Справа № 127/9889/23
Провадження № 3/127/2860/23
"20" квітня 2023 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 187 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 08.03.2023 ОСОБА_1 порушив встановлені йому судом обмеження адміністративного нагляду, а саме п. 1 обмежень - під час перевірки поліцією, був відсутній за місцем проживання о 00 год. 50 хв. Чим порушив встановлені йому судом умови адміністративного нагляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєні адмінправопорушення не визнав та пояснив, що після звільнення, він проживає у капелана ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Умови встановленого відносно нього адміністративного нагляду не порушував та не порушує. 08.03.2023 о 00 год. 50 хв. перебував вдома. При цьому додому з перевіркою ніхто не приходив та по телефону йому також ніхто не телефонував.
Свідок ОСОБА_2 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та дачі завідомо неправдивих показань, в судовому засіданні зазначив, що він є капеланом «Церкви Воскреслого Христа». Довгий час займається та допомагає колишнім засудженим особам та співпрацює з органами поліції. ОСОБА_1 дійсно проживає у нього на дачі за адресою: АДРЕСА_2 . Його будинок тяжко знайти, тому зазвичай, коли працівники поліції приходять з перевіркою, телефонують йому та він їх зустрічає та проводить до будинку. 08.03.2023 ОСОБА_1 перебував вдома, додому з перевіркою ніхто не приходив і не телефонував. Зранку йому зателефонували з поліції та повідомили про порушення допущене ОСОБА_3 . Він з ОСОБА_3 їздили до відділку поліції, де писали пояснення та оскаржували дії працівників поліції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , врахувавши пояснення свідка ОСОБА_2 ,дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Виходячи із положень ст. 187 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні зазначених у диспозиції статті правил адміністративного нагляду. Стаття 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 № 264/94-ВР визначає, що особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадського порядку і дотримуватися таких правил: а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ; б) з'являтися за викликом міліції у зазначений термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; в) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; г) в разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ. До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, суду надані: протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 188368 від 08.03.2023, план-завдання № 1 щодо перевірки особи котра перебуває на обліку, копію ухвали суду та письмові пояснення.
Оцінюючи вказані докази, суд зважає, що в протоколі не вказано свідків, які б могли підтвердити чи спростувати обставини вчинення адміністративного правопорушення, а також не наведено доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями порушив встановлені йому судом умови адміністративного нагляду.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зіспівіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, з метою з'ясування розбіжностей між показами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та відомостями зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, судом допитано свідка ОСОБА_2 , який будучи приведеним до присяги, повідомив, що ОСОБА_1 умови встановленого відносно нього адміністративного нагляду не порушував та не порушує, 08.03.2023 о 00 год. 50 хв. перебував вдома.
Підстав сумніватися у достовірності показань допитаного в судовому засіданні свідка у суду не має.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Зазначені принципи можуть бути застосовані до ч. 2 ст. 187 КУпАП та враховуючи тяжкість можливого покарання, притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП носить кримінально-правовий зміст у розумінні ЄСПЛ, тому при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід, крім іншого, забезпечувати дотримання принципу презумпції невинуватості.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд приходить до висновку, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, та в доданих матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували скоєння ним даного адмінправопорушення.
В зв'язку з вищенаведеним, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю порушив умови встановлених відносно нього, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.12.2021, обмежень суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 187, 221, 247, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження в справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП - закрити, за відсутністю подіїта складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: