Миколаївської області
Справа №477/625/23
Провадження №3/477/565/23
12 квітня 2023 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Глубоченко С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 31 серпня 2021 року, не працюючого, зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2
за частиною п'ятою статті 126 КУпАП,
11 березня 2023 року о 09.15 годині ОСОБА_2 на 147 км автодороги М14, сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, в межах Миколаївського району Миколаївської області, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом до нього, марки «ОДАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування даним транспортним засобом (без відповідної категорії), повторно протягом року. Своїми діями порушив пункт 2.1.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю.
Заслухувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності приходжу до наступного.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
-протоколом про адміністративне правопорушення;
-поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням, в розумінні частини п'ятої статті 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом повторно протягом року.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 11 березня 2023 року серії ААД №415594 вбачається, що 11 березня 2023 року о 09.15 годині ОСОБА_2 на 147 км автодороги М14, сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, в межах Миколаївського району Миколаївської області, будучи раніше, протягом року, притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, знову керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом до нього, марки «ОДАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування даним транспортним засобом, а саме без відповідної категорії (а.с.1).
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пункту 5 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, до керування транспортними засобами категорій С1, С, D1 і D з причепами, повна маса яких становить понад 750 кілограмів і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій С1Е, СЕ, D1E і DE.
Відповідно до довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 12 березня 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 від 18 січня 2020 року з категоріями А, А1, В, В1, С, С1 (а.с.2).
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №82617 від 29 травня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за адміністративне правопорушення, що мало місце 29 травня 2022 року, та яке виразилося у керуванні ним транспортним засобом, марки «Scania R164 LA4X2NA», державний номерний знак НОМЕР_5 без права керування таким транспортним засобом (а.с.5).
Обставини, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП також підтверджуються довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 12 березня 2023 року (а.с.4).
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_2 , 11 березня 2023 року він на прохання свого знайомого, з метою отримання заробітку погодився на керування транспортним засобом марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом до нього, марки «ОДАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 . При цьому ОСОБА_2 вказував, що дійсно раніше був притягнутий до відповідальності за частиною другої статті 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, який він виплачує й на даний час.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Указані вище докази підтверджують обставини, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 11 березня 2023 року ААД №415594, щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом 11 березня 2023 року, притягнення його протягом року до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та відсутності у останнього права керування відповідним транспортним засобом.
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази вважаю, що ОСОБА_2 повторно протягом року порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП, тобто, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом повторно протягом року.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Пом'якшуючих та обтяжуючих винуватість ОСОБА_2 обставин судом не встановлено.
У відповідності до приписів частини другої статті 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Санкцією частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно досліджених судом матеріалів, зокрема довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 12 березня 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 від 18 січня 2020 року, з огляду на що до останнього підлягає застосування позбавлення права керування транспортними засобами, як виду покарання за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Водночас, відповідно до усталеної судової практики, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність, в тому числі частиною шостою статті 121, частиною п'ятою статті 126, частинами другою та третьою статті 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11 березня 2023 року ААД №415594, транспортний засіб - автомобіль марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом до нього, марки «ОДАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , керуючи яким, ОСОБА_2 допустив порушення вимог 2.1.а Правил дорожнього руху України, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Згідно довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 12 березня 2023 року, транспортний засіб - автомобіль марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).
Отже, в цьому випадку, особа, яка керувала транспортним засобом ОСОБА_2 не є власником вищевказаного транспортного засобу, тому у разі застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу будуть порушені майнові права інших осіб та положення чинного законодавства щодо обсягу прав власників, зокрема статтю 41 Конституції України, яка, як норма прямої дії, визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За таких обставин, враховуючи, що автомобіль марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом до нього, марки «ОДАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у даній справі не притягується до адміністративної відповідальності, тому підстав накладення такого виду стягнення відносно ОСОБА_2 немає.
При накладенні адміністративного стягнення не враховую обставини, викладені частиною другою статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_2 , з метою виховного впливу та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції частини п'ятої статті 126 КУпАП у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф перераховувати на рахунок: UA438999980313010149000014001, отримувач Миколаївське ГУК /Миколаїв. обл/21081300, код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО