Справа № 473/616/23
2-а/467/3/23
20.04.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Кірімової О.М.
за участю секретаря Розмеріца О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
адвоката Коробкової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Арбузинського районного суду Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Вознесенське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до ГУНП в Миколаївській області, третя особа: Вознесенське РУП ГУНП в Миколаївській області в якому просив суд поновити йому строк для оскарження постанови серії ГАБІ № 854846 від 17.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, скасувати вказану постанову та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Миколаївській області на його користь сплачений судовий збір.
В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що 17.01.2023 року лейтенантом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Чебановим В.В. було винесено постанову серії ГАБІ № 854846 від 17.01.2023 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за те, що близько 07 години 13 хвилин 17.01.2023 року ОСОБА_1 зателефонував до спецлінії 102 та повідомив про факт хуліганства якого насправді не було, чим здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: поліції.
Вважає вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною, складеною з порушенням норм КУпАП, та такою що підлягає скасуванню, оскільки у вказаній постанові зазначені обставини, що суперечать дійсності, так як фактично він викликав поліцію, оскільки його сусід, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав його нецензурною лексикою та погрожував вбивством. Враховуючи, що його сусід 15.01.2023 року наніс його дружині тілесні ушкодження, він вирішив звернутись до правоохоронних органів.
Працівник поліції не з'ясував усі обставини справи та не намагався допомогти йому в даній ситуації, а відразу склав постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, працівник поліції не повідомив у встановленому порядку про розгляд справи та не роз'яснив йому його права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а лише вказав у якій графі постанови поставити підпис.
Вважає дії інспектора упередженими та такими, що базуються лише на його домислах та припущення. В зв'язку з зазначеним, вважає, що працівником поліції порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки такий не дотримався вимог щодо своєчасного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та належного документування обставин адміністративного правопорушення.
В зв'язку з зазначеним вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю доказів наявності у позивача умислу на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та прийняттям зазначеної постанови з порушенням вимог ст. 251, 280, 283 КУпАП.
Разом тим, позивач зазначає про те, що постанову йому було відправлено поштою 21.01.2023 року, строк оскарження минув 31.01.2023 року. Після отримання постанови він одразу звернувся до Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, однак наказ для надання йому правої допомоги було прийнято 09.02.2023 року. Тому вважає, що строк пропущений з поважної причини.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2023 року дану адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
Від представника відповідача до судового засідання надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона просила суд з задоволенні позову відмовити в повному обсязі за його необґрунтованістю. Вказала, що оскаржувана постанова винесена інспектором СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Чебановим В.В., якому відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Відповідно до рапорту, 17.01.2023 року о 07 годині 11 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що цього ж дня за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повідомив про те, що його сусіди неадекватно себе поводять та вибивають скло в квартирі. З аналізу рапорту чергового та пояснень свідків, зазначає що позивач зателефонував до служби 102 з метою завдання сусідам неприємностей. При відпрацюванні повідомлення та опитуванні свідків працівникам поліції стало відомо, що свідки перебували 17.01.2023 року у себе в квартирах, ніхто позивачу скло не вибивав та позивач постійно викликає наряд поліції. Крім того, ОСОБА_1 відмовився відчиняти двері поліцейським та спілкуватися з ними. Тобто, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що ніякого порушення закону з боку сусідів не було, все одно бажав даремного виїзду на місце виклику працівників поліції, саме тому дії позивача кваліфікуються як завідомо неправдивий виклик поліції, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Щодо порушення права на захист позивача, зазначила, що позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку.
Щодо строку на оскарження постанови, зазначила що про складання оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 17.01.2023 року та отримав постанову 21.01.2023року, тобто строк оскарження вказаної постанови сплив 31.01.2023 року. Однак, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з порушенням вимог ст. 122 КАС України, що після відкриття провадження у справі є підставою для залишення позову без розгляду. За такого вважає позов необґрунтованим.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги. Суду пояснив, що дійсно викликав працівників поліції, оскільки боявся за своє життя і життя дружини через погрози сусіда, який напередодні, п'яний побив його дружину, погрожував його сім'ї, ображав, та він не мав змови вийти з дому. Тому не здійснював завідомо неправдивого виклику. Коли на його виклик приїхали працівники поліції, він вийшов до них і спілкувався з ними. Про те, що 17 січня 2023 року працівники поліції склали відносно нього постанову, він не знав, то звичайно її і не підписував. Приблизно 07 лютого він з поштової скриньки дістав простого листа, із поштовою відміткою відправлення 21.01.2023 року, в якій знаходилась постанова, складена відносно нього за ст. 183 КУпАП. Він пішов до відділу поліції розібратись, але нічого не міг з'ясувати, тому через декілька днів, нібито 09 лютого звернувся до адвокатів за допомогою. В подальшому позивач надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову в повному обсязі.
