18 квітня 2023 року м. Харків Справа № 913/696/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участі представників сторін:
від позивача: Кухтик В.М.,
від інших: не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.280) на рішення Господарського суду Луганської області від 13.12.2021 (суддя Косенко Т.В., повний текст складено 23.12.2021) у справі №913/696/21
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)
про стягнення 434 567 грн 67 коп.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення заборгованості в сумі 303 953 грн 18 коп., 3 % річних у сумі 35 574 грн 04 коп., інфляційних втрат у сумі 95 040 грн 45 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28 від 28.09.2011 щодо своєчасної оплати послуг з транспортування природного газу, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нараховані інфляційні втрати та 3 % річних.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13 грудня 2021 року у справі №913/696/21 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи « Луганськгаз» про стягнення 434 567 грн 67 коп. задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 05451150) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) заборгованість у сумі 303 953 грн 18 коп., інфляційні втрати у сумі 95 040 грн 45 коп., 3 % річних у сумі 35 527 грн 90 коп. та судовий збір у сумі 6 517 грн 83 коп.
Цим же рішенням орган (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, починаючи з 19.08.2021 зобов'язаний нараховувати та стягувати з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вул. Гагаріна, 87, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 05451150) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу до моменту виконання рішення в частині стягнення основного боргу за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
У решті позову відмовлено.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині його задоволення.
Відповідач із вказаним рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без урахування усіх обставин справи. Зокрема, що судом першої інстанції не правильно визначено строк позовної давності відносно позовних вимог про стягнення суми основного боргу. Крім того, судом першої інстанції безпідставно не було задоволено клопотання відповідача про зменшення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Апелянтом також заявлено клопотання, в якому він просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі та відновити пропущений строк. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що отримав повний текст оскаржуваного рішення суду лише 04.01.2022 .
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів головуючий по справі суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 р. апеляційна скарга залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання стосовно виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Медуниці О.Є. визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Склярук О.І., судді Сгара Е.В. та Гетьман Р.А.
Відповідно до приписів ч. 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб.
Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022, у зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В. визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Склярук О.І., судді Терещенко О.І. та Гетьман Р.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 по справі №913/696/21 поновлено відповідачу, пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 13.12.2021 у справі №913/696/21, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Луганської області від 13.12.2021 у справі №913/696/21, встановлено учасникам справи строк до 25.07.2022 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 р. розгляд справи призначено на 18.04.2023 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2023 р в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представники заявника апеляційної скарги у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю-доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
28.09.2011 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Газотранспортне підприємство, позивач), правонаступником якого є Акціонерне товариство Укртрансгаз, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (замовник, відповідач), правонаступником якого є Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Луганськгаз укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28.
Додатковою угодою №3 від 17.01.2013 до договору №1109011156/П28, останній викладено у новій редакції. Внесені зміни до пунктів Договору, а також стороною за Договором визначено Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», яке є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до п.1.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013) Газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.
Річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі газ) Замовника у 2013 році складає 214 581,000 тис.куб.м. (п.1.2 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Послуги по транспортуванню природного газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі акти наданих послуг). У випадку, якщо Замовник та/або його споживач (споживачі) безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого Газотранспортним підприємством газу Замовнику та/або його споживачу визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу (далі - вузли обліку), установлених на ГРС. Якщо Замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі Газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані Газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу Замовнику та/або його споживачам (п.3.1 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за звітній місяць, підписані уповноваженими представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства (п.3.2 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Замовник протягом 2 днів з моменту одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню у відповідності з умовами Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг газу та вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами встановлюються у відповідності до даних Газотранспортного підприємства (п.3.3 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством (п.3.4 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Кількість протранспортованого Газотранспортним підприємством газу Замовника, до мережі газорозподільного підприємства визначається приладами обліку, які встановлені на ГРС (п.4.2 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.5.1 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п.5.4 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.5.5 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.9.1 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.9.2 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Сторони зобов'язані негайно повідомити про обставину форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства (п.9.3 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Настання обставин форс-мажору підтверджується у встановленому законодавством порядку (п.9.4 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.10.2011. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за надані Газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.11.1 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013).
Додатковими угодами №2 від 13.04.2012, №6 від 01.10.2014 та №7 від 24.03.2015 внесено зміни до договору в частині зміни реквізитів Газотранспортного підприємства та Замовника.
03.02.2014 між сторонами була укладена Додаткова угода №3 до Договору, якою змінено п.1.2 Договору та викладено його в наступній редакції: «Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника у 2014 році складає 151 234,473 тис. куб. м.».
10.12.2019 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз», як Газотранспортним підприємством, та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», як Замовником, укладено угоду про розірвання договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28 від 28.09.2011 відповідно до умов п.2 якої з 01.05.2019 зобов'язання Сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов'язань, що виникли в період дії Договору і Сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками в цій частині.
На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу у період березень-грудень 2017 року на загальну суму 303 953 грн 18 коп., що позивач підтверджує алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками), зокрема:
- у березні 2017 року в обсязі 4 242,322 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за березень 2017 року, вартістю 53 962 грн 33 коп.;
- у квітні 2017 року в обсязі 1 841,252 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за квітень 2017 року, вартістю 23 420 грн 72 коп.;
- у травні 2017 року в обсязі 1 443,156 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за травень 2017 року, вартістю 18 356 грн 94 коп.;
- у червні 2017 року в обсязі 916,258 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за червень 2017 року, вартістю 11 654 грн 80 коп.;
- у липні 2017 року в обсязі 1 106,141 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за липень 2017 року, вартістю 14 070 грн 11 коп.;
- у серпні 2017 року в обсязі 1 036,764 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за серпень 2017 року, вартістю 13 187 грн 64 коп.;
- у вересні 2017 року в обсязі 1 235,227 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за вересень 2017 року, вартістю 15 712 грн 09 коп.;
- у жовтні 2017 року в обсязі 2 557,600 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за жовтень 2017 року, вартістю 32 532 грн 67 коп.;
- у листопаді 2017 року в обсязі 4 486,419 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за листопад 2017 року, вартістю 57 067 грн 25 коп.;
- у грудні 2017 року в обсязі 5 030,553 тис.куб.м. відповідно до алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Луганськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за грудень 2017 року, вартістю 63 988 грн 63 коп.
При розрахунку вартості послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами застосовувався тариф 10 грн 60 коп. за 1000 куб.м. без ПДВ, установлений відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства ПАТ «Луганськгаз» постановою НКРЕКП №3159 від 29.12.2015 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами».
Вартість послуг з транспортування газу за відповідний місяць визначається як добуток тарифу 10 грн 60 коп. за 1000 куб.м. х на загальну кількість протранспортованого газу в обсязі у відповідному місяці х на податок на додану вартість 20%.
Позивач вказує, що відповідач зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28 від 28.09.2011 щодо своєчасної оплати послуг з транспортування природного газу за березень-грудень 2017 року на загальну суму 303 953 грн 18 коп. не виконав, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено частково.
Судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог враховуючи нижче викладене.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Аналогічні положення містяться і в статті 173 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28 від 28.09.2011 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України унормовано що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 та іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини 1 та частини 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Згідно з абз.36 п.5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування це договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
За умовами укладеного між сторонами договору, акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків відповідача з позивачем. Проте, відсутність цих документів жодним чином не свідчить про відсутність факту надання послуг, який, навпаки, підтверджується доданими до справи алокаціями (звітами) відповідача про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу між замовниками послуги транспортування (а.с.27-38).
Судова колегія погоджується з висновком суду про те, несвоєчасне повернення актів надання послуг або їх не підписання стороною є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України або простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.
Пунктом 5.5 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013) передбачено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, а тому відсутність актів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично отриманих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, оскільки факти надання таких послуг доведені матеріалами справи.
З огляду на зазначене, твердження заявника апеляційної скарги про те, що строк оплати транспортування газу ще не настав, є безпідставними.
Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати боргу за спірний період, вимога про стягнення з відповідача основного боргу за транспортування газу за період березень-грудень 2017 року підлягала задоволенню повністю в сумі 303 953 грн 18 коп.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 35 574 грн 04 коп. за період з 20.04.2017 по 18.08.2021 та інфляційних втрат у сумі 95 040 грн 45 коп. за період з травня 2017 року по липень 2021 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Судова колегія, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 35 574 грн 04 коп за період з 20.04.2017 р. по 18.08.2021 р., погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він є невірним, оскільки, позивачем неправильно визначено дати початку нарахування 3% річних.
Відповідно до приписів статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Умовами договору визначена оплата послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним, то саме ця дата є останнім днем оплати, а нарахування 3% річних починається з 21 числа місяця, наступного за звітним.
Судова колегія перевірила розрахунок, який було виконано судом першої інстанції і вважає його вірним.
Таким чином, підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення 3 % річних за період з 20.04.2017 по 18.08.2021 у сумі 35 527 грн 90 коп.
При розрахунку інфляційних втрат за період з травня 2017 року по липень 2021 року, позивачем неправильно визначено величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, які в силу положень ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Судом першої інстанції здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за період з травня 2017 року по липень 2021 року, зроблений за допомогою програми "Законодавство". Згідно здійснено судом розрахунку стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з травня 2017 р. по липень 2021 р. в сумі 95 040 грн 45 коп. Зазначений розрахунок перевірено судовою колегією та є арифметично вірним.
Щодо строку позовної давності.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ( заявник апеляційної скарги) просив застосувати при розгляді справи наслідки спливу позовної давності.
Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Як убачається з матеріалів справи, щомісячно позивачем відповідачеві надавалися послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що є окремим зобов'язанням у розумінні приписів статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яке має свій строк (термін) виконання, з огляду на що початок позовної давності для стягнення оплати за надані в кожному місяці послуги з транспортування газу необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання замовником цього зобов'язання.
Як зазначалося вище, частиною 1 статті 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. В подальшому, численними Постановами Кабінету Міністрів України дію карантину було продовжено до 31.12.2021.
Таким чином, карантин на території України безперервно діє з 12.03.2020 р. та не скасовано на цей час.
Позивач звернувся до суду з позовом 30.09.2021 р., тобто під час дії карантину.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (введено в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, позовна давність, що повинна була б сплинути у цей період, з урахуванням її продовження відповідно до вищевказаної норми, не є такою, що сплинула.
З огляду на наведене, строк на звернення до суду із цим позовом, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України позивачем не пропущено, а твердження заявника апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.
Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на сертифікат Торгово-промислової палати, як на підставу звільнення від відповідальності, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Приписами частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обставини непереборної сили визначено як форс-мажорні обставини, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними, визначено частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», однак, такий перелік не є вичерпним.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
З матеріалів справи убачається, що на підтвердження факту виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідачем надано сертифікат №662 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.09.2014, в якому зважаючи у тому числі на Указ Президента України №405/2014 від 14.04.2014 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», засвідчено що події на території Луганської області, пов'язані з проведенням антитерористичної операції, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що унеможливлює здійснення господарської діяльності ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», у тому числі виконання зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28 від 28.09.2011.
Початком дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у даному випадку визначено 07.04.2014. При цьому, вказано, що вони продовжують діяти та дату закінчення дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.
Таким чином, вказаним сертифікатом однозначно підтверджено факт впливу форс-мажорних обставин, викликаних здійсненням антитерористичної операції, на господарську діяльність відповідача та неможливість належного виконання ним зобов'язань внаслідок їх настання.
Як встановлено судом першої інстанції, вказаний сертифікат в силу приписів ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань. Даний сертифікат є чинним, не скасованим та/або невизнаним у встановленому законом порядку недійсним.
На виконання вимог п.8.4 договору (в первісній редакції) відповідач направив на адресу позивача лист №01-02-44/2923 від 17.09.2014, в якому повідомив про настання та дію форс-мажорних обставин в умовах дії незалежних від нього обставин. Також відповідач у газеті «Голос України» №206 (5956) від 25.10.2014 опублікував оголошення, яким повідомив, що внаслідок проведення антитерористичної операції на території Луганської області та у зв'язку із захопленням адміністративної будівлі товариства у м. Луганськ за адресою: вул. Шевченка, 102, м. Луганськ, 91055, у ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» відсутня можливість розпоряджатися своїм нерухомим майно, а також відсутній доступ до будь-якої документації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" №405/2014 від 14.04.2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Указ Президента України набрав чинності з 14.04.2014.
