінець строку відбування покарання - 05.12.2023 року.
Як встановлено судом, станом на час розгляду подання засуджений ОСОБА_5 відбув більше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисні тяжкі злочини.
ОСОБА_5 перебуває в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» з 07.12.2021 року по теперішній час. У період перебування в установі виявив бажання працювати та згідно наказу начальника установи №416/ОД-21 від 31.12.2021 року залучався до безоплатних робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням території установи. Після набрання вироком законної сили, наказом начальника установи від 13.05.2022 року №187/ОД-22 зарахований до відділення засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування установи на посаду оператора котельні. За час відбування покарання в установі зарекомендував себе позитивно, порушень вимог режиму відбування покарання не допускав. До виконання своїх обов'язків ставиться відповідально, своєчасно та добросовісно їх виконує. Стягнень немає. Двічі заохочувався, за сумлінне ставлення до праці йому оголошувались подяки. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Відповідно до ст.123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу - «Духовне відродження», «Фізкультура і спорт», «Правова просвіта», «Підготовка до звільнення», проявляє належну ініціативу.
Засуджений усвідомлює тяжкість скоєного злочину та його суспільну небезпеку. Визнає себе винним у вчинених злочинах та розкаюється у скоєному .Соціально-корисні зв'язки підтримує із рідними шляхом побачень, телефонних дзвінків та отримання передач.
Матеріали щодо переведення до дільниці соціальної реабілітації, згідно ст.101 КВК України, підлягали розгляду після 05.08.2022. Протокольним рішенням комісії з питань розгляду заохочувальних норм відмовлено у зв'язку із його заявою про
відмову у застосуванні заохочуваних норм (протокол № 15 від 11.08.2022).
Матеріали щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, згідно ст.82 КК України, підлягали розгляду після 05.12.2022. Протокольним рішенням комісії з питань розгляду заохочувальних норм відмовлено, як такому, що під час відбування покарання не довів, що став на шлях виправлення (протокол № 24 від 09.12.2022).
Засуджений на профілактичних обліках установи не перебуває. Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, визначеної з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, визначено низький рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, наказу Міністерства юстиції України №294/5 від 19.01.2023 «Про визначення ступеня виправлення засудженого», рішенням комісії слідчого ізолятора від 06.04.2023 (протокол №7) визначено ступінь виправлення засудженого ОСОБА_5 - «став на шлях виправлення (довів своє виправлення)».
Таким чином, зважаючи на наведені вище вимоги закону та встановлені обставини в їх сукупності, з урахуванням особи засудженого ОСОБА_5 , зокрема того, що останній працює в установі, в якій відбуває покарання, виконує роботи з благоустрою, приймає участь у виховних заходах, був заохочений,відбув більше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисні тяжкі злочини, а також, враховуючи думку прокурора, який підтримав клопотання начальника ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», суд вважає, що ОСОБА_5 цілком довів своє виправлення, а тому заслуговує бути звільненим від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк.
Окрім того, застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, на думку суду, буде стимулювати його до подальшої правослухняної поведінки, повернення його до загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві, заохочуватиме його до остаточної відмови від вчинення неправомірних дій, сприяючи скорішому досягненню мети покарання.
На підставі ст.81 КК України, ч.2 ст.376,ст.ст.537 ч.1 п.2., 539 КПК України , суд
Подання начальника державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» ОСОБА_6 задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 31.03.2022 року, умовно- достроково на невідбутий строк - 7 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів.
У відповідності до вимог ч.4 ст.81 КК України роз'яснити засудженому ОСОБА_5 , що у разі вчинення особсю, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст.ст.71,72 КК України.
Після набрання ухвалою суду законної сили, її копію для виконання надіслати ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» та для відома Першотравневому районному суду м.Чернівці.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляції через Шевченківський районний суд м.Чернівці, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1