Справа № 671/1517/22
Провадження № 2/522/168/23
(заочне)
25 квітня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіцина В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
17 жовтня 2022 року до Волочинського районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить шлюб, зареєстрований 7 серпня 2007 року виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м. Ялти Автономної Республіки Крим, про що було зроблено відповідний актовий запис № 30 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 між ним та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ).
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Волочинського районного суду Хмельницької області Подіновській Г.В.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, у звязку з тим, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , що підсудно Ялтинському міському суду Автономної Республіки Крим та територіальну підсудність судових справ якого змінено Розпорядженням голови Верховного Суду від 05.07.2022 року № 36/0/9-22.
28 листопада 2022 року справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси.
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана судді Приморського районного суду м. Одеси Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 7 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено спрощений порядок розгляд справи з викликом сторін.
У судове засідання, призначене на 11 січня 2023 року сторони не з'явилися. Від позивача засобами електронного зв'язку 28 грудня 2022 року; засобами поштового 4 січня 2023 року надійшла заява, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги задовольнити та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Ухвалою суду, занесеною до протоколу вказаного судового засідання, було відкладено розгляд справи та направлено запит до Державної міграційної служби України про уточнення відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 .
6 лютого 2023 року з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України до суду надійшла відповідь на запит від 12.01.2023 року, у якому повідомлялося, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 не встановлено та окремо зазначено, що провести перевірку належності громадянства України та інформації про зареєстроване місце останньої на території Автономної Республіки Крим на вказаний момент не вбачається можливим.
Судові засідання, призначені на 16 лютого 2023 року, 3 березня 2023 року та 6 квітня 2023 року не відбулися у зв'язку із перебуванням головуючої судді Косіциної В.В. на лікарняному.
У судове засідання, яке відбулося 25 квітня 2023 року, сторони не з'явилися; від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач до суду не з'явилася, про місце, дату та час судового засідання сповіщена належним чином та завчасно, причини неявки суду не повідомила, жодних заяв та клопотань від неї до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою усіх учасників справи у судове засідання, його фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач у судове засідання не з'явився, своїм правом на подання відзиву не скористалася, про місце, дату та час судового засідання сповіщена належним чином та завчасно, а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення у даній справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Згідно ст. 24 ч.1 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що 7 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 7 серпня 2007 року виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м. Ялти Автономної Республіки Крим було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис № 30 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 .
Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 .
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом було встановлено, що шлюб між подружжям носить лише формальний характер, оскільки особисті відносини між ними фактично припинені. Причиною для звернення позивача з вказаним позовом стали відсутність спільних інтересів з відповідачем, різниця у поглядах на життя, відсутність взаєморозуміння, втрата почуття любові та поваги один до одного.
У відповідності зі ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач зазначає, що у нього немає нічого спільного з відповідачем і він не бажає жити разом з нею, оскільки спільне життя і збереження відносин суперечить їх інтересам та інтересам їх спільної дитини.
У зв'язку із вище викладеним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вище викладеного, та керуючись ст. ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 7 серпня 2007 року виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м. Ялти Автономної Республіки Крим, про що було зроблено відповідний актовий запис № 30 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ).
Заочне рішення може бути переглянуте Приморським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судове рішення складено та підписано 25 квітня 2023 року.
Суддя В.В. Косіцина
25.04.2023