ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 квітня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/957/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса - адвокат Майорова Н.М. за довіреністю;
від Акціонерного товариства «Одесагаз», м. Одеса - адвокат Веселов А.О., за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року, м. Одеса, суддя Шаратов Ю.А., повний текст рішення складено та підписано 13.10.2022
у справі №916/957/22
за позовом Акціонерного товариства «Одесагаз», м. Одеса
до відповідача Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса
про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу в розмірі 180 274 грн. 74 коп.,-
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У травні 2022 року Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 180274 грн. 74 коп., нараховані за споживання необлікованого обсягу природного газу, а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у добровільному порядку кошти у розмірі 180 274 грн. 74 коп., донараховані позивачем у зв'язку із прийняттям рішення комісії №2070с від 20.07.2021 року та №2069с від 20.07.2021 року, якими визнано акти про порушення відповідачем вимог Кодексу газорозподільних систем №02058 та №02066 від 01.06.2021 року правомірними.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 позовні вимоги Акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса на користь Акціонерного товариства “Одесагаз”, м. Одеса 180 272 грн. 74 коп. та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 704 грн. 12 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку із відсутністю у матеріалах господарської справи доказів оплати відповідачем суми не облікованого обсягу природного газу у нарахованому позивачем розмірі, позовні вимоги потребують задоволення в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, доводи та заперечення інших учасників справи.
Фізична особа-підприємець Віноградов Роман Вікторович, м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, вимог процесуального закону та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини справи, встановлені судом першої інстанції, зазначив про те, що суд першої інстанції, в порушення норм Кодексу ГРС, не звернув увагу на те, що матеріали справи не встановлюють факту, що споживання природного газу не обліковувалось або мало місце викривлення даних обліку природного газу внаслідок виявлення пошкоджень ЗВТ, а позивачем не подано будь-яких належних і допустимих доказів у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які свідчили б про здійснення відповідачем несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а саме таких складових зазначеного порушення, як протиправне втручання в його роботу з боку відповідача, наявність викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв'язку між втручанням і викривленням обліку.
Скаржник звертає увагу колегії суддів на ту обставину, що жодного факту втручання акт №410 експертизи ЗВТ та пломб не містить, а навпаки, підтверджує факти відсутності такого втручання, а саме: відсутність порушення щільності та місцезнаходженні пломб, щільності лічильного механізму та корпусу ЗВТ, щільності конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ, відсутність сторонніх предметів в середині ЗВТ. При цьому, на думку апелянта, невідповідність відбитку тавру на ЗВТ відбитку тавра заводу виробника, як зазначено в акті експертизи, не відноситься, відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ, до несанкціонованого втручання, а саме: втручання в роботу або конструкцію комерційного вузла обліку, чи підробки, або пошкодження пломб, або спрямування постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислення об'єму газу.
Також, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції, в порушення норм Господарського процесуального кодексу України, неправомірно залишено клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №21-4649/4650 трасологічної експертизи лічильника газу та пломб від 06.09.2021 року без розгляду, оскільки відповідач не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі, а отже не був обізнаний ані про строк подання відзиву на позов та відповідних доказів, ані про порядок подання доказів по справі та встановлений в ухвалі про відкриття провадження, строк для подання доказів не сплинув. Також, як зазначено скаржником, відповідач не був присутній у судових засіданнях, де міг би заявити усне клопотання про поновлення процесуального строку для подачі доказів, з огляду на що, на думку апелянта, застосування у даному випадку надмірного формалізму судом першої інстанції під час розгляду даної справи є окремою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22, справу призначено до судового розгляду.
11.04.2023 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив (вх. №404/23/Д2), у якому Акціонерне товариство «Одесагаз», м. Одеса просило суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу скаржника без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, у відзиві позивач, посилаючись на норми Кодексу ГРС та Порядок проведення повірки №193 наголосив, що приписами нормативно-технічних документів встановлюються документальне закріплення лише фактів придатності чи непридатності приладу обліку. При цьому, як зазначено позивачем, інших документів, що засвідчували б проміжний стан приладу обліку між його придатністю чи непридатністю до застосування (наприклад, пропуск строку повірки, тощо) чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством та нормативно-технічними документами не передбачено.
Разом з тим, позивач у відзиві зазначив, що якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання, об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом ХІ цього Кодексу, зі складанням акта про порушення.
