Справа № 147/419/23
Провадження № 2/147/149/23
25 квітня 2023 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.1979 між ОСОБА_1 та відповідачем було зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області та видано свідоцтво про шлюб. За час спільного проживання з ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вказала, що їх сімейне життя не складалося, між ними почали виникати негаразди, які переростали у сварки, що були викликані різністю характерів. Протягом останніх років відносили між сторонами поступово погіршились. У зв'язку із систематичним зловживанням відповідачем алкогольних напоїв, спільне життя стало неможливим. На даний момент ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтримують шлюбних відносин, у кожного окреме господарство та роздільний бюджет. Примирення та збереження шлюбу ними неможливе.
Враховуючи викладене, позивач просить розірвати укладений 30.12.1979 між нею та відповідачем шлюб, який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області. Також просила стягнути на свою користь судові витрати та залишитися на прізвищі - ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 07.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася. У прохальній частині позову просила суд розглянути справу без її участі. Заявлені позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав. Заперечив проти стягнення з нього судового збору на користь позивачки. Також просив суд розглянути справу без його участі.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 30.12.1979 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області зареєстрували шлюб, про що 30.12.1979 складено відповідний актовий запис за №110, та видано свідоцтво про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с.5).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе, сторони проживають окремо.
Відповідач у заяві визнав позовні вимоги в повному обсязі, а отже підтвердив, викладені в позовній заяві обставини.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до вимог ст. 113 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
У позовній заяві позивач зазначила, що бажає залишитися на прізвищі « ОСОБА_4 ».
Також, позивач просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, зокрема витрати на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1073,60 грн., у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача. Доказів того, що відповідач є особою, з якої не стягується судовий збір, до суду подано не було.
Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 133, 141, 206, 211, 247, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 30.12.1979 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницькій області, про що 30.12.1979 складено відповідний актовий запис за №110, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище, отримане після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_3 , виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 01.12.1999.
Повний текст рішення складено 25.04.2023.
Суддя О.А. Натальчук