Справа № 467/1018/22
Провадження № 1-кп/467/53/23
25.04.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка кримінального провадження № 120221521130000130, внесеного до ЄРДР 12 вересня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні дітей, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який утримується під вартою в державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», раніше судимого:
- 13.06.1990 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81 КК України з застосуванням ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнився умовно-достроково за ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 вересня 1992 року на 6 місяців 15 днів;
- 30.06.1993 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, звільнений 29 березня 1996 року по відбуттю строку покарання;
- 12.03.1997 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, звільнений 03 вересня 1998 року на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 вересня 1998 року з застосуванням Закону України «Про амністію»;
- 16.03.1999 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений 22 грудня 2000 року по відбуттю строку покарання;
- 14.05.2001 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 17, ч. 3 ст. 140 КК України з застосуванням ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, за ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області дії перекваліфіковано на ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 42 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився 18 січня 2007 року по відбуттю строку покарання;
- 12.08.2008 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, звільнився 15 листопада 2013 року по відбуттю строку покарання;
- 24.01.2014 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнився умовно-достроково на підставі ухвали Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2016 року;
- 27.01.2017 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна;
- 01.10.2020 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна, звільнений з СІЗО 10 листопада 2020 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
У провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження № 120221521130000130, внесене до ЄРДР 12 вересня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 оголосив письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування щодо нього працівниками відділення поліції № 1 Первомайського РВП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області незаконних методів досудового слідства, які виразилися у тому, що працівники поліції його незаконно затримали 23 жовтня 2022 року в смт. Арбузинка та доставили у відділення поліції. У приміщенні відділення поліції начальник кримінального розшуку змусив його підписати документи про вчинення ніби то ним п'яти крадіжок під тиском застосування фізичного насилля по відношенню до нього. Вранці 23 жовтня 2022 року його повезли на АДРЕСА_3 і показали речі на горищі будинку, запропонували йому взяти 30 пачок цигарок і кофе, після цього знову повезли до райвідділу поліції, де він знаходився у кабінетах поліції по 27 жовтня 2022 року. Також йому не надавали за його проханням адвоката до 27 жовтня 2022 року. При затриманні 23 жовтня 2022 року працівники поліції у нього вилучили банківські картки, мобільний телефон, довідку про реєстрацію місця проживання. Також захисник заявив клопотання про необхідність проведення відповідної перевірки заяви обвинуваченого щодо застосування до нього заборонених методів досудового слідства.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника, пояснив, що у матеріалах кримінального провадження відсутній документ, що підтверджує факт затримання працівниками поліції обвинуваченого.
Потерпілі поклали вирішення даного питання на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 11 КПК України визначено, що забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Частинами 1, 2 ст. 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
З урахуванням вищенаведених положень КПК України, суд зобов'язаний вживати заходи щодо захисту прав людини.
Згідно ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п.102 рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п.131 рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.06.2008 року «Яременко проти України», де вказано, що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на дії працівників правоохоронних органів, повинно бути проведено ефективне розслідування, під час якого можливо знайти та забезпечити покази винуватих осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду передбачають проведення незалежного неупередженого розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні.
Проведення слідчої дії в порядку ч. 3 ст. 333 КПК України призначається тому органу, який проводив досудове слідство, разом з тим, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у рішенні від 17 березня 2011 року справа «Бочаров проти України», здійснення розслідування фактів жорстокого поводження та катування щодо особи під час досудового слідства тим же органом, який проводив досудове розслідування не може бути визнане незалежним та ефективним розслідуванням.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що показання обвинуваченого про застосування щодо нього заборонених методів слідства під час досудового розслідування перевірені не були та потребують окремої перевірки, результати якої можуть мати істотне значення для даного кримінального провадження і не можуть бути отримані іншим шляхом, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника та доручити територіальному управлінню ДБР, розташованому у м. Миколаєві провести перевірку обставин, зазначених обвинуваченим під час судового розгляду, встановивши чи мали місце факти застосування заборонених заходів психологічного впливу на обвинуваченого та факт його незаконного затримання працівниками поліції у період з 23 жовтня 2022 року по 27 жовтня 2022 року.
Керуючись ст.ст. 331, 371-372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 про перевірку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконного впливу працівниками поліції задовольнити.
Доручити Державному бюро розслідування в особі його територіального управління, розташованого у м.Миколаїв перевірити заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 120221521130000130, внесеному до ЄРДР 12 вересня 2022 року про застосування до нього незаконних методів досудового розслідування працівниками відділення поліції № 1 Первомайського РВП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та вжити заходів для проведення відповідної перевірки зазначених в ухвалі фактів, про результати якої повідомити суд у строк до 25 травня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1