Справа № 144/1068/22
Провадження № 2/144/71/23
"19" квітня 2023 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Довгалюк Л.В.,
секретаря судових засідань - Даценко Ю.В.,
за участю представника позивача - Рудич І.Р.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Гавриша Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «ПриватБанк» (надалі - Банк) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно підписаної відповідачем заяви з метою отримання банківських послуг від 23.04.2013 їй надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та відкрито кредитний рахунок із встановленим початковим кредитним лімітом, розмір якого у подальшому збільшено до 11 000 грн. У порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 10.10.2022 утворилась заборгованість у сумі 12 270, 62 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 10 535, 75 грн. та за простроченими відсотками 1 734, 87 грн., яку позивач просить стягнути на його користь із відповідача.
Ухвалою судді від 01.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. 14.11.2022 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 92-93).
Ухвалою судді від 15.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 183-184).
17.01.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Банку про стягнення коштів, у прийнятті якої відмовлено ухвалою суду від 17.01.2023, оскільки позовні вимоги не є взаємопов'язаними, їх спільний розгляд є недоцільним, задоволення зустрічного позову не виключатиме можливості задоволення первісного позову (а.с. 193-194).
Водночас від відповідача надійшов відзив на позов, в якому ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором, Умови і правила надання банківських послуг, складені на російській мові, а також довіреність представника Банку є нечитабельним, надрукований дрібним шрифтом, відтак не є належними доказами. Разом з тим, у анкеті-заяві не зазначена процентна ставка та відсутні умови договору щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки. Також не вважає ОСОБА_1 належним доказом роздруківку із сайту, як таку що залежить від волевиявлення і дій Банку, а Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору. Водночас зазначено, що 11.05.2021 у касі відділення Банку вона помилково перерахувала кошти в сумі 19 502 грн. неналежному отримувачу ОСОБА_2 що виявила через два тижні та відразу повідомила Банк, проте, незважаючи та на її чисельні звернення до позивача, вимога про повернення коштів відхилена (а.с. 200-210).
14.02.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Банк зазначив, що відповідачем не доведено відсутність заборгованості та виконання нею умов договору належним чином. Разом з тим, випискою по картрахунку підтверджено видачу ОСОБА_1 платіжної картки та відкриття рахунку зі встановленим кредитним лімітом, яким вона активно користувалася, частково сплачуючи заборгованість за договором. Банком не заявлено вимоги про стягнення неустойки, тому доводи щодо нарахування штрафу і пені є безпідставними (т. 2 а.с. 2-10).
14.02.2023 від представника відповідача адвоката Гавриша Л.І. надійшли заперечення на відповідь на відзив із посиланням на нечитабельний текст кредитного договору та довіреності, виданої представнику Банку. Зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг, які позивач додав до позову, роздруковані дрібним шрифтом, у порушення вимог чинного законодавства.
Також зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг, згідно з якими банк може самостійно встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів, ОСОБА_1 не підписувала, також відсутня дата їх підписання представником позивача, що викликає сумнів у тому, що саме вони були додатком до підписаної відповідачем Анкети - заяви. Разом з тим, витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» не містить підпису відповідача та дати (а.с. 24-33).
14.03.2023 від представника Банку надійшли пояснення, в яких зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його клієнтам. Клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, що передбачено п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов. Відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася з ними, у тому числі стосовно обслуговування по платіжних картках, розташованих на сайті банку тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування (а.с. 48-58).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позов, з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, просила його задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що доводи відповідача щодо перерахування коштів іншій особі, не стосуються предмету позову, оскільки ОСОБА_1 зняла вказану суму у касі Банку та самостійно перерахувала їх на реквізити іншої особи, здійснивши банківську операцію. Доказів заволодіння шахрайським шляхом вказаними коштами позивачем не надано.
Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі, посилаючись на викладені у відзиві заперечення. ОСОБА_1 не заперечувала, що отримала картку Банку, якою користувалась досить тривалий час, натомість вказала, що не була ознайомлена з умовами договору. Банк не відреагував на її прохання повернути помилково перераховані кошти з її карткового рахунку, тому просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представника Банку, відповідача та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.
14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - AT КБ «ПРИВАТБАНК»).
Судом встановлено, що 23.04.2013 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг та підписала заяву б/н, чим підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між сторонами Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Крім цього, заява відповідача також свідчить про те, що вона повністю проінформована про умови кредитування в Банку, які їй були надані для ознайомлення у письмовій формі.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок, що підтверджується Випискою по рахунку та встановлено початковий кредитний ліміт і відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту неодноразово збільшено, остаточно до 11 000 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, що передбачено п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.51. Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Відповідно до п. п. 1.6.1, 1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку; а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські , виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п. 2.1.5.4. Договору.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, натомість відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, про що свідчить розрахунок.
Натомість ОСОБА_1 у порушення умов договору зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 10.10.2022 утворилась заборгованість на загальну суму 12 270, 62 грн., яка складається за наступного:
-10 535, 75 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-1 734, 87 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).
Встановлено, що сторони уклали Договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання, особливістю якого є викладення умов у стандартних формулярах (Умовах та Правилах), укладення якого здійснюється лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Оскільки банк надав ОСОБА_1 кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, якими остання користувалась, що свідчить про укладення між банком та відповідачем договору, який ніким не оспорений, а отже наявні всі законні підстави для стягнення заборгованості.
Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов'язків відповідно до укладеного правочину.
Судом не встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та ініціювала розірвання договору, більше того, як вбачається з виписки, остання активно користувалася картою (знімала кошти, розраховувалася у торгівельній мережі, поповнювала кредитний рахунок тощо), що свідчить про прийняття клієнтом діючих умов банківського обслуговування, тому заперечення відповідача являються необґрунтованими.
У анкеті - заяві від 23.04.2013 ОСОБА_1 засвідчила, що згодна з тим, що зазначена заява, разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Із долученого до позову Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30%) на рік, вказано розміри комісій та штрафів тощо, тобто сторонами при укладенні договору обговорені всі істотні умови.
Банком надано суду виписку з карткового рахунку, яка є первинним документом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 користувалася грошима, отримавши кредитну картку, без якої проведення вказаних операцій є неможливим.
Ухвалюючи рішення, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, відповідно до яких, серед іншого, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом.
Відповідачем розрахунок не заборгованості не спростований, як і не надано власного розрахунку та не заявлено клопотання про призначення судово - економічні експертизи.
Решту доводів сторони відповідача стосовно дрібного шрифту та нечитабельних додатків до позовної заяви, не зазначення у анкеті-заяві процентної ставки та відсутність умови договору щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки тощо, викладених у відзиві на позов, суд не бере до уваги, як такі що не спростовують порушення відповідачем кредитного зобов'язання, а тому відкидає їх.
Так само суд відхиляє тверджуння стосовно неповернення Банком помилково перерахованих ОСОБА_1 коштів на користь іншої особи, оскільки ухвалою суду від 17.01.2023 відмовлено у прийнятті зустрічного позову про стягнення коштів. Водночас відповідачу роз'яснено її право на звернення до суду з даним позовом у загальному порядку.
Враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що кредитні кошти використовувались відповідачем під час здійснення операцій із застосуванням відповідної банківської картки, з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами вона погодилася, проте фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернула, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором у сумі 12 270, 62 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню 2 481 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом, що підтверджено документально.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 626, 628, 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.04.2013 у сумі 12 270 (дванадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 62 коп. станом на 10.10.2022 та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» , місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник відповідача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВН № 000007 від 17.09.2014
Повне судове рішення виготовлено та підписано 24.04.2023.
Суддя