"25" квітня 2023 р.
Справа № 138/609/23
Провадження по справі № 2-а/150/3/23
25 квітня 2023 року суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Кушнір Б.Б., одержавши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ОПП ВП № 1 м. Сокиряни ДРВП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Тихій Дениса Орестовича, Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського ОПП ВП № 1 м. Сокиряни ДРВП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Тихій Дениса Орестовича, Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передано до Чернівецького районного суду Вінницької області у зв'язку з непідсудністю справи Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області.
Матеріали даної позовної заяви отримані Чернівецьким районним судом Вінницької області 24.04.2023 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 передано на розгляд судді Кушнір Б.Б.
Відповідно до ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цьогоКодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом
Перевіривши додержання особою, яка подала позовну заяву, вимог статей 160-161 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху з наступних підстав:
Позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, а саме, позивачем не дотримано вимог частини 3 статті 161 КАС України: до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, а також не додано доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.4 вказаного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов'язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позовна заява має бути сплачена судовим збором. Ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою складає 1 073,60 гривень.
Позивач в позовній заяві клопоче звільнити його від сплати судового збору, посилаючись при цьому на важке матеріальне становище.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст. 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення у її сплаті, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відтак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
Водночас, позивачем обґрунтовано наявність обставин для звільнення від сплати судового збору довідкою ДПС за 3-4 квартали 2022 року та довідкою ПФУ станом на 22.02.2023 року. Долучені до клопотання документи не містять відомостей про інші доходи позивача.
Зокрема, надані позивачем документи не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, в тому числі для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображають відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу. Жодних відомостей про те, що позивач не має будь-яких інших доходів у вказаних документах не зазначено.
До того ж, позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
За таких обставин, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним цієї позовної заяви у встановленому законом порядку. Підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені у клопотанні не можуть бути визнані поважними.
З огляду на викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір і подати суду докази сплати такого судового збору, або долучити належні докази на підтвердження скрутного матеріального становища.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення наявних в ній недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.
З урахуванням викладеного вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення ухвали.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського ОПП ВП № 1 м. Сокиряни ДРВП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Тихій Дениса Орестовича, Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали надіслати на адресу позивача рекомендованим листом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Б.Б.Кушнір