Відтак, на переконання Акціонерного товариства «Одесагаз», м. Одеса, зафіксовані уповноваженими особами позивача порушення споживача доводять факт викривлення даних обліку природного газу, оскільки останній зруйнував пломбу заводу виробника, втрутився в діяльність лічильного механізму та здійснив монтаж власної пломби, яка не відповідає пломбі заводу виробника.
Також позивач у відзиві наголошує на правомірності висновку суду першої інстанції щодо повернення наданого відповідачем висновку експерта з огляду на вимоги ст. 80, 91, 170 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про недопустимість такого письмового доказу.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, викладені письмово, просила суд апеляційної інстанції її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача проти доводів, викладених скаржником в апеляційній скарзі заперечував, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса не потребує задоволення, проте рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 потребує зміни з викладенням його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
З матеріалів господарської справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Віноградов Роман Вікторович, м. Одеса, підписавши заяву - приєднання до умов договору розподілу природного газу як споживача, що не є побутовим, приєднався до умов договору розподілу природного газу №005172 з персональним ЕІС-кодом як суб'єкта ринку природного газу 56XO00072GYI100A.
Форма Типового договору розподілу природного газу, затверджена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, оприлюднена регулятором у мережі Інтернет та друкованих засобах масової інформації.
Зокрема, за вимогами п. 1.1. договору визначено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.2., 1.3. договору).
Пунктом 2.3 договору визначено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГРС. Оператор ГРМ зобов'язався вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу ГРС.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.
Вимогами п. 5.3 договору передбачено, що у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим споживачем та споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об'єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу ГРС.
Згідно із п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом ГРС. Договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1).
Відповідно до пп. 4, 5, 6, 7 пункту 7.4 договору, ст. 13 Закону України «Про ринок природнього газу», споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам позивача за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків; не допускати несанкціонованого відбору природного газу, забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу ГРС й експлуатаційної відповідальності сторін, дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРС.
01.06.2021 року уповноваженими особами Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» Дзюбою С.А. та Чабанюк В.Н. відносно Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса, у присутності представника споживача Чернобай Д.В на об'єкті - ресторан «Пивной сад», вул. Гаванна, 6 у м. Одесі було складено Акт про порушення № 02058, яким встановлено порушення пп.3 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Газовий лічильник Самгаз G-10 №2878458 р.в. 2007.
Пунктом 3 вказаного Акту визначено, що показники лічильника на момент складання Акта - 230539. Відмітка про усунення порушення на дату складення Акта: не усунено. ЗВТ запакований під пломбу №R19633739. Пломби наклейки: 9684870; 9684885.
Вимогами за вказаним Актом визначено наступне: надати доступ працівникам ГРМ (п. 6 акта).
З п. 5, 8 Акту про порушення вбачається, що за виявленим порушенням споживачу необхідно з'явитися до Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» за вказаною адресою, комісія оператора ГРМ з розгляду цього Акта буде проводити засідання о 10:15 20.07.2021 року за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 1.
Вказаний Акт містить підписи представників оператора ГРМ та підпис Чернобай Д.В., який був ознайомлений з Актом про порушення, як представник споживача.
Будь-яких зауважень або заперечень представника споживача вказаний акт не містить.
05.07.2021 року протоколом № 168 щодо направлення ЗВТ на експертизу, лічильник Самгаз G-10 заводський № 2878458 був знятий і опломбований в присутності представника споживача Шайрюк Н.В.
Було встановлено інший лічильник типу BK G 10м Elster заводський номер №39563304 та запрошено споживача прийняти участь при проведені експертизи ЗВТ о 14:30 07.07.2021 року.
Вказаний протокол було підписано як представниками оператора ГРМ, так і представником споживача без заперечень.
07.07.2021 року Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» було проведено експертизу ЗВТ та пломб, за наслідками якої складено Акт № 140, яким встановлено наступне: лічильник газу типу Самгаз G-10 заводський № 2878458; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Відбитки встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу - виробника. На представленому лічильнику газу встановлена пломба 2012 року виготовлення, а сам лічильник газу 2007 року виготовлення.
08.07.2021 року ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» складено довідку № 011400 про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Самгаз G-10 заводський № 2878458, за результатами якого визнано лічильник непридатним у зв'язку з тим, що відносна похибка перевищує допустиме значення.
