Справа № 645/1603/22
Провадження № 1-кп/645/24/23
25 квітня 2023 р. місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання сторони захисту про вирішення питання про об'єднання матеріалів кримінального провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання, в якому просить направити кримінальне провадження до Харківського апеляційного суду для внесення подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, щодо визначення підсудності кримінального провадження за іншим судом в межах юрисдикції різних апеляційних судів. В обґрунтування свого клопотання, захисник вказує, що в провадженні Київського районного судом м. Полтави, також перебуває кримінальне провадження № 552/3182/22 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вказане кримінальне провадження, за часом вчинення злочину ОСОБА_5 є останнім епізодом. Таким чином, просив суд направити подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для визначення підсудності кримінального провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності судового розгляду та ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та просив суд направити матеріали справи для об'єднання до Київського районного суду м. Полтави.
Прокурор не заперечував проти направлення справи для визначення підсудності.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, вважає, що кримінальне провадження підлягає направленню до Харківського апеляційного суду для внесення подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання щодо підсудності даного кримінального провадження з наступних підстав.
Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Статтею 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальне правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою ( особами).
У відповідності до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги положення статей 32, 34 КПК України та з урахуванням того, що вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін,зважаючи на відсутність письмового вмотивованого клопотання сторони захисту до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, і з метою забезпечення визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд упродовж розумного строку, суд дійшов до висновку про необхідність направлення даного кримвнального провадження до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про визначення його підсудності.
Крім того, від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки строк тримання під вартою закінчується 28.04.2023 року, а підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається, ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які судом враховано під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та залишились актуальними і на даний час.
Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого АТ "Укртелеком" ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви про розгляду кримінального провадження за їхньої відсутності.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , наголосив що ОСОБА_5 сприяв розкриттю злочину, має стійки соціальні зв'язки, не має можливості впливати на свідків, у зв'язку із чим просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт, вказуючи, що прокурором не доведено, що ризики продовжують існувати на цей час.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника в повному обсязі.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.02.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.04.2023 року включно.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, суд під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою аргументами на користь такого рішення є, у тому числі: серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184, ст.199 КПК України встановлено, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 4 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення, не зменшилися.
Суд критично оцінює посилання сторони захисту на те, що не існує ризику впливу на свідків, оскільки судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 триває, такий ризик, як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. На даний момент обвинуваченому відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, а тому йому відомі як дані свідків, так і зміст наданих свідками свідчень. Вказані обставини дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість здійснення на свідків впливу з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами. Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду.
Заявлені стороною обвинувачення інші ризики є триваючими, не спростовані стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що давало б суду підстави застосувати більш м'який запобіжний захід стосовно обвинуваченого.
На підставі вищенаведеного, суд вважає доведеною наявність вищевказаних ризиків і вважає, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України та вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів за перелічених вище причин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів - до 22 червня 2023 року.
Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно зі ст. 182 КПК України, враховуючи вимоги частин 3, 4 ст. 183 КПК України, суддя зважаючи на кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 186 КК України), тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, який ставлять йому у провину, його матеріального стану, наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн., виходячи з розрахунку (20 х 2684 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 53680 грн.).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 217, 177, 178, 183, 194, 314-316, 331, 372 КПК України, суд,-
Матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221190000877 від 06.09.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, направити до Харківського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення подання до Касаційного кримінального суду Верховного суду для визначення підсудності кримінального провадження в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання прокурора про продовдення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 22 червня 2023 року, включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53680,00 грн. (2684,00 грн. x 20 = 53680,00 грн.).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ув'язненого.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1