Справа № 643/1173/23
Провадження № 2-о/643/50/23
25.04.2023
Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого Тимош О. М.,
за участю секретаря судового засідання Волошко М. С.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту перебування на утриманні,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факт того, що аона перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 07.06.1973, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. На момент смерті чоловіка вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . З 2005 року заявниця змінила адресу реєстрації свого проживання, фактично продовжувала проживати зі своїм чоловіком до його смерті в квартирі АДРЕСА_2 . Вони з чоловіком проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, до смерті чоловіка заявниці перебувала на утриманні чоловіка, оскільки розмір її пенсії був значно меншим, ніж розмір пенсії її чоловіка. На день смерті її чоловік був пенсіонером, перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію за віком в сумі 9987,82 грн, яка була основним джерелом засобом для існування та забезпечення сім'ї. Заявниця також є пенсіонером та отримує пенсію за віком в сумі 4447,73 грн. Заявниця зазначає, що після смерті чоловіка вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, та отримала відмову, оскільки відсутня довідка про спільну реєстрацію (проживання) з годувальником на момент смерті, тобто не встановлено факт перебування на утриманні.
Заявниця зазначає, що після смерті чоловіка на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона набула право на отримання пенсії за втратою годувальника.
ОСОБА_1 стверджує, що вона перебувала на утриманні свого чоловіка, постійно проживала з ним, допомога, яка надавалася їй від чоловіка була для неї хоч і не єдиним, однак постійним і основним джерелом засобів до існування.
Встановлення факту знаходження заявниці на утриманні чоловіка необхідно для реалізації права ОСОБА_1 на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Ухвалою судді від 15.02.2023 відкрито провадження по даній справі в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні 13.03.2023 було задоволено клопотання заявниці про допит свідків.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити. Заявниця пояснила, що перебувала на утриманні чоловіка, проживали все життя вони разом за адресою: АДРЕСА_1 , хоча зареєстрована вона з 2005 року за іншою адресою. Пенсія чоловіка була у 2022 році - 9987 грн, у неї - 3930 - 4440 грн. Основним джерелом існування для сім'ї була саме пенсія чоловіка, яким помер.
Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з'явився, про день, час та дату розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином.
Суд, вислухавши доводи заявника, показання свідків, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 07.06.1973 (а.с.14), що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 07.06.1973, про що зроблено відповідний актовий запис за №2682. Після реєстрації шлюбу, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
З копії паспорту громадянки України ОСОБА_1 , вбачається, що у графі «Сімейний стан» її чоловіком зазначено ОСОБА_2 . Місце реєстрації ОСОБА_1 з 21.09.2005 у паспорті зазначено: АДРЕСА_3 . В період з 14.01.1976 по 21.09.2002 заявниця була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-5).
З копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 вбачається, що адреса його місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Згідно з копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 15.02.1998 є пенсіонером та отримує пенсію за віком (а.с.8).
ОСОБА_1 має статус ветерана війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 (а.с.9).
Відповідно до довідки №3923 від 01.02.2023 виданій ОСОБА_1 вона отримує пенсію за віком та її розмір у 2022 році склав: січень, лютий - по 3938,11 грн, березень, квітень, травень, червень - по 4401,62 грн, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад - по 4428,59 грн, грудень - 4447,73 грн (а.с.10).
З копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що з 14.01.1976 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , де до 21.09.2005 була зареєстрована заявниця (а.с.6-7).
Згідно з копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 з 17.10.1997 мав статус пенсіонера та отримував пенсію за віком (а.с.11).
ОСОБА_2 мав статус ветерана війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_5 (а.с.12).
Відповідно до довідки №3925 від 01.02.2023 виданій ОСОБА_2 він отримував пенсію за віком та її розмір у 2022 році склав: січень, лютий - по 8737,36 грн, березень - 9864,64 грн, квітень, травень, червень - по 9902,90 грн, липень, серпень, вересень - по 9932,66 грн, жовтень - 9987,82 грн (а.с.13).
ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 31.10.2022 Салтівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (а.с.15).
Листом начальника ХРУП №2 ГУНП в Харківській області №К-1246/119/67 від 22.11.2022 заявницю повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , вона мешкала з чоловіком ОСОБА_2 протягом тривалого часу (а.с.17).
Рішенням відділу перерахунків пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління України в Кіровоградській області № 2963300109953 від 22.12.2022, заявнику ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника з підстав ненадання документів про перебування на утриманні померлого годувальника (а.с.18).
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою заявниці з 1982 року, проживає в одному будинку на другому поверсі у квартирі АДРЕСА_5 . Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 проживали на четвертому поверсі у квартирі АДРЕСА_2 , були сім'єю. ОСОБА_6 перестав працювати за два роки до своєї смерті.
Свідок ОСОБА_7 пояснила у судовому засіданні, що є сусідкою заявника та її померлого чоловіка, знає їх з 1975 року, жили Кочмарські в одній квартирі АДРЕСА_2 . Чоловік заявника був ветеринаром та свідок неодноразово зверталася до нього з приводу лікування своїх собак. Розміри пенсії заявника та її чоловіка свідку невідомі.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що із заявницею та її померлим чоловіком були сусідами з 1975 року, ходила у гості до них. Зазначила, що сім'я була гарна, чоловік забезпечував дочку та дружину. Заявник доглядала за чоловіком після операції. Чоловік заявника працював та отримував пенсію, останнім часом припинив працювати у зв'язку із станом здоров'я. У чоловіка була пенсія біля 9000 грн, у заявниці - 3000 грн. Пенсію чоловік віддав дружині, вона її витрачала.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що з 1975 року перебуває у дружніх відносинах із заявником та її чоловіком, який помер, діти росли разом. Заявник була медсестрою та мала незначних дохід, чоловік був професором. Чоловік не працював лише за два роки до смерті, до цього і працював і пенсію отримував. Основний дохід у сім'ю приносив чоловік, у нього була пенсія біля 10 000 грн, а у ОСОБА_10 3-4 тис грн. Проживали заявник та чоловік разом у квартирі АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що з 1994 року проживає в будинку АДРЕСА_6 , з того ж часу знає сім'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , яка проживала в одному з нею під'їзді. Проживали ОСОБА_13 в квартирі АДРЕСА_7 завжди разом. Свідок знає, що у ОСОБА_10 була пенсія біля 3 тис грн, який дохід був у ОСОБА_12 їй невідомо.
Суд не бере до уваги акт від 14.02.2023 (а.с.16), як такий, що не відповідає вимогам допустимості (ст.78 ЦПК України).
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, які були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції на день виникнення правовідносин факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.04.2020 у справі №210/3705/17.
Згідно з п.2.11 «Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу (відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Отже, встановлення факту знаходження на утриманні померлого має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати право на перехід на пенсію, у зв'язку із втратою годувальника.
На підставі вищенаведених доказів, судом встановлено, що заявник та її померлий чоловік проживали разом до його смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Також встановлено, що заявник перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки вони перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали разом та чоловік заявника ОСОБА_1 постійно отримував пенсію у розмірі, який перевищував дохід його дружини - заявника у справі, тому дохід чоловіка заявника був основним доходом сім'ї та основним і постійним джерелом існування для заявниці у справі.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви у повному обсязі.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.258,259,263-265,268,293, 315, 319,273,352,354,355 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м.Харків, пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14099344.
Повне судове рішення складено 25 квітня 2023 року.
Суддя О.М.Тимош