Справа № 354/762/22
Провадження № 3/354/648/22
01 грудня 2022 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Остап'юк М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №1 (м.Яремче) Надвірняського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
До Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №125596 від 06.07.2022 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №125596 від 06.07.2022, ОСОБА_1 06.07.2022 приблизно о 22 год 42 хв в с. Микуличин по вул. Грушевського керував транспортним засобом “SENKE SK 200-9”, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 щодо складеного відносно нього адміністративного протоколу пояснив наступне. 06.07.2022, він, біля магазину «Люкс», чекав товариша, якому мав дати на один день мотоцикл в користування. Поскільки від чекав товариша ОСОБА_2 , а мав при собі пиво та, знаючи, що керувати мотоциклом сьогодні більше не буде, випив пиво. Через кілька хвилин до нього під'їхали з бічної вулиці поліцейські, які підійшли і попросили документи. Запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». Поскільки поліцейські його не зупиняли, а підійшли до нього, коли він стояв біля магазину, то він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Поліцейська не запропонувала йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, письмового направлення для проходження в закладі охорони здоров'я вона не вручала і в його присутності не складала. Також і акт огляду його на стан алкогольного сп'яніння в його присутності вона не складала і підписуватися в ньому не пропонувала. Крім того, зазначив, що в момент його розмови з поліцейськими та огляду його поліцейською на стан алкогольного сп'яніння, на місці події були тільки поліцейські і свідків, про яких йдеться в протоколі на місці події не було. 08.07.2022 разом з братом ОСОБА_3 забрав мотоцикл з поліції. Тоді ж йому і видали тимчасовий талон на право керування транспортним засобом.
Захисник адвокат Гайтанюк М.М. просила закрити провадження з наступних підстав. Зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення, викладена поліцейською ОСОБА_4 , не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, а сам протокол про адмінправопорушення поліцейською дописувався вже після того, як ОСОБА_1 було надіслано його копію (копія протоколу відрізняється від оригіналу протоколу про адмінправопорушення). Поліцейською ОСОБА_4 огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, а саме: не запропонувано йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, а також проведено огляд ОСОБА_1 за відсутності двох свідків. Наявні в матеріалах справи докази є неналежними, а тому не можуть бути достатніми доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Щодо відеозапису, то в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній не тільки номер технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеофіксацію на місці зупинки мотоцикла ОСОБА_1 , а й будь-яка відмітка про те, що на місці події взагалі здійснювалася відео фіксація; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не містить інформації про те, що воно вручалося ОСОБА_1 з акту огляду, який наявний в матеріалах справи, не вбачається ні дата та час його складання, наявний в матеріалах справи рапорт поліцейського не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, а також протокол про адмінправопорушення поліцейською ОСОБА_4 дописувався вже після того, як ОСОБА_1 було надіслано копію такого протоколу (копія протоколу відрізняється від оригіналу протоколу про адмінправопорушення).
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази у їх сукупності та співставленні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, як зазначено в частині 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд звертає увагу, що розгляд справи повинен відбуватися в межах доводів протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, а суддя не має права у будь-який інший спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Частиною першою статті 130 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суб'єктом адміністративної відповідальності є особа, яка керує транспортним засобом.
Однак, у ході судового розгляду справи, за результатами дослідження доказів у справі та з оглянутого у судовому засіданні відеоматеріалу неможливо встановити чи ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, оскільки на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 стоїть біля магазину, де припаркований мотоцикл. Два файли відеозапису 0000000_00000020220706010336_000000, 0000000_00000020220706214613_0005_IMP, які стосуються початку розмови без звуку, тому неможливо з'ясувати, про що спілкувалися між собою поліцейські та ОСОБА_1 . Два інші файли містять інформацію відносно складання адмінпротоколу, але не містять відеозапису руху транспортного засобу.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Вказаний відеозапис є доказом у справі про адміністративні правопорушенні у сфері керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
У тих випадках, коли особа заперечує факт керування транспортним засобом, відеозапис, на якому зафіксовано протилежне, а саме рух транспортного засобу під керуванням особи, яка притягається до адмінвідповідальності, відіграє ключову роль.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної). У справах «Малофєєва проти Росії» та «Карєлін проти Росії» ЄСПЛ зазначає, що суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що по справі зібрані докази не доводять самого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 вина останнього не доведена.
З огляду на те, що у Кодексі України про адміністративні правопорушення підстави для закриття справи за недоведеністю вини особи відсутні, Суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: М. В. Остап'юк