Адвокат Коробкова О.О., яка діє в інтересах позивача, в судовому засіданні просила про задоволення позову в повному обсязі. Суду пояснила, що в постанові, складеної відносно позивача 17 січня 2023 року, відсутній підпис останнього, тому ОСОБА_1 не знав, що така була складена. Крім того, оскаржувана постанова надіслана позивачу простим, а не рекомендованим листом 21.01.2023 року, яку ОСОБА_1 отримав 07 лютого 2023 року та саме з цієї дати розпочався строк, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. В падальшому ОСОБА_1 звернувся до працівників поліції для з'ясування обставин, викладених у постанові, а 09 лютого 2023 року звернувся за юридичною допомогою до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. До суду позивач звернувся 14 лютого 2023 року. Тому вважає, що строк звернення до суду за захистом своїх прав позивачем не пропущений, однак просила суд поновити такий строк, як пропущений з поважних причин. Також зазначила, що позивач не мав умислу на завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, оскільки напередодні, 15 січня 2023 року, його сусідом ОСОБА_2 , були нанесені тілесні ушкодження дружині позивача. На адресу позивача лунали погрози різного роду, тому ОСОБА_1 побоювався як за себе, так і за свою сім'ю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, у відзиві на позовну заяву просила суд розгляд справи провести за її відсутності.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, судом встановлено, що згідно постанови ГАБІ № 854846 по справі про адміністративне правопорушення від 17.01.2023 року близько 07 год. 13 хв., 17.01.2023 року ОСОБА_1 зателефонував до спецлінії 102 та повідомив про факт хуліганства, якого насправді не було, чим здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. (а.с. 7). Крім того, в постанові зазначено, що від підпису та копії відмовився. Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано рекомендованим листом за вих. № 2317/59-23 від 18.01.2023 року.
Як видно із копії конверту, Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївській області 21.01.2023 року на адресу ОСОБА_3 направлено просте поштове відправлення за вих. № 2317/59-23 (а.с. 11).
За твердженням позивача, останній отримав оскаржувану постанову 07 лютого 2023 року звичайним листом, що не спростовано відповідачем.
Відповідачем також не доведено перед судом ту обставину, що позивачу було відомо про складання спірної постанови.
Тобто, постанова, яку позивач оскаржує, була надіслана йому в порушення п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 зареєстрованого в МЮ України 01.12.2015 року за № 1496/27941, згідно якого постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання.
Не погоджуючись з такою постановою позивач звернулася до Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання правничої допомоги.
Відповідно до копії наказу Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги № 29 від 09.02.2023 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.02.2023 року вирішено надати вторинну правовому допомогу ОСОБА_1 на складання документів процесуального характеру, а саме: позовної заяви про скасування постанови серії ГАБІ № 854836 по справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2023 року (а.с. 8). В судовому засіданні адвокат звернула увагу суду, що номер та дату постанови вказано з помилками. Позивач за допомогою до центру з надання безоплатної вторинної допомоги звертався лише один раз.
14 лютого 2023 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява позивача. Вказуючи на зазначені обставини, позивач вважає, що вони є поважними причинами пропуску строку звернення ним до адміністративного суду з цим позовом.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені вище причини пропуску позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом є поважними та такими що не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій з приводу подання позовної заяви та підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Нормами статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене статтею 183 КУпАП.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови стали рапорти поліцейських та пояснення свідків.
Так, згідно копії рапорту інспектора ЧЧ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 17.01.2023 року, зазначається, що 17.01.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 463 від 17.01.2023 року як хуліганство (а.с. 38). Згідно фабули вказаного рапорту зазначається, що 17.01.2023 року о 07.13 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.01.2023 року о 07.11 за адресою АДРЕСА_1 сусіди себе неадекватно поводять і вибивають стікла в квартирі. Просять направити наряд поліції. Заявник ОСОБА_1 . Результат відпрацювання відсутній.