Саме прийняття даного Указу Президента України і зумовило проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України в тому числі і в Луганській області з 14.04.2014.
Протягом періоду неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором Президентом України не видано Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Таким чином, встановлені сертифікатом Торгово-промислової палати №662 від 26.09.2014 форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які згідно даного висновку впливають і на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011156/П28 від 28.09.2011, діяли протягом означеного періоду.
У свою чергу відповідач посилаючись на умови пунктів 8.1 та 8.3 договору (в первісній редакції) вважає, що він звільняється від відповідальності саме через настання форс-мажорних обставин, які впливають на належність здійснення ним господарської діяльності, а не через відсутність у нього грошових коштів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт настання 07.04.2014 та продовження існування по теперішній час обставин непереборної сили - форс-мажорних обставин було б підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої статті 549 Цивільного кодексу України.
При цьому, стягнення неустойки ( штрафу, пені) передбаченої статтею 549 Цивільного кодексу України, не є предметом розгляду даного спору.
У даному випадку сторонами було узгоджено саме підстави звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин, а не зміну умов договору в частині строків виконання зобов'язань внаслідок настання відкладальної обставини.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, згідно з умовами п.5.5 в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Строк прострочення виконання зобов'язань за договором починається з 21 числа місяця, наступного за звітним, при цьому, настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від обов'язку здійснити погашення заборгованості з основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, і не відтермінує дію виконання вказаних обов'язків.
З огляду на положення п.8.1 договору (в первісній редакції) та за правилами статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від сплати основного зобов'язання.
Крім того, обов'язковим елементом, необхідним для звільнення боржника від відповідальності, є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати зобов'язання.
У зв'язку з цим, настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від обов'язку здійснити погашення заборгованості з основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, і не відтермінує дію виконання вказаних обов'язків.
Відносно клопотання відповідача ( заявника апеляційної скарги), викладеного у відзиві на позовну заяву, про зменшення 3% річних та інфляційних втрат та його не задоволення судом першої інстанції.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на наявність обставин, які є винятковими, оскільки його критичний фінансовий стан та діяльність, стали результатом впливу вкрай негативних обставин, таких як антитерористична операція на території Луганської області. Приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. та Пилипчуком В.Г. були винесені постанови про накладення арешту на рахунки боржника, що обліковуються на його балансі. Зазначає, що зі складнощами здійснює господарсько-фінансову діяльність, веде ремонтно-відновлювальні роботи на лінії зіткнення, і в подальшому не зможе забезпечити постачання та розподіл природного газу по всій території Луганської області. Вказує, що він не може виконувати свої податкові зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску. За результатами діяльності третього кварталу 2021 року товариство отримало збитки у сумі 43 257 000 грн 00 коп.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 13.03.2020 у справі №902/417/18.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З аналізу положень ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.
У даному випадку сторонами не встановлювався інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а нарахування процентів здійснено позивачем у розмірі, встановленому ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме у розмірі 3% річних. Ці нарахування не є неспівмірно великими у порівнянні з сумою боргу, тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованих 3% річних.
Щодо зменшення інфляційних втрат, суд зазначає, що інфляційна складова це відновлення вартості грошей за період, на який вони знецінені, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання боржником, тому виходячи саме з суті цієї суми вона не підлягає зменшенню в будь-якому випадку.
Таким чином заявлене відповідачем клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат судом було відхилено з врахуванням як положень Цивільного та Господарського кодексів України так і правових висновків ( позицій) Верховного Суду з цих питань.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", на рішення Господарського суду Луганської області від 13.12.2021 у справі № 913/696/21 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Луганської області від 13.12.2021 у справі №913/696/21 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, визначеному статтями 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.04.23
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Терещенко