79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" квітня 2023 р. м. Львів Справа №921/545/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Головуючий суддя І.Б. Малех
Судді В.М. Гриців
О.В. Зварич
розглянувши у спрощеному провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпостач енерго”за вих. №22/12-28 від 28.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/23/23 від 02.01.23), правонаступником якого є ТОВ «Енергнетичний спект»
на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року (головуючий суддя Чопко Ю.О, повний текст рішення складено та підписано 22.12.2022, м. Тернопіль)
у справі №921/545/22
за позовом ТОВ «Енергетичний спект», м. Дніпро правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач енерго", м. Київ
до Дочірнього підприємства “Нептун+”, м. Тернопіль
про стягнення 44 163,75 грн. заборгованості за поставлений природний газ
31.10.2022 на розгляд Господарського суду Тернопільської області від ТОВ «Укрпостач енерго» поступила позовна заява Дочірнього підприємства «Нептун+» про стягнення боргу за поставлений природний газ в лютому місяці 2022 року в сумі 44 163,75 грн., в якому просить позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В позовній заяві, позивач вказує, що судові витрати та витрати позивача , пов'язані з розглядом справи складають: судовий збір в сумі 2481,00 грн. та 28000,00 грн. орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.12.2022 року позовні вимоги задоволено; стягнуто з ДП «Нептун+» на користь ТОВ «Укрпостач Енерго» 44163,75 грн. боргу за поставлений в лютому 2022 року природний газ та 2481,00 грн. судового збору.
09.12.2022 в канцелярію суду від представника ТОВ «Укрпостач енерго» поступила заява за вих. №09/12-1 від 19.12.2022 (вх. № місцевого суду 8394 від 09.12.2022) про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просив стягнути на його користь з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн.
До даної заяви долучено: договір про надання правової допомоги ; додаткова угода №1, акт надання правової допомоги , рахунок на оплату, свідоцтва про право зайняття адвокатської діяльності, докази надіслання заяви відповідачу.
21.12.2022 від відповідача поступило заперечення на заяву позивача, б/н від 21.12.2022 (вх. № місцевого суду 8721 від 21.12.2022), в якому вказує, що позивач не подав детального опису робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги , і зазначений розмір судових витрат позивача не відповідає критерію розумності розміру таких витрат , виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні , як клієнту , послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.
Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року у справі №921/545/22 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Дане додаткове рішення мотивовано відсутністю детального опису виконаних доручень клієнта, що визнано підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Позивач - ТОВ «Укрпостач енерго», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2022 у даній справі прийнято з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Скаржник вказує, що положеннями ст. 126 ГПК України не встановлено того, що відповідна сторона зобов'язана доводити не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного в ч.4 даної статті. При цьому, скаржник посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 де вказано, що саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкоджати суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Скаржник, також зауважує, що правомірне очікування стороною , яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Відповідно до цього просить, скасувати додаткове рішення ,Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2022 у справі №921/545/22 повністю та прийняти нове рішення , яким стягнути з ДП «Нептун+» на користь ТОВ «Укрпостач енерго» витрати на правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн.; розгляд апеляційної скарги просить здійснювати без участі позивача та представника позивача.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09 січня 2023 року у справі №921/545/22 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпостач енерго” за вих. №22/12-28 від 28.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/23/23 від 02.01.23) на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року у справі №921/545/22 та ухвалено розглядати дану апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи
Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову у справі №921/545/22 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження, що підтверджується списками розсилки від 09.01.2023 та від 09.01.2023.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
18.01.2023 в канцелярію суду від представника скаржника поступила заяву про заміну сторони (позивача) у даній справі, яке мотивоване тим, що 10.01.2023 між ТОВ «Укрпостач енерго» (позивач) та ТОВ «Енергетичний спект» укладено договір про відступлення права вимоги №10/01, за умовами якого ТОВ «Укрпостач енерго» відступив ТОВ «Енергетичний спект» право вимоги до відповідача - ДП «Нептун+», щодо стягнення основного боргу за поставлений природний газ за основним договором та всіх судових справ, пов'язаних з розглядом судової справи №921/545/22. Відповідно до цього, керуючись положеннями ст. ст. 512, 514,516 ЦК України та ст. 52 ГПК України просить здійснити заміну позивача у справі №921/545/22 - ТОВ «Укрпостач енерго» (код ЄДРПОУ 44322584) його правонаступником ТОВ «Енергетичний Спектр» (код ЄДРПОУ 44408975). До даної заяви долучено: копію договору про відступлення права вимоги №10/01 від 10.01.2023 та акт приймання-передачі документів від 10.01.2023; копія повідомлення на адресу відповідача - ДП «Нептун+» про відступлення права вимоги від 11.01.2023 вих. №11/01-1 та докази його направлення на адресу відповідача; копію доказів надсилання на адресу відповідача та заінтересованої особи цієї заяви.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається, з належним чином долученого до заяви договору №10/01 про відступлення права вимоги від 10.01.2023, який укладено між ТОВ «Укрпостач енерго» (кредитор) та ТОВ «Енергетичний спект» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №10/01, згідно з п.1.1. якого кредитор передає (відступає) належне йому право, а новий кредитор приймає (набуває) на себе право вимоги до боржника, що належить кредитору за основним договором, а саме: право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості на суму 44163,75 грн. та всіх судових витрат пов'язаних з розглядом судової справи № 921/545/22, що розглядається Господарським судом Тернопільської області.
Згідно з п.1.2. договору вбачається , що з моменту підписання (укладення) даного договору , новий кредитор одержує всі права (замість кредитора) в повному обсязі вимогати від боржника належного виконання умов договору про постачання природного газу №СГ18-87/21 від 10.11.2021 та всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи №921/545/22, що розглядається Господарським судом Тернопільської області.
10.01.2023 між ТОВ «Енергетичний спектр» та ТОВ «Укрпостач енерго» укладено акт №1 приймання-передачі документів , що підтверджують вимоги кредитора до боржника , згідно якого кредитор передав, а новий кредитор отримав оригінали документів , згідно з переліком, що засвідчують право вимоги , відступлені кредитором новому кредиторові за договором про відступлення права вимоги до боржника, а саме ДП «Нептун+», а саме: договір постачання природного газу №СГ18-87/21 від 10.11.2021; додаткова угода №1 від 24.01.2022; матеріали судової справи №921/545/22.
Як договір №10/01 від 10.01.2023, так і акт від 10.01.2023 підписані представниками учасниками даних договорів та скріплені печатками підприємств.
ТОВ «Укрпостач енерго», 11.01.2023 складено повідомлення на ім'я ДП «Нептун+» про відступлення права вимоги за вих. №11/01-1 до якого долучено копію договору про відступлення права вимоги №10/01 від 10.01.2023 та копію акту передачі №1 від 10.01.2023. Дане повідомлення надіслано на адресу ДО «Нептун +», що підтверджується накладною та описом вкладення у лист.
Отже, з врахуванням наведеного вище та положень ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія апеляційного суду ухвалила здійснити заміну позивача у даній справі ТОВ «Укрпостач енерго» (код ЄДРПОУ 44322584) його правонаступником - ТОВ «Енергетичний спект» (код ЄДРПОУ 44408975).
В подальшому, 14.03.2023 в канцелярію апеляційного суду від арбітражного керуючого Маглиш Л.С. поступило клопотання за вих.. №02-08/211/6 від 10.03.2023 (вх. № апеляційного суду 01-04/1758/23 від 14.03.2023) про передачу даної справи за підсудністю.
Дане клопотання мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 відкрито провадження у справі №908/2859/22 про банкрутство ТОВ «Укрпостач енерго», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Маглиш Л.С. Відтак вказує, що у відповідності до ч.13 ст. 30 ГПК України справи передбачені пунктами 8 та 9 ч.1 ст. 20 цього кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до цього, просить матеріали справи №921/545/22, яка перебуває у провадженні Західного апеляційного господарського суду передати до Господарського суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Укрпостач енерго» (ідентифікацій код 44322584, місцезнаходження юридичної особи: вул. Перемоги, 131-В, м. Запоріжжя, 69005) для розгляду спору в межах справи №908/2859/22.
Щодо даного клопотання, то судова колегія ухвалила відмовити в його задоволенні з огляду на те, що суд апеляційної інстанції переглядає справу на додаткове рішення, яке винесено Господарським судом Тернопільської області 21.12.2022 в даній справі і при цьому, як вказано вище здійснено заміну позивача його правонаступником ТОВ «Енергетичний спект».
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року у справі №921/545/22 нормам чинного процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з обставин справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07 грудня 2022 року у справі №921/545/22 позовні вимоги в даній справі задоволено; стягнуто з ТОВ «Нептун+» на користь ТОВ «Укппостач енерго» 44163,75 грн. боргу за поставлений в лютому 2022 року природний газ та 2481,00 грн. судового збору.
В подальшому, позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення в даній справі та стягнення з відповідача на його користь 28 000,00 грн.
Представником позивача в суді першої інстанції був Мухінський В.О. на підставі довіреності від 15.04.2022 року (а.с.41).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2022 залучено адвоката Мухінського В.О. в якості представника позивача в даній справі; надано доступ адвокату Мухінському В.О., як представнику ТОВ «Укрпостач енерго» до електронної справи №921/545/22 в підсистемі «електронний суд» (а.с.54-55).
11.10.2022 адвокатом Мухінським В.О. (адвокат) та ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (а.с.97-98), предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
В подальшому сторонами укладено додаткову угоду №1 від 20.10.2022 (а.с.99), в якій вказано, що ця додаткова угода складена на виконання договору про надання правової допомоги від 11.10.2022, щодо представництва адвоката інтересів клієнта у Господарському суді Тернопільської області по справі №921/545/22 за позовною заявою ТОВ «Укрпостач енерго» до ДП «Нептун+» про стягнення заборгованості.
Згідно п.1 даної додаткової угоди сторони дійшли згоди, що вартість юридичних послуг адвоката, враховуючи складність справи для клієнта , кваліфікації та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини, незалежно від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом та незалежно від результатів наданих послуг, є фіксованим та становить 28 000,00 грн.
08.12.2022 адвокатом Мухінським В.О. та ТОВ «Укрпостач енерго» складено акт надання правової допомоги №1 (опис робіт/наданих послуг) по договору про надання правової допомоги від 11.10.2022, щодо представництва в Господарському суді Тернопільської області у справі №921/545/22 (а.с.95), де вказано, наступний перелік виконаних робіт, дата проведення (виконання) - правова допомога, а саме: консультація, вивчення документів, підготовка, складання та направлення запитів , листів, позовної заяви , розрахунків ціни позову, участь у судових засіданнях по справі №921/545/22 у Господарському суду Тернопільської області - 28 000,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що акт надання правової допомоги №1 (опис робіт/наданих послуг) від 08.12.2022 не містить детального опису робіт та вартості кожної роботи (наданих послуг), виконаних адвокатом, а відтак в стягненні витрат на правову допомогу відмовлено.
Щодо даного то судова колегія апеляційного суду враховує позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/1964/21 від 16.11.2022, де вказано наступне:
«За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду визнає, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
Відповідачем в суді першої інстанції подано було заперечення на заяву позивача, б/н від 21.12.2022 (вх. № місцевого суду 8721 від 21.12.2022), в якому вказує, що позивач не подав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги , і зазначений розмір судових витрат позивача не відповідає критерію розумності розміру таких витрат , виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні , як клієнту , послуг правничої допомоги, щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Відповідно, просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
З врахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що заяву позивача про витрати на правові послуги, слід задоволити часткового виходячи з не співмірності витрат з предметом позову та наданими послугами.
Як встановлено з обставин справи адвокат Мухінський В.О. брав участь в судових засідання, а саме 21.11.2022 та 07.12.2022 в режимі відеоконференції; складав позовну заяву, що підтверджується тим, що додаткова угода №1, складена 20.10.2022, а позовна заява датована 25.10.2022, однак така підписана директором підприємства проте в такій вказано орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в сумі 28 000,00 грн.
Отже, врахувавши результати розгляду справи у суді першої інстанції, незмінність правової позиції позивача впродовж розгляду справи, врахувавши заперечення відповідача, а також те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та, встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 28000,00 грн. не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 7000,00 грн. є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, обґрунтованими, відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції визнав доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими і ухвалено додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2022 у даній справі скасувати з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на правові послуги, а решту правових витрат в розмірі 21000,00 грн. ухвалено покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 52, 129, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпостач енерго” за вих. №22/12-28 від 28.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/23/23 від 02.01.23), правонаступником якого є ТОВ «Енергнетичний спект» задоволити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року у справі №921/545/21 скасувати та прийняти нове рішення.
3. Заяву позивача, адвоката Мухінського В.О. про ухвалення додаткового рішення (вх. №09/12-1 від 09.12.2022) у справі №921/545/22 задоволити частково.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства «НЕПТУН+» (46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, буд.2, код ЄДРПОУ 31594232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний спектр» (49033, м. Дніпро, вул. Кротова Бориса, буд 1Б; ідентифікаційний номер 44408975, який є правонаступником ТОВ «Укрпостач енерго») - 7000,00 грн. витрат на правову допомогу .
5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ст. ст. 287, 288 ГПК України
7. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Малех І.Б.
Судді Гриців В.М.
Зварич О.В.