Відповідно до копії рапорту від 17.01.2023 року, зазначається, що 17.01.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 463 від 17.01.2023 року як хуліганство (а.с. 38 зворот). Згідно фабули вказаного рапорту зазначається, що 17.01.2023 року о 07.13 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.01.2023 року о 07.11 за адресою АДРЕСА_1 сусіди себе неадекватно поводять і вибивають скло в квартирі. Просять направити наряд поліції. Заявник ОСОБА_1 . Результат відпрацювання: на підставі рапорту поліцейського Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області було здійснено виїзд за адресою зазначеною у повідомленні, відносно заявника буде складено адміністративну постанову та накладено стягнення у вигляді штрафу, останній здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про факт хуліганських дій яких насправді не було. Також зазначено серію та номер винесеної постанови.
Однак, надані копії рапортів працівників поліції не можуть судом вважатися об'єктивними доказами у справі, оскільки ці особи є працівниками суб'єкта владних повноважень, які виконують функції забезпечення публічної безпеки і порядку, охорону прав і свобод людини та є зацікавленими особами (постанови Верховного Суду від 15.04.2020р. у справі № 489/4827/16а та від 20.05.2020р. у справі № 524/5741/16а).
Згідно копій письмових пояснень ОСОБА_4 від 17.01.2023 року (а.с. 39) видно, що ОСОБА_1 повідомив поліцію що йому хтось стукає у квартиру, але даного факту не було. Останній поводить себе неадекватно, постійно викликає наряд поліції. З вказаною адресою ніхто хуліганських дій не вчиняв. Допомоги поліції ніхто не потребує. ОСОБА_1 знаходячись в своїй квартирі, викликав поліцію проте, що поліція не прибула, але працівники вже годину стояли під дверима. Заявник відмовився спілкуватись з поліцією, на запитання не відповідав.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 17.01.2023 року (а.с. 39 зворот) остання пояснила, що 17.01.2023 року близько 07.00 години вона знаходилась у себе вдома та до неї завітали працівники поліції, які пояснили, що ОСОБА_1 повідомив про те, що хтось вибиває йому вікна, хоча всі вікна цілі. Наряд поліції близько 30 хвилин стукав у двері та вікна ОСОБА_1 , однак той вийшов лише о 7.50 год. та відмовився писати будь-які пояснення та надавати інформацію про причини виклику. На запитання про причини виклику поліції ОСОБА_1 нічого ґрунтовно не відповідав.
Пояснення свідків суд не може взяти до уваги, оскільки такі не підтверджують завідомо неправдивий виклик поліції позивачем, не підтверджують дій позивача, спрямованих на зрив роботи поліцейських, не підтверджують свідки й умислу позивача направленого на те, що він знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Як встановлено судом позивач, здійснюючи виклик по спецлінії «102», побоювався за своє життя та життя своєї дружини з боку сусіда ОСОБА_4 , з яким у нього склалися неприязні відносини, та який напередодні, за два дні до виклику поліцейських, 15.01.2023 року, наніс тілесні ушкодження його дружині.
Вказані обставини підтверджуються довідкою КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради № 7733-9636-9148-7951 від 16.01.2023 року, про те, що ОСОБА_6 , яка є дружиною позивача, зверталася до лікувального закладу з тілесними ушкодженнями (а.с. 9,10).
Таким чином, підставою для виклику поліції стали, на думку заявника, протиправні по відношенню до нього дії сусідів.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення працівник поліції повинен був з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладається тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд вважає, що поліцейським не було вжито належних заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи. Не перевірено тих обставин, що правопорушник, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що задля притягнення до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинен встановлюватись факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Водночас, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у ОСОБА_1 були достатні підстави вважати, що сусідами проти нього вчиняються протиправні дії, що стало підставою для телефонного дзвінку до спецлінії 102 з метою отримати відповідну допомогу від співробітників поліції.
Таким чином у позивача, який викликав поліцію, станом на момент здійснення виклику, були всі підстави вважати, що йому загрожує реальна небезпека життю та здоров'ю.
Суд вважає, що винесення вищевказаного рішення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначив наступне: «…У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».
Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість відповідач не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, доказів на спростування тверджень позивача не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки доказів, які б стверджували той факт, що провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулося у визначеному законом порядку, суду надано не було, не здобуто таких і в ході розгляду справи. Суд дійшов висновку, що позивач здійснив виклик поліції не безпідставно, а з метою захисту порушених прав, матеріали справи не містять доказів наявності ознак суб'єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 20, 192, 241-246, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови серії ГАБІ № 854846 від 17.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Вознесенське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову серії ГАБІ № 854846 від 17.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складений 25 квітня 2023 року.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова