Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/225/22
Провадження № 2/945/339/23
Іменем України
(заочне)
02 лютого 2023 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановив:
17 лютого 2022 року Акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 52195 грн. 38 коп., з яких: 38614 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом; 13581 грн. 30 коп. - заборгованість за відсоткми, а також про стягнення судових витрат у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Акціонерне товариство "Кредобанк" посилалося на те, що 30 березня 2018 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL - 102561, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати у власність відповідача грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим кредитним договором, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі передбачені цим кредитним договором. Кредит видавався виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі (п. 1 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору № CL - 102561 позивач видав відповідачу кредит у розмірі 68 000 грн., зі строком повернення до 29 березня 2022 року.
Згідно з п. 2.4 Кредитного договору № CL - 106704 відповідач доручив позивачу здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: поточні потреби відповідача; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості відповідача перед Публічним акціонерним товариством "Кредобанк".
Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору № CL - 102561 для обліку виданих кредитних коштів позивач відкрив позичковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.1 Кредитного договору № CL - 102561 кредит видавався відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням відповідача, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № CL - 102561 за користування кредитом відповідач зобов'язався сплачувати позивачу відсотки, за процентною ставкою 49,99% річних.
Згідно з п. 4.2. Кредитного договору № CL - 102561 проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною у п. 4.1. цього договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору.
Позивач у позові зазначив, що відповідно до п.п. 6.1, 6.2. Кредитного договору № CL - 102561 відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим кредитним договором та/або додаткими до нього. Відповідач мав здійснювати погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів. Всього відповідач зобов'язався здійснити 48 щомісячних платежів по 3107 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 48 місяців з дати укладення кредитного договору.
Згідно з п. 6.6. Кредитного договору № CL - 102561 погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється у наступній черговості: перша черга - прострочені платежі по сплаті процентів користування кредитом, прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); у другу чергу - поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом поточні платежі по поверненню кредиту (основного боргу); у третю чергу - прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором, поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором: пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.
Позивач вказував на те, що відповідно до п. 6.9. Кредитного договору № CL - 102561 відповідач у випадку, передбаченому п. 3.3. Кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Згідно з п. 6.10. Кредитного договору № CL - 102561 відповідач зобов'язаний протягом 30 банківських днів після отримання письмової вимоги Банку (п.6.9.) усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором не пізніше 31 - го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку.
Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору № CL - 102561 за виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед позивачем усім належним йому майном, у тому числі, грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
У позовній заяві позивач також вказував на те, що 02 листопада 2021 року представник Акціонерного товаритсва «Кредобанк» звернувся до відповідача з досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором. При цьому, 24 листопада 2021 року досудову вимогу позивача було повернуто, у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.
Посилаючись на порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, Акціонерне товариство "Кредобанк" просило суд стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за простроченим кредитом і відсотками, що станом на 16 грудня 2021 року складає 52195 грн. 38 коп.; судові витрати, які складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5219 грн. 53 коп., а також судовий збір у сумі 2481 грн.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2022 року позовну заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
У судове засідання представник позивача Акціонерного товариства "Кредобанк" не з'явився, при цьому 27 січня 2023 року подав на адресу суду заяву, в якій повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин; відзив не подала.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідив матеріали справи і встановив таке:
30 березня 2018 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL - 102561.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору № CL - 102561 позивач видав відповідачу кредит у розмірі 68 000 грн., строком на 48 місяців, до 29 березня 2022 року.
Згідно з п. 2.4 Кредитного договору № CL - 102561 відповідач доручив позивачу здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: поточні потреби відповідача в сумі 48971 грн. 81 коп.; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості відповідача перед Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" в сумі 19028 грн. 19 коп.
Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору № CL - 102561 для обліку виданих кредитних коштів позивач відкрив позичковий рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно з п. 3.1 Кредитного договору № CL - 102561 кредит видавався відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням відповідача, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № CL - 102561 за користування кредитом відповідач зобов'язався сплачувати позивачу відсотки, за процентною ставкою 49,99% річних (а. с. 22 - 28).
Позивач взяті на себе зобов'язання за вказаним Кредитним договором № CL - 102561 виконав у повному обсязі та надав ОСОБА_1 кредит, що підтверджується, доданими позивачем до позовної заяви копіями меморіальних ордерів: № 16902197 від 30 березня 2018 року; № 16902195 від 30 березня 2018 року (а. с. 9, 10).
Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору № CL - 102561 відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати повернення суми заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування ним, у виді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2. Кредитного договору № CL - 102561).
Пунктом 6.2. Кредитного договору № CL - 102561 визначено, що відповідач мав здійснювати погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Кредитного договору).
Пунктом 4.5. Кредитного договору № CL - 102561 сторонами визначено реальну річну процентну ставку 55, 51 % річних.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору № CL - 102561 відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку та строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.
Свої зобов'язання за Кредитним договором № CL - 102561 відповідач належним чином не виконує.
Неналежним виконанням зобов'язань за Договором відповідач порушує умови Договору, права позивача, та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Так, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 6.9. Кредитного договору № CL - 102561 сторони погодили, що у випадках, передбачених п. 3.3. Кредитного договору, позивач вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до п. 6.10. Кредитного договору № CL - 102561, відповідач зобов'язався, після отримання повідомлення позивача, передбаченого п. 6.9. Кредитного договору № CL - 102561, усунути порушення умов кредитного договору, вказані у повідомленні (згідно з п.п. 3.3.2., 3.3.3 Кредитного договору № CL - 102561) протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання такого повідомлення. У разі, якщо у визначений строк порушення не усунуті, відповідач зобов'язався достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші платежі не пізніше 31- го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.
26 жовтня 2021 року представник Акціонерного товариства "Кредобанк" направив ОСОБА_1 Досудову вимогу про дострокове погашення кредиту і відсотків протягом 30 днів з моменту отримання вимоги. Така вимога відповідачем не отримана та повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання (а. с. 34 - 40).
Згідно з копією розрахунку заборгованості за Кредитним договором № CL - 102561 від 30 березня 2018 року, доданої позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16 грудня 2021 року складає 52195 грн. 38 коп., з яких: 38614 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом; 13581 грн. 30 коп. - заборгованість за відсоткми (а. с. 7 - 8).
При цьому, вказану вище суму заборгованості відповідач у добровільному порядку станом на день розгляду справи не сплатив.
Статтями 1049, 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи міститься Платіжне доручення № 1614936 від 11 січня 2022 року, відповідно до якого, 11 січня 2022 року Акціонерне Товариство "Кредобанк" сплатило судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
Вирішуючи питання судових витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив таке:
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5129 грн. 53 коп., на підтвердження яких надав: копію договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладеного між Акціонерним товариством "Кредобанк" та Адвокатським об'єднанням "Бізнес І Право"; копію довіреності № 12372 від 28 грудня 2021 року, виданої Акціонерним товариством "Кредобанк" адвокату Павленку Сергію Валерійовичу з правом представництва інтересів банку в судових органах з відповідними правами; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 від 30 листопада 2018 року на ім'я Павленка Сергія Валерійовича (а. с. 47 - 50).
28 вересня 2022 року, 15 листопада 2022 року, 19 грудня 2022 року представник позивача Павленко Сергій Валерійович надсилав на адресу суду копію довіреності № 12372 від 28 грудня 2021 року, виданої Акціонерним товариством "Кредобанк" адвокату Павленку Сергію Валерійовичу з правом представництва інтересів банку в судових органах з відповідними правами, а також долучав до вказаної вище довіреності копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 від 30 листопада 2018 року на ім'я Павленка Сергія Валерійовича та копію посвідчення адвоката на ім'я Павленка Сергія Валерійовича .
27 січня 2023 року представник позивача Павленко Сергій Валерійович надіслав на адресу суду копію довіреності № 12783 від 24 листопада 2022 року, виданої Акціонерним товариством "Кредобанк" адвокату Павленку Сергію Валерійовичу з правом представництва інтересів банку в судових органах з відповідними правами, а також долучав до вказаної вище довіреності копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 від 30 листопада 2018 року на ім'я Павленка Сергія Валерійовича та копію посвідчення адвоката на ім'я Павленка Сергія Валерійовича .
Крім цього, в матеріалах справи міститься копія довіреності № 43 від 05 січня 2022 року, виданої Акціонерним товариством "Кредобанк" адвокату Очич Тарасу Михайловичу з правом представництва інтересів банку в судових органах з відповідними правами.
При цьому, представники позивача не надали суду документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18, вимога щодо прайс - листа та акта виконаних робіт (послуг) є необов'язковою за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Представники позивача суду не надали документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги.
Крім цього, розгляд справи відбувся за відсутності учасників судового процесу, у тому числі, за відсутності представників позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. ч. 1, 8 ст. 141, ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мунтини, Новоархангельського району Кіровоградської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (ЄДРПОУ 09807862; 790026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) заборгованість за Кредитним договором № CL - 102561 від 30 березня 2018 року, яка станом на 16 грудня 2021 року складає 52195 грн. 38 коп., з яких: 38614 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом; 13581 грн. 30 коп. - заборгованість за відсоткми та судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова