Справа № 487/2282/23
Провадження № 1-кс/487/1097/23
25.04.2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023150010000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, про арешт майна, -
Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 24.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023150010000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, звернулась 24.04.2023 з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 23.04.2022, під час проведення огляду місця ДТП в с. Афанасіївка, Баштанського району, Миколаївської області, на перехресті вул. Веденка та вул. Івана Богуна, а саме: мопед марки «SABUR» моделі «SB50Q», без державного номерного знаку.
Підставою звернення стало те, що вищезазначені вилучені предмети мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у судове засідання не прибула, до початку розгляду справи подала заяву, в якій клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023150010000400 від 24.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2023 приблизно о 12 год. 30 хв. в с. Афанасіївка, Баштанського району, Миколаївської області, на перехресті вул. Веденка та вул. Івана Богуна сталася ДТП за участю водія військового бронеавтомобіля «Pinzgauor», номер кузова « НОМЕР_1 » ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив зіткнення із мопедом марки «SABUR» моделі «SB50Q» під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок вказаної ДТП тілесні ушкодження отримав водій та пасажир мопеду, останні госпіталізовані в КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня».
Під час проведення огляду місця ДТП встановлено, що мопед марки «SABUR» моделі «SB50Q» належить ОСОБА_6 . Вказана техніка вилучена під час проведення огляду місця ДТП.
Вищезазначене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, визнане речовим доказом у кримінальному проваджені.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедур.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна, згідно п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у цьому випадку накладається арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Прокурором доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.
З огляду на викладене, у зв'язку із існуванням сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначене вище майно є об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першою статті 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 23.04.2022, під час проведення огляду місця ДТП в с. Афанасіївка, Баштанського району, Миколаївської області, на перехресті вул. Веденка та вул. Івана Богуна, а саме: мопед марки «SABUR» моделі «SB50Q», без державного номерного знаку.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Роз'яснити та попередити, що відповідно до ст. 388 КК України, розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1