справа № 489/8376/21 провадження №2/489/392/23
Іменем України
25 квітня 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
при секретарі судового засідання Клюсевич-Шарапової Н.М.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи - Товарна біржа «Мегаполіс-Інфо», про визнання біржового договору дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку в нерухомому майні,
встановив:
У грудні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, після уточнення якого остаточно просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири від 25.01.2021, укладений на Товарній біржі «Мегаполіс-Інфо» між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 08.02.2021 за реєстраційним номером 18821; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 . померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як на підставу позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті якої відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме частку в квартирі АДРЕСА_2 .
Вказана квартира була набута спадкодавцем та на той час неповнолітнім ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла позивач ОСОБА_2 , у спільну сумісну власність на підставі договору, укладеного 25.01.2021 на Товарній біржі «Мегаполіс-Інфо».
Після смерті матерів позивач в установлений законом строк прийняла спадщину, але в її оформленні їй було відмовлено з підстав не визначення часток співвласників, про що нотаріусом винесено постанову від 30.11.2021.
Посилаючись на наведені обставини та неможливість в досудовому порядку оформити спадкові права на 1/2 частку спадкового майна, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва суду від 17.12.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Цією ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу сірякової О.В. спадкову справу, заведену до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протокольно ухвалою суду від 25.04.2023 прийнято до розгляду зміну позивачем перемету позовних вимог.
У судове засідання позивач не з'явилася її представник надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представника відповідача змінені позовні вимоги визнав повністю та проти їх задоволення не заперечував.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що представник відповідача визнав позов повністю, суд вважає за можливим на підставі частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалити рішення у підготовчому провадженні.
Вислухавши представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.04.2021.
Позивач померлій є дочкою, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 від 18.07.1967, свідоцтвом про одруження останньої серії НОМЕР_3 від 19.06.1998, згідно якого вона змінила прізвище на « ОСОБА_7 », та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .
Згідно біржового договору купівлі-продажу № 437 від 25.01.2001, укладеного на Товарній біржі «Мегаполі-Інфо» та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 08.02.2021 за реєстровим номером 18821, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , яка діяла від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , купили в ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 . Частки співвласників при укладені вказаного договору визначені не були.
Із дослідженої судом спадкової справи № 59/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , заведеної приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу миколаївської області Сіряковою О.В., встановлено, що спадщина прийнята позивачем в установлений законом строк. Інші спадкоємці відсутні.
Проте, постановою приватного нотаріуса від 30.11.2021 № 512/02-31 у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено, так як в біржовому договорі № 437 купівлі-продажу нерухомого майна вказано троє членів біржі, один з яких на момент укладення договору був неповнолітнім, а тому не міг мати статус «члена біржі». Також при укладенні вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна частки співвласників не визначено, у зв'язку із чим нотаріус не має можливості визначити склад спадкового майна.
Посилаючись на наведені обставини позивач вважає, що оскільки нерухоме майно було набуто у спільну сумісну власність відповідно частки співвласників вважаються рівними, а тому вона має вправі вимагати визнання за нею права власності на частку спірного майна.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 25.01.2001, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої речові права відносно нерухомого майна, суд вважає позов в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При вирішенні позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування на часту в нерухомому майні суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на поділ майна у спільній сумісній власності, при якому згідно із статті 370 ЦК України вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Враховуючи, що суду не надано доказів, які свідчили про нерівність часток співвласників в спірній квартирі, а визначення часток співвласників в досудовому порядку не є можливим через смерть одного з них, частки співвласників у нерухомому майні вважаються рівними.
Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За положенням статті 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За приписами частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.
Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті матері, але в оформленні спадщини їй відмовлено нотаріусом з підстав наведених в постанові від 30.11.2021.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач позбавлена в досудовому порядку оформити спадкові права на частку в квартирі.
Так як позивач вимогу про розподіл судових витрат не заявляла, враховуючи принцип диспозитивної цивільного судочинства, передбачений частиною першою статті 13 ЦПК України, такий розподіл судом не здійснюється.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири від 25.01.2021, укладений на Товарній біржі «Мегаполіс-Інфо» між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 08.02.2021 за реєстраційним номером 18821.
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на частку квартири АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП невідомо, місце проживання: АДРЕСА_4 ;
третя особа: Товарна біржа «Мегаполіс-Інфо», код ЄДРПОУ 30283032, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул.Погранична, 167.
Повний текст судового рішення складено 25.04.2023.
Суддя І.В.Коваленко