Справа № 346/4421/22
Провадження № 1-кп/346/300/23
25 квітня 2023 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия Івано-Франківської області в залі суду кримінальне провадження №12022091180000529 від 15.08.2022 р. відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні нікого немає, з середньою освітою, працюючого працівником РПЧ4 ДЕПО Коломия, депутатом не обирався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 01 серпня 2022 року в обідній час, перебуваючи на парковці магазину «АТБ-маркет», що знаходиться за адресою с.Дора Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, побачив на землі залишену без нагляду банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , та яка є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, відповідно до ст..1 Закону України «Про інформацію», ст..14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч.1 ст.15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Після чого, не повідомив власника банківської картки або банківське відділення АТ КБ «Приватбанк» про виявлену ним банківську картку та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а саме те, що це майно є чужим і в силу випадкових обставин тимчасово залишене без нагляду його власником, користуючись тимчасовою відсутністю власника та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів привласнив знайдену ним банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , на якій знаходилися грошові кошти ОСОБА_7 та в подальшому покинув територію парковки магазину «АТБ-маркет».
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , привласнивши офіційний документ - банківську картку, вирішив таємно заволодіти грошовими коштами, які знаходилися на матеріальному носії банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 03 серпня 2022, маючи при собі привласнену ним банківську картку, розрахунок з якої проводить без потреби введення пін-коду, бажаючи заволодіти та розпорядитися грошовими коштами, які знаходилися на банківському рахунку у власних цілях, діючи умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжуваного та діючого на момент вчинення злочину, направився до аптеки «Здорова родина», що в м.Коломия площа Ринок, 21, де об 09 год 52 хв. здійснив покупку на суму 496,44 грн., до магазину «Воскресінецькі ковбаси», що в м.Коломия площа Ринок, 1, де об 10 год. 20 хв. здійснив покупку на суму 242,53 грн., до магазину «Ас-інструмент», що в м.Коломия вул..Карпатська, 2, де об 11 год. 56 хв. здійснив покупку на суму 250 грн. та до магазину «АТБ-маркет», що в м.Коломия вул..Мазепи, 183, де об 12 год. 12 хв. здійснив покупку на суму 501,40 грн., тим самим таємно викрав із банківської карти виданої на ім'я ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 1490,37 грн., чим спричинив останній матеріальну шкоду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, пояснив, що дійсно за обставин, зазначених в обвинувальному акті, 01.08.2022 в після обіденний час біля магазину АТБ в с.Дора він знайшов банківську картку АТ КБ «Приватбанк» жовтого кольору, яку не повернув власнику та не передав до АТ КБ «Приватбанк», поклав до своєї сумки та забув про неї; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України свою вину визнав частково, заявив, що не вважає себе злодієм, не має потреби в чужих грошах, тому не мав умислу на викрадення грошових коштів з банківської карти, яку знайшов. Дійсно 03.08.2022 в аптеці «Здорова родина» придбав ліки, в магазині «Воскресінецькі ковбаси» - ковбасу, в магазині «Ас-інструмент» - інструмент, в магазині «АТБ-маркет» - 2 пляшки горілки, пляшку води та приправу, при цьому розрахувався банківською картою ОСОБА_7 , що знайшов на парковці магазину «АТБ-маркет», що знаходиться за адресою с.Дора, але зробив це випадково, оскільки переплутав банківські карти, що знаходилися в його сумці. Ця банківська карта була жовтого кольору та не вимагала введення пін-коду. Після того, як слідчий повідомив йому про те, що він розрахувався в магазинах чужою картою, він добровільно видав слідчому знайдену раніше банківську картку та повернув потерпілій витрачені з її карти гроші. Додав, що не пам'ятає, чи розраховувався він в цей день в інших місцях іншими катками, які були в нього. При цьому заявив, що він міг мати в користуванні до п'яти банківських карток, що належать йому, його дружини, сестрі та матері. Не всі банківські картки, що могли бути в його користуванні вимагають введення пін-коду при здійсненні розрахунку карткою. Ці банківські картки різних банків, різних кольорів, тому він зазвичай уважно роздивляється банківську картку перед розрахунком, щоб взяти потрібну. Банківська картка, що належить його сестрі використовувалася ним тільки для зняття її пенсії та потребувала введення пін-коду, була синього кольору. Банківська картка матері також потребувала введення пін-коду, була жовтого кольору. Наполягає на тому, що скористався банківською карткою потерпілої випадково, без умислу заволодіти її грошима. Шкодує про те, що вчинив.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд справи проводити за її відсутності, зазначила, що ОСОБА_5 відшкодував їй завдані збитки, тому вона не має до нього претензій, просила його суворо не карати.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені кримінальних правопорушень, його вина знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Так, обвинувачення у привласненні офіційного документу, а саме банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 01.08.2022 підтверджується визнавальними в цій частині показами обвинуваченого та такими письмовими доказами:
- заявою обвинуваченого від 17.08.2022 про добровільну видачу слідчому СВ Коломийського РВП банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 , в якій останній повідомив, що знайшов цю картку 01.08.2022 на парковці магазину АТБ в с.Дора Яремчанської ТГ та забрав її собі;
- протоколом огляду предмета від 17.08.2022, в ході якого слідчим була оглянута банківська карта АТ КБ «Приватбанк», золотистого кольору № НОМЕР_1 та фото таблиця до протоколу із зображенням банківської картки з лицевої та зворотної сторони.
Обвинувачення в таємному викраденні 03.08.2022 із банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 грошових коштів на загальну суму 1490,37 грн., вчинене в умовах воєнного стану підтверджується такими доказами:
- товарним чеком №0215102 від 03.08.2022 року щодо придбання в ПП ФК «Здорова родина» за адресою м.Коломия, пл..Ринок, 21 медичні препарати на загальну суму 496, 44 грн.,
- показами свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні показала, що є завідувачем аптеки «Здорова родина». Зі слів слідчого їй відомо, що влітку 2022 року у вихідний день у вказаній аптеці невідома їй особа розрахувалася чужою банківською карткою за придбання ліків. На запит слідчого, який вказав день, час та суму покупки, вона видала копію відповідного чеку,
- відеозаписом з камери відео спостереження, встановленої в приміщенні магазину «Воскресінецькі ковбаси», що в м.Коломия, пл..Ринок, 1, на якому зафіксовано, що 03.08.2022 о 10:18:46 чоловік середніх років, із лисиною, повнуватої тіло будови, одягнутий в полосату синю футболку та сині джинсові шорти та сандалі, через плече тримає чорну сумку заходить до приміщення магазину. Даний чоловік вибирає товар, виймає із своєї сумки банківську картку, якою розраховується за товар терміналом за допомогою системи «NFC», не вводячи при цьому пін-код картки, після чого банківську картку кладе назад до сумки, забирає покупку та покидає приміщення магазину,
- протоколом огляду предмета від 19.08.2022, в ході якого слідчим оглянуто оптичний CD-R диск із записом з камери відео спостереження, встановленої в приміщенні магазину «Воскресінецькі ковбаси», що в м.Коломия, пл..Ринок, 1;
- товарним чеком №133930 від 03.08.2022 року та чеком з платіжного терміналу від 03.08.2022 11:55:52 за розрахунком банківської картки АТ КБ Приватбанк» № НОМЕР_1 , якою було здійснено оплату товару «Ніж м/к 40Т победіт» на суму 250 грн. у ФОП ОСОБА_9 у магазині «Ас-інструмент» за адресою АДРЕСА_2 ,
- відеозаписом з камери відео спостереження, встановленої в приміщенні магазину «Ас-інструмент» за адресою АДРЕСА_2 , на якому зафіксовано, що 03.08.2022 о 12:04:40 біля каси магазину стоїть чоловік середніх років, із лисиною, повнуватої тілобудови, одягнутий в полосату синю футболку та сині джинсові шорти та сандалі, через плече тримає чорну сумку. Даний чоловік тримає товар, який передає касиру для сканування, в правій руці тримає банківську картку, якою розраховується за товар терміналом за допомогою системи «NFC», не вводячи при цьому пін-код картки, після чого банківську картку кладе назад до сумки, забирає покупку та покидає приміщення магазину,
- протоколом огляду предмета від 19.08.2022, в ході якого слідчим оглянуто оптичний CD-R диск із записом з камери відео спостереження, встановленої в приміщенні магазину «Ас-інструмент» за адресою м.Коломия. вул..Карпатська, 2,
- чеком від 03.08.2022 року 12:12:39 за розрахунком банківської картки АТ КБ Приватбанк» № НОМЕР_1 , якою було здійснено оплату товару «дві пляшки горілки, напій безалкогольний, приправа» на суму 501,40 грн. у магазині «АТБ -маркет» за адресою м.Коломия, вул..Мазепи, 183 через платіжний термінал,
- відеозаписом з чотирьох камер відео спостереження, встановлених в приміщенні магазину «АТБ -маркет» за адресою м.Коломия, вул..Мазепи, 183. На першому відео зафіксовано, що 03.08.2022 о 12:09:18 до каси магазину підходить чоловік середніх років, із лисиною, повнуватої тіло будови, одягнутий в полосату синю футболку та сині джинсові шорти та сандалі. Даний чоловік виставляє на касу дві скляні пляшки, одну пластикову пляшку, упаковку, в руці тримає банківську картку, якою розраховується за товар терміналом за допомогою системи «NFC», не вводячи при цьому пін-код картки, після чого забирає покупку та покидає приміщення магазину. На інших відео з інших камер відео спостереження, розташованих в даному магазині, зафіксовано, як описаний вище чоловік 03.08.2022 заходить до приміщення магазинну, обирає товар на полицях, йде від каси та виходить з приміщення магазину.
- протоколом огляду предмета від 19.08.2022, в ході якого слідчим оглянуто оптичний CD-R диск із записом з 5-ти камер відео спостереження, встановлених в приміщенні магазину «АТБ -маркет» за адресою м.Коломия, вул..Мазепи, 183,
- випискою з банківської картки АТ КБ Приватбанк» № НОМЕР_1 за 03.08.3022 та скріншотом з телефону потерпілої додатку «Приват24» щодо дати, часу, місця та суми операції, а саме: в аптеці «Здорова родина» об 09 год. 52 хв. здійснено покупку на суму 496,44 грн., в магазині «Воскресінецькі ковбаси» об 10 год. 20 хв. здійснено покупку на суму 242,53 грн., в магазині «Ас-інструмент» об 11 год. 56 хв. здійснено покупку на суму 250 грн. та в магазині «АТБ-маркет» об 12 год. 12 хв. здійснено покупку на суму 501,40 грн.
За клопотання сторони захисту судом допитана свідок ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні показала, що є дружиною обвинуваченого. Про те, що її чоловік вчинив кримінальні правопорушення вона дізналася від нього після повідомлення йому про підозру. З його слів їй відомо, що її чоловік знайшов банківську карту в с.Дора Яремчанської ТГ на парковці біля магазину АТБ. Через декілька днів перебуваючи в м.Коломия на її прохання зайшов до аптеки та придбав ліки, а також в магазинах продукти та інші товари. При цьому він помилково скористався чужою банківською карткою, яку знайшов раніше. Пояснила, що їх родина забезпечена матеріально, в кожного члена сім'ї є банківська карта КБ «Приватбанк» або «Ощадбанк», які може брати чоловік для розрахунку. В його гаманці дійсно може перебувати якнайменше п'ять банківських карт, тому він міг помилково скористатися саме чужою, знайденою ним банківською картою при розрахунку за покупки.
Відповідно до ст. 94 КПК України, аналізуючи вищезазначені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх матеріалів кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв'язку, доповнюють один одного, не суперечать між собою. Клопотання сторони захисту про визнання наданих стороною обвинувачення доказів неналежними, недопустимими, недостовірними не заявлялися.
Щодо позиції сторони захисту про відсутність у обвинуваченого умислу на викладення грошей з банківської картки потерпілого, а тому необхідності виправдання обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст..91 КПК України, в кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що відповідно до ст..23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст.. 24 КК України, умисел поділяється на прямий і непрямий.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Законодавче визначення прямого і непрямого умислу містить три ознаки, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: 1) усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; 2) передбачення його суспільне небезпечних наслідків; 3) бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання. Перші дві ознаки (усвідомлення і передбачення) характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб'єкта і тому складають інтелектуальний момент умислу. Третя ознака (бажання чи свідоме припущення наслідків) характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу.
Із суб'єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел - особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду. Обов'язковими суб'єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на "їхніх очах", але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання (а через це і на втаємничення своїх дій) яких, в силу особливих зв'язків чи стосунків з ними, розраховує винний тощо.
Невизнання вини обвинуваченим в частині викрадення грошових коштів потерпілої, а також його позиція щодо відсутності у нього умислу на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), суд оцінює критично, як намір уникнути відповідальності, оскільки його покази спростовуються дослідженими судом доказами. Крім того, суд враховує покази обвинуваченого, в частині де він не заперечував, що у встановлений досудовим розслідуванням день, а саме 03.08.2022 знаходився в аптеці «Здорова родина», в магазинах «Воскресінецькі ковбаси», «Ас-інструмент», «АТБ-маркет», де придбав товари та розрахувався банківською карткою потерпілої. На досліджених судом відеозаписах із вказаних магазинах впізнав себе, як чоловіка, який за товари розраховувався банківською карткою без введення пін-коду, яку доставав з сумки.
Проте, суд не бере до уваги покази обвинуваченого та свідка сторони захисту ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого, щодо неумисних дій обвинуваченого, а саме розрахунок банківською карткою потерпілої при придбанні товарів в аптеці та трьох різних магазинах м.Коломия через неуважність та помилкове використання саме цієї банківської карти, в той час як в користуванні обвинуваченого знаходилися декілька банківських карт, що належать йому та його рідним, вважаючи їх такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Такі твердження сторони захисту про те, що обвинувачений переплутав банківські карти і неумисно випадково скористався банківською картою потерпілої при розрахунку за товари, суд вважає непереконливими, не доведеними належними та допустимими доказами, заявлені з метою уникнення відповідальності обвинуваченим.
Натомість, судом встановлено в судовому засіданні та підтверджується доказами сторони обвинувачення, що після виявлення банківської карти потерпілої 01.08.2022 на парковці магазину «АТБ-маркет», що знаходиться за адресою с.Дора Яремчанської ТГ, обвинувачений не вчинив дій спрямованих на виявлення (ідентифікації) законного власника банківської карти та повернення її власнику або банківській установі АТ КБ «Приватбанк», достеменно розуміючи, що банківська карта має власника, а привласнив її собі, поклавши у власну сумку. Факт розрахунку обвинуваченим саме банківською картою потерпілої 03.08.2022 в чотирьох різних місцях (аптека та три магазини) міста Коломия, при чому дану картку обвинувачений доставав із сумки без будь яких вагань, не обираючи з-поміж інших карток, вказує на умисні активні дії обвинуваченого, який усвідомлював, що неодноразово використовує при розрахунку за товари саме цю банківську карту, використовує на свою користь чужі грошові кошти, що перебувають на чужому рахунку, при цьому обвинувачений діяв таємно, хоча і в присутності інших осіб, видаючи банківську карту потерпілої за свою, а тому вони не усвідомлювали характеру вчинюваних обвинуваченим дій. Усвідомлюючи факт використання чужої банківської карти при розрахунку за товари, обвинувачений усвідомлював, що цим заподіює матеріальну шкоду потерпілій та бажав завдати таку шкоду, при цьому незаконно збагачуючись. Використання обвинуваченим чужої банківської карти чотири рази в різних торгових місцях протягом дня вказує на його намір скористатися саме цією банківською картою при розрахунку за придбання товарів. Доказів наявності у обвинуваченого в цей день інших банківських карток та їх візуальна схожість із банківською карткою потерпілої стороною захисту не доведено.
Тому суд приходить до висновку, що обвинувачений вчиняючи дії щодо заволодіння грошима потерпілої, діяв умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
При цьому, визначаючи доведеність вини обвинуваченого у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Отже, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом.
Злочинні дії ОСОБА_5 суд кваліфікує:
- за ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів,
- за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При цьому, суд бере до уваги, що обвинувачений повністю добровільно відшкодував потерпілій заподіяні збитки, про що остання написала розписку від 19.08.2022 року, та позицію потерпілої щодо відсутності у неї претензій до нього, висловлену в заяві адресованої суду.
Отже, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст..12 КК України є проступком (ч.1 ст.357 КК) та тяжким злочином (ч.4 ст.185 КК), характер діянь і спосіб їх вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність кваліфікуючих ознак, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, його позитивну характеристику з місця проживання та роботи, часткове визнання своєї вини, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілої яка просила в своїй заяві суворо не карати обвинуваченого, думку прокурора щодо призначення покарання із застосуванням ст..75 КК України, і вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі та в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, та остаточно призначити покарання відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
При цьому суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України, та звільнити обвинуваченого від відбування покарання умовно з іспитовим строком поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, його виправлення ще можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини Кримінальний кодекс України не містить.
До такого висновку суд приходить з урахуванням позиції, висловленої колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 17.10.2019 у справі № 205/7091/16-к.
Речові докази, а саме банківську карту, в порядку вимог ст..100 КПК України слід залишити потерпілій, три оптичні диски з відеозаписами слід залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
-За ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк один рік,
-За ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язок: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- три оптичні диски з відеозаписами - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження,
- банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 - залишити потерпілій ОСОБА_7 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копії вироку вручити сторонам під розписку.
Суддя ОСОБА_1