20.07.2021 року рішенням комісії оператора задоволено акт про порушення від 01.06.2021 № 02058 відносно споживача Фізичної особи - підприємця Віноградова Р.В. та здійснено донарахування згідно акту - розрахунку № 2070с у сумі 90 471 грн. 36 коп.
Рішенням комісії оператора від 21.09.2021 року №2070/1с рішення комісії №2070с від 20.07.2021 року залишено без змін.
Рішенням комісії від 21.12.2021 року №2070с/2 за письмовим зверненням споживача було повторно розглянуто акт про порушення №02058 від 01.06.2021 року, рішення №2070с/1с залишено без змін.
Також, як вбачається з матеріалів господарської справи, 01.06.2021 року уповноваженими особами Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» Дзюбою С.А. та Чабанюк В.Н. відносно Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м.Одеса, у присутності представника споживача Чернобай Д.В на об'єкті - ресторан «Пивной сад», вул. Гаванна, 6 у м. Одесі було складено Акт про порушення № 02066, яким встановлено порушення пп.3 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Газовий лічильник Самгаз G-10 №2863097 р.в. 2007.
Пунктом 3 вказаного Акту визначено, що показники лічильника на момент складання Акта - 111656. Відмітка про усунення порушення на дату складення Акта: не усунено. ЗВТ запакований під пломбу №R19633727. Пломби наклейки: 9684873; 9684893.
Вимогами за вказаним Актом визначено наступне: надати доступ працівникам ГРМ (п. 6 акта).
З п. 5, 8 Акту про порушення вбачається, що за виявленим порушенням споживачу необхідно з'явитися до Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» за вказаною адресою, комісія оператора ГРМ з розгляду цього Акта буде проводити засідання о 10:30 20.07.2021 року за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 1.
Вказаний Акт містить підписи представників оператора ГРМ та підпис Чернобай Д.В., який був ознайомлений з Актом про порушення, як представник споживача.
Будь-яких зауважень або заперечень представника споживача вказаний Акт не містить.
05.07.2021 року протоколом № 169 щодо направлення ЗВТ на експертизу, лічильник Самгаз G-10 заводський № 2863097 був знятий і опломбований в присутності представника споживача Шайрюк Н.В.
Було встановлено інший лічильник типу BK G 10м Elster заводський номер №39855122 та запрошено споживача прийняти участь при проведені експертизи ЗВТ о 15:10 07.07.2021 року.
Вказаний протокол було підписано як представниками оператора ГРМ, так і представником споживача без заперечень.
07.07.2021 року Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» було проведено експертизу ЗВТ та пломб за наслідками якої складено Акт № 141, яким встановлено наступне: лічильник газу типу Самгаз G-10 заводський № 2863097; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Права пломба не зафіксована. Є доступ до лічильного механізму.
08.07.2021 року ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» складено довідку № 011399 про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Самгаз G-10 заводський № 2863097, за результатами якого визнано лічильник непридатним у зв'язку з тим, що відносна похибка перевищує допустиме значення.
20.07.2021 року рішенням комісії оператора №2069с було задоволено Акт про порушення споживача вимог Кодексу ГРС від 01.06.2021 року № 02066 та здійснено донарахування згідно акту - розрахунку № 2069с у сумі 89 803 грн. 38 коп.
21.09.2021 року рішенням комісії оператора №2069/1с рішення комісії №2069с від 20.07.2021 року залишено без змін.
Рішенням комісії оператора від 21.12.2021 року №2069/2с за письмовим зверненням споживача щодо повторного розгляду Акту про порушення, прийняте рішення від 21.09.2021 року №2069/1с залишено без змін.
Також у матеріалах справи наявні: супровідний лист від 27.08.2021 року №845/5172 та поштова квитанція, з яких вбачається, що Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» на адресу відповідача було направлено рішення комісії від 20.07.2021 року №2069с та акт-розрахунок від 20.07.2021 року №2069с; заява Віноградова Р.В. №11083 щодо прохання про призначення засідання комісії, у зв'язку із проходженням лічильниками повірки в ОНДІСЕ; запрошення Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» від 13.09.2021 року №870/5172/35, адресоване Фізичній особі-підприємцю Віноградову Р.В. про пропозицію прийняти участь у засіданні комісії з розгляду актів про порушення; копії рекомендованого повідомлення від 13.09.2021 року, список згрупованих відправлень та докази отримання Віноградовим Р.В. рекомендованого повідомлення від 30.09.2021 року; супровідний лист від 27.08.2021 року №846/5172 та поштова квитанція, з яких вбачається, що Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» на адресу відповідача було направлено рішення комісії від 20.07.2021 року №2070с та акт-розрахунок від 20.07.2021 року №2070с; запрошення Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» від 03.12.2021 року №930/5172/35, адресоване Фізичній особі-підприємцю Віноградову Р.В. про пропозицію прийняти участь у засіданні комісії з розгляду актів про порушення, список згрупованих відправлень рекомендованих листів б/н та числа.
