"24" квітня 2023 р.
Справа № 642/1540/22
Провадження 2/642/105/23
19 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Шнайдер Д.С.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саварінська Наталія Вікторівна про розірвання договору довічного утримання (догляду), скасування реєстрації права власності на квартиру, поновлення реєстрації права власності на квартиру, скасування заборони відчуження нерухомого майна, -
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила суд: розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 15 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; скасувати реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , проведену 15 травня 2019 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, на підставі договору довічного утримання від 15 травня 2019 року; поновити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; скасувати заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , встановлену на підставі договору довічного утримання від 15 травня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саварінською Н.В.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 травня 2019 року між сторонами було укладено договір довічного утримання (догляду), згідно якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_3 отримала у власність квартиру АДРЕСА_1 , взамін чого відповідач зобов'язувався забезпечувати позивача утриманням до доглядом довічно. Проте, відповідачем умови договору належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим позивач звернулася з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити у зв'язку з частковим невиконанням умов договору.
Відповідач та його представник у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні, оскільки позовна заява не містить доказів неналежного виконання умов договору довічного утримання.
Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саварінська Н.В. в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
За змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 15 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саварінською Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1413.
За умовами вказаного договору, а саме п.1.1. Відчужувач ОСОБА_1 передала, а Набувач ОСОБА_3 прийняла у власність однокімнатну квартиру, загальною площею - 33,2 кв.м., житловою площею - 16,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , взамін чого Набувач ОСОБА_3 зобов'язується забезпечувати відчужувача ОСОБА_1 утриманням та доглядом довічно на умовах цього договору.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що утримання (догляд) визначається Сторонами у вигляді: забезпечення ОСОБА_1 житлом шляхом збереження права її довічного проживання у відчужуваній квартирі; оплати комунальних послуг за рахунок Набувача; забезпечення придатним для носіння одягом і взуттям за рахунок Набувача; забезпечувати надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо ) за рахунок набувача; забезпечення продуктами харчування за рахунок Набувача; забезпечувати прання особистих речей; прибирання квартири; виконання додаткових доручень відчужувача, необхідних для забезпечення останнього належним доглядом; надання будь якої іншої допомоги;
Статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з частиною першою статті 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач в позовній заяві посилається на те? що восени 2019 року відповідач, всупереч взятим на себе зобов'язанням, переселила її з квартири, яку вона передала у власність відповідачу за договором довічного утримання (догляду), в інше житло - квартиру АДРЕСА_2 . А квартиру, яку ОСОБА_1 передала у власніть за договором довічного утримання ( догляду), відповідач стала здавати в оренду стороннім особам. З початку 2022 року придатним для носіння одягом та взуттям відповідач позивача не забезпечує, як не забезпечує надання позивачу медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників, необхідні позивачу продукти харчування не надає, не забезпечує прання особистих речей, прибирання квартири, а також виконання інших доручень необхідних для забезпечення позивача належним догляд.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 є її двоюрідною сестрою (донькою рідної сестри матері відповідача - ОСОБА_6 ). Приблизно чотири роки тому у ОСОБА_1 помер чоловік і вона залишилась одна без рідні. У 2019 році ОСОБА_1 виповнилося шістдесят дев'ять років, і вона самостійно вже не могла себе обслуговувати, тому попросила ОСОБА_3 як єдину рідню, що залишилась в неї, укласти з нею договір довічного утримання, на що та погодилась.
15 травня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений нотаріальний договір довічного утримання (догляду) ОСОБА_1 .
Згідно вказаного договору Набувач майна ОСОБА_3 взяла на себе обов'язок:
-Забезпечення ОСОБА_1 житлом шляхом збереження права її довічного проживання у відчужуваній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
-Забезпечення придатним для носіння одягом і взуттям за рахунок набувача;
-Забезпечувати надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників за рахунок набувача;
-Забезпечення продуктами харчування за рахунок набувача;
-Забезпечувати прання особистих речей. Прибирання квартири;
-Виконувати додаткові доручення ОСОБА_1 ;
У власності ОСОБА_3 знаходяться дві квартири за адресою: АДРЕСА_3 , в якій вона проживає разом із сином, та квартира за адресою: АДРЕСА_4 , в якій у 2019 році ніхто не проживав.
Після укладення з ОСОБА_1 договору про її довічне утримання, остання попросила ОСОБА_3 надати їй можливість проживати в належній відповідачці квартирі, в якій ніхто не проживав за адресою: АДРЕСА_4 , для того щоб бути поряд з відповідачкою і відповідачці було б зручніше надавати їй допомогу визначену договором, оскільки вказані квартири знаходяться недалеко одна від одної.
ОСОБА_3 надала свою згоду на пропозицію ОСОБА_1 , і починаючи з осені 2019 року ОСОБА_1 почала проживати за адресою АДРЕСА_4 . При цьому, ОСОБА_3 ніколи не порушувала права ОСОБА_1 довічно проживати в її власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та у будь який час ОСОБА_1 могла за власним бажанням повернутись у вказану квартиру, але такого бажання вона жодного разу не виявляла і її цілком влаштовувало проживання поряд із відповідачем у окремій ізольованій квартирі з усіма зручностями.
З дня укладення договору про довічне утримання ОСОБА_1 і по даний час відповідач добросовісно виконує покладені на неї обов'язки, передбачені договором, зокрема, забезпечує ОСОБА_1 за власний рахунок: придатним для носіння одягом і взуттям; наданням медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників; продуктами харчування. Крім того, забезпечує ОСОБА_1 прання особистих речей, прибирання квартири за адресою, АДРЕСА_1 , та виконує додаткові доручення ОСОБА_1 .
З початком збройної агресії росії проти України, а саме приблизно з березня 2022 року ОСОБА_1 різко змінилась, та почала пред'являти відповідачу різного роду претензії, звинувачувала відповідача в крадіжці її речей. При цьому на початку літа 2022 року відповідач помітила, що до ОСОБА_1 почали приходити незнайомі два молодих чоловіка, які сиділи з нею подовгу біля під'їзду, вели з нею якісь бесіди. Після цього відносини між позивачем та відповідачем погіршилися. Тому відповідач вважає, що саме поява вказаних невідомих осіб негативно вплинули на відносини між позивачкою та нею. Вказані невідомі особи приходять до ОСОБА_1 і по даний час, і чим частіше вони до неї приходять тим більше ОСОБА_1 віддаляється від неї, та претензії позивачки до неї стали постійними. Відповідачка вважає, що вказані невідомі особи, намагаються настроїти ОСОБА_1 проти відповідача, і в результаті заволодіти квартирою позивача.
19 березня 2023 року ОСОБА_1 виявила бажання переїхати з належної ОСОБА_3 квартири до своєї квартири за адресою : АДРЕСА_1 . В цей же день ОСОБА_3 допомогла їй це зробити, і станом на даний час ОСОБА_1 проживає за місцем своєї реєстрації. При цьому ОСОБА_3 добросовісно продовжує виконувати обов'язки передбачені договором довічного утримання від 15.05.2019 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що, проживає за адресою: АДРЕСА_5 , на 7 поверсі майже сорок років. Восени 2019 року на 8 поверсі в квартирі АДРЕСА_6 почала проживати ОСОБА_1 у зв'язку з чим вони познайомились і підтримували сусідськи відносини. Вона бачила ОСОБА_1 кожного дня, а саме: зустрічались з нею в ліфті, біля під'їзду, ходили разом в магазин. В ході їх спілкування ОСОБА_1 розповідала, що в неї є двоюрідна сестра, яка здійснює її догляд, привозить ліки, продукти харчування, сезонну одежу, чисту постільну білизну, тощо, при цьому ОСОБА_1 жодного разу не скаржилась на сестру, що вона погано її доглядає. Так продовжувалось до початку війни. На початку літа 2022 року свідок помітила, що ОСОБА_1 різко змінилась, її психологічний стан погіршився, вона стала роздратованою, і всі її розмови зводились до скарг на сестру, а саме що вона нібито краде в неї речі, намагається отруїти. Крім того, на початку літа 2022 року свідок помітила, що до ОСОБА_1 постійно почали приходити два молодих чоловіка, яких вона раніше в їх районі не бачила. Вказані незнайомі особи сиділи з ОСОБА_1 подовгу біля під'їзду, вели з нею якісь бесіди. У ОСОБА_1 з'явився смартфон, з'явились гроші, які вона почала витрачати частіше ніж раніше. Тобто вказані молоді хлопці проявляли нездоровий інтерес до старої жінки. Свідок запитувала у ОСОБА_1 хто ці люди, на що та відповідала, що вони ремонтують їй телефон. При цьому, як зрозуміла свідок, що ОСОБА_1 приховує відомості про цих людей і їх істинні наміри. Поведінка ОСОБА_1 по відношенню до сестри змінилась в поганий бік з появою вказаних молодих хлопців, які намагаються настроїти ОСОБА_1 проти сестри і в результаті заволодіти квартирою ОСОБА_1 . Вказані невідомі особи приходили до ОСОБА_1 систематично.
