"25" квітня 2023 р.
Справа № 642/1728/22
Провадження № 2/642/109/23
20 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Шнайдер Д.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У грудні 2022 року позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в 2013 році був укладений шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.02.2013 року Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №48. У шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У грудні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Позивачка вимушена була звернутися до суду з даним позовом про стягнення аліментів на утримання сина, оскільки не може самостійно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини..
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року було відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 13).
Позивач в судове засідання не з?явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву, у якій просить розглядати справи без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав до суду пояснення по справі, в яких позов визнав частково, просив суд призначити аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу).
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 лютого 2013 сторони у Червонозаводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського управління юстиції зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.02.2016.
ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 31.08.2016.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13.02.2023 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 05.12.20222.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов'язку визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
В контексті даної статті батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Матеріальне утримання дітей - це обов'язок батьків.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Судом встановлено, що позивачка звернулась до суду з позовом, оскільки не може самостійно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідач працює ФОП та має дохід у розмірі 6700 грн., надає матеріальну допомогу на утримання дитини, про що свідчать копії квитанцій про переведення коштів на банківську картку позивача.
Таким чином, судом встановлено, що обидва батьки дитини є особами працездатного віку, у відповідача відсутні інші аліментні зобов'язання та він фактично не заперечує проти призначення аліментів в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з положень чинного законодавства України, розмір аліментів, визначений в ч. 5 ст. 183 СК України, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, в тому числі 1/4 частина заробітку (доходу) відповідача на одну дитину, вважається безспірним і таким, як необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи наведене, суд вважає, що аліменти на одну дитину в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача є такими, що відповідають засадам справедливості, розумності та є необхідними для забезпечення умов та рівня життя дитини, достатнього для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 грудня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено наявність підстав для стягнення аліментів в розмірі більшому, ніж 1/4 частина заробітку (доходу) відповідача.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.ст. 180-182, 184, 185 СК України, та керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 79-81, 89, 141, 258, 263-265, 274, 279, ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд. -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 грудня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Суддя В.В. Вікторов