Інших належних та допустимих письмових доказів, зокрема доказів оплати відповідачем нарахованих позивачем коштів внаслідок порушення споживачем Кодексу ГРС, оскарження рішень комісії щодо такого нарахування в судовому порядку тощо, матеріали господарської справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих оператором ГРС 180274 грн. 74 коп. за споживання споживачем необлікованого обсягу природного газу.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції з викладенням мотивувальної частини.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, судова колегія наголошує, що в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд справи лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Віноградова Р.В., який фактично стверджує, що в його діях відсутнє порушення вимог та норм Кодексу ГРС, а також наполягає на безпідставності висновку суду першої інстанції про неврахування під час розгляду справи висновку ОНДІСЕ.
Відтак, враховуючи те, що інших доводів апеляційна скарга по своїй суті не містить, апеляційний господарський суд питання, пов'язані з іншими обставинами у спірних правовідносинах, як то належне повідомлення споживача про розгляд його справи комісією оператора, порядок нарахування вартості необлікованого обсягу газу, представництво споживача іншою особою під час складення Акта про порушення тощо, не переглядає.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Правовідносини, які виникли між сторонами даного спору, пов'язані із виконанням позивачем функцій як Оператора ГРС та реалізацією відповідачем своїх прав та обов'язків як споживача послуг розподілу природного газу.
Відповідні правовідносини врегульовуються, зокрема, ст. 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС), який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП, Регулятор) №2494 від 30.09.2015 року, Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 року №193 та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року.
Згідно із ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Так, ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, визначені Кодексом ГРС.
Відповідно до п. 2 гл. 1 розд. 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, вказаний Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
З матеріалів господарської справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Віноградов Роман Вікторович, м. Одеса, підписавши заяву - приєднання до умов договору розподілу природного газу як споживача, що не є побутовим, приєднався до умов договору розподілу природного газу №005172 з персональним ЕІС-кодом як суб'єкта ринку природного газу 56XO00072GYI100A.
Вищевказаний договір розподілу природного газу є типовим і затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Регулятор, НКРЕКП) №2498 від 30.09.2015 року.
Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо розподілу природного газу, які врегульовані Типовим договором розподілу природного газу.
Порядок обліку природного газу, що передається споживачу передбачений у розділі V Договору. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Згідно визначення основних термінів та понять, яке міститься в главі 1 розділу 1 Загальні положення Кодексу ГРС:
- вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;
- засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;
- комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об'єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку;
- коректор об'єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;
- лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.
Відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941, вузол обліку газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, що призначена для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов, і складається з одного або декількох вимірювальних комплексів та/або:
- з лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;
- з лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;
- лічильника газу згідно з ДСТУ 3336-96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги".
Згідно із пп. 1 п. 2 Розділу Х Кодексу ГРС Приладовий облік природного газу в точці вимірювання може складатися з: комерційного ВОГ з використанням звужуючого пристрою з обчислювачем об'єму газу; комерційного ВОГ з використанням лічильника газу в комплекті з вбудованим чи окремим коректором або обчислювачем об'єму газу; комерційного ВОГ з використанням побутового лічильника газу.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2021 року уповноваженими особами Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» Дзюбою С.А. та Чабанюк В.Н. відносно Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса, у присутності представника споживача Чернобай Д.В на об'єкті - ресторан «Пивной сад», вул. Гаванна, 6 у м. Одесі було складено Акт про порушення № 02058, за яким встановлено порушення пп.3 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Газовий лічильник Самгаз G-10 №2878458 р.в. 2007.
Пунктом 3 вказаного Акту визначено, що показники лічильника на момент складання Акта - 230539. Відмітка про усунення порушення на дату складення Акта: не усунено. ЗВТ запакований під пломбу №R19633739. Пломби наклейки: 9684870; 9684885.