У вересні 2022 року свідок випадково познайомилась з двоюрідною сестрою ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Від неї свідку відомо, що ОСОБА_1 з не зрозумілих для ОСОБА_3 причин почала до неї пред'являти необґрунтовані претензії, обвинувачувати в крадіжці її майна. Почувши це від ОСОБА_3 , свідок розповіла їй, що ОСОБА_1 з 2019 року по літо 2022 року була нормальною людиною, позитивно відгукувалась в бік ОСОБА_8 , будь яких претензій до неї не пред'являла. Але з появою вказаних молодих чоловіків відношення ОСОБА_1 до ОСОБА_3 різко негативно змінилась і за всіма ознаками вказані невідомі особи настроїли її проти сестри з метою обманути її та заволодіти її нерухомими майном.
19 березня 2023 року свідок була присутня при тому як ОСОБА_1 за власним бажанням переїжджала до місця своєї реєстрації. В цей же день 19.03.2023 року свідок бачила двох молодих чоловіків, які запитували у неї де поділась ОСОБА_1 , на що вона відповіла, що ОСОБА_1 виїхала і після цього вона більше вказаних осіб не бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що проживає за адресою АДРЕСА_7 , в будинку, де на 8 поверсі протягом близько трьох років в кв. АДРЕСА_6 проживала ОСОБА_1 , яка за весь час проживання жодного разу не скаржилась на свою сестру ОСОБА_3 шодо неналежного виконання останньою взятих на себе зобов'язань щодо її утримання. При цьому ОСОБА_1 завжди виглядала як особа яка ні в чому собі не відмовляє. Однак з початком війни росії проти України, ОСОБА_1 різко змінилась, її психологічний стан різко погіршився, вона почала звинувачувати всіх навколо з приводу нібито того, що в неї хтось нібито щось краде та намагається її отруїти. При цьому вона повідомляла, що у неї з'явились якісь добрі люди, які допомагають їй у житті.
Допитаний в судовому засідання за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що він проживає в районі Олексіївки в м. Харкові і фактично знає ОСОБА_1 через свою дружину. Саму ОСОБА_1 бачив багато років назад при цьому йому нічого невідомо про неналежне виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків, передбачених договором про довічне утримання.
Від допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 представник позивача відмовився.
Таким чином в ході судового розгляду не знайшли підтвердження обставини щодо невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором довічного утримання, а тому позовні вимоги в цій частині є недоведеними.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Оскільки підставою для розірвання договору довічного утримання закон визначає невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов'язків за договором, доведення (або спростування) зазначених обставин має вирішальне значення для вирішення спору.
Позивач не надала суду доказів на підтвердження не виконання відповідачем умов, визначених договором. Суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, в той час, як твердження відповідача підтверджуються показами свідків.
На основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 614, 626, 651,744, 755 ЦК України, керуючись ст. 10-13, 76-81,264-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саварінська Наталія Вікторівна про розірвання договору довічного утримання (догляду), скасування реєстрації права власності на квартиру, поновлення реєстрації права власності на квартиру, скасування заборони відчуження нерухомого майна, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Суддя В.В. Вікторов