05.07.2021 року протоколом № 168 щодо направлення ЗВТ на експертизу, лічильник Самгаз G-10 заводський № 2878458 був знятий і опломбований в присутності представника споживача Шайрюк Н.В.
Було встановлено інший лічильник типу BK G 10м Elster заводський номер № 39563304 та запрошено споживача прийняти участь при проведені експертизи ЗВТ о 14:30 07.07.2021 року.
В подальшому, 07.07.2021 року Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» було проведено експертизу ЗВТ та пломб, за наслідками якої складено Акт № 140, яким встановлено наступне: лічильник газу типу Самгаз G-10 заводський № 2878458; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Відбитки встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу - виробника. На представленому лічильнику газу встановлена пломба 2012 року виготовлення, а сам лічильник газу 2007 року виготовлення.
20.07.2021 року рішенням комісії оператора задоволено Акт про порушення від 01.06.2021 № 02058 відносно споживача Фізичної особи - підприємця Віноградова Р.В. та здійснено донарахування згідно акту - розрахунку № 2070с у сумі 90 471 грн. 36 коп.
В той же час, 01.06.2021 року уповноваженими особами Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» Дзюбою С.А. та Чабанюк В.Н. відносно Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса, у присутності представника споживача Чернобай Д.В на об'єкті - ресторан «Пивной сад», вул. Гаванна, 6 у м. Одесі було складено Акт про порушення № 02066, яким встановлено порушення пп.3 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу). Газовий лічильник Самгаз G-10 №2863097 р.в. 2007.
Будь-яких зауважень або заперечень представника споживача вказаний Акт не містить.
05.07.2021 року протоколом № 169 щодо направлення ЗВТ на експертизу, лічильник Самгаз G-10 заводський № 2863097 був знятий і опломбований в присутності представника споживача Шайрюк Н.В., який було підписано як представниками оператора ГРМ, так і представником споживача без заперечень.
07.07.2021 року Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» було проведено експертизу ЗВТ та пломб, за наслідками якої складено Акт № 141 яким встановлено наступне: лічильник газу типу Самгаз G-10 заводський № 2863097; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Права пломба не зафіксована. Є доступ до лічильного механізму.
08.07.2021 року ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» складено довідку № 011399 про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Самгаз G-10 заводський № 2863097, за результатами якого визнано лічильник непридатним у зв'язку з тим, що відносна похибка перевищує допустиме значення.
20.07.2021 року рішенням комісії оператора №2069с було задоволено Акт про порушення споживачем вимог Кодексу ГРС від 01.06.2021 року № 02066 та здійснено донарахування згідно акту - розрахунку № 2069с у сумі 89 803 грн. 38 коп.
Так, гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС визначено порядок експлуатації комерційного вузла обліку.
Зокрема, п. 1 вказаної глави визначено, що власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:
контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);
перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку;
монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).
Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРМ (разом з їх відповідними засобами) за пред'явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом (п.2 гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС).
Пунктами 1-6 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу ГРС.
Згідно статті 1 глави 2 Розділу XI Кодексу, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Глава 1 Розділ І Кодексу ГРС - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу (згідно з визначенням, що міститься у Кодексі ГРС) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Статтею 1 глави 4 Розділу XI Кодексу ГРМ України передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.
При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (пункт 11 глави 5 розділу XI).
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 4 гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС визначено, що за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені.
Таким чином, для підтвердження правомірності здійснених позивачем донарахувань відповідачу об'ємів природного газу суду необхідно встановити наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Згідно із пп. 37 п. 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 914/2384/17 та у постанові від 14.04.2021 року у справі №509/4515/18.
Також, судова колегія наголошує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 вказано, що: «відповідно до абз.3 п.1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу).
Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Відтак, проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням)».
Отже, з огляду на встановлені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованого обсягу природного газу у нарахованому позивачем розмірі, оскільки позивачем було доведено вчинення з боку позивача усіх складових правопорушення, зокрема, наслідків (дії, що призвели до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв'язку між втручанням в лічильник та діями позивача), що підтверджується наявними у матеріалах справи Актом про порушення № 02058 від 01.06.2021 року, експертизою ЗВТ від 07.07.2021 року, якою визначено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ та те, що відбитки встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу - виробника, довідкою від 08.07.2021 року, виданою ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Самгаз G-10 заводський № 2878458, а також Актом про порушення № 02066 від 01.06.2021 року, експертизою ЗВТ від 07.07.2021 року, якою визначено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ, довідкою від 08.07.2021 року виданою ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Самгаз G-10 заводський № 2863097.
При цьому, доводи скаржника, зазначені ним в апеляційній скарзі про те, що позивачем не доведено здійснення відповідачем несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а саме таких складових зазначеного порушення, як протиправне втручання в його роботу з боку відповідача, наявність викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв'язку між втручанням і викривленням обліку, не дають підстав для висновку, що оскаржуване ним судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального права та фактично зводяться до переоцінки наявних у матеріалах справи письмових доказів, оскільки ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем належним чином не було спростовано факту порушення цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ як на № 2878458, так і на № 2863097, а також не доведено відсутності його особистих дій саме у зазначених позивачем порушеннях.
Щодо тверджень скаржника, викладених ним в апеляційній скарзі як підстав для самостійного скасування оскаржуваного рішення у зв'язку із порушенням судом першої інстанції вимог процесуального закону, судова колегія зазначає наступне.
Так, як встановлено колегією суддів з матеріалів господарської справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2022 року у справі №916/957/22 було прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено дату судового засідання.
Вказану ухвалу направлено на юридичну адресу відповідача: вул. Семена Палія, 134, кв. 6 у м. Одесі, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення від 06.06.2022 року. Зазначене поштове повідомлення було повернуте на адресу суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань колегією суддів встановлено, що Фізична особа-підприємець Віноградов Роман Вікторович як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований у м.Одеса по вул. Семена Палія (Дніпропетровська дорога) будинок 134, кв. 6.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання було направлено на офіційну адресу відповідача.
Судова колегія, зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання поштових повідомлень. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою.
Разом з тим, є випадки, коли судові повідомлення не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судове повідомлення вважається врученим в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.
Відтак, зважаючи на наведене, наявні підстави вважати про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду господарської справи відповідним судом.
В подальшому, ухвалами від 11.07.2022 року, від 21.07.2022 року відповідача місцевим господарським судом також було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, де він є учасником.
Про обізнаність Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича щодо існування справи, в якій він є відповідачем, свідчить також заява останнього від 25.07.2022 року (вх №14967/22), в якій останній просив долучити до матеріалів справи висновок експерта ОНДІСЕ.
Проте, в установлений ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2022 року у справі №916/957/22 строк до 22.06.2022 року, відповідачем до місцевого господарського суду відзиву з відповідними письмовими доказами направлено не було, будь - якого клопотання про поновлення строку на подання відзиву або доказів у справі також не було подано, що свідчить про те, що відповідач не скористався наданим йому процесуальним законом правом, передбаченим п. 6 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, всупереч вимогам ст. ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач також не повідомив суд першої інстанції про те, що доказ на підтвердження його правової позиції, який він має намір подати, а саме висновок експерта ОНДІСЕ, не може бути ним подано в установлений судом строк та не зазначено причини його неподання, внаслідок чого, судом, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України міг би бути встановлений додатковий строк для подання такого доказу тощо.
Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції правомірно, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не прийняв до уваги та повернув наданий Фізичною особою-підприємцем Віноградовим Романом Вікторовичем висновок експерта від 06.09.2021 року №21-4649/4650.
З огляду на зазначене, доводи скаржника, визначені ним в апеляційній скарзі щодо наведених вище обставин, не приймаються колегією суддів та підлягають відхиленню.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, зокрема, доведеність позовних вимог в частині звернення позивача з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, а також те, що відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано належного та допустимого доказу на підтвердження зворотнього, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса до Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича про стягнення 180274 грн. 74 коп. вартості необлікованого обсягу природного газу , при цьому, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли своє відображення під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції у справі №916/957/22 та не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
В даному випадку суд першої інстанції припустився порушень ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтованості його висновків, що є підставою для зміни судового рішення.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 потребує зміни його мотивувальної частини, виклавши її в редакції мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції з залишенням без змін в іншій частині.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 238, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Віноградова Романа Вікторовича, м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 року у справі №916/957/22 залишити без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 24.04.2023 року.
Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2023 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді С.І. Колоколов
Г.П. Разюк