Справа № 930/120/23
Провадження № 2/930/216/23
15.03.2023 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Науменка С.М.
за участю секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із вище зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що вона разом з своєю родиною з початку 2000 року по даний час проживає в квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 33,4 кв. м.
З 2000 року вона разом з своєю родиною постійно доглядає за квартирою, проводить поточний ремонт, замінила систему опалення, постелила нову підлогу, замінила вікна та двері, провела водопровід, каналізацію, замінила електропроводку та облаштувала санвузол тобто зробила капітальний ремонт квартири.
Хто є власником вказаного будинку її не відомо.
Враховуючи вищезазначені обставини, вона вважає, що у зв'язку із добросовісним, безперервним володінням чужим майном, у неї виникло право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за набувальною давністю у порядку ст. 344 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права; припинення дії, яка порушує право.
У зв'язку з викладеним вище, позивачка просить суд визнати за нею право власності на квартиру за набувальною давністю.
В підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність. Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю. Представник відповідача Немирівської міської ради Богатир С.В. позовні вимоги визнав в повному обсязі.
На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.
Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову представником відповідача, яке прийняте судом.
Обставини, викладені у позовній заяві підтверджуються письмовими доказами по справі.
Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що позивачка добросовісно, безперервно та відкрито володіє та користується квартирою, доглядає за квартирою та утримує її, робить в ній поточний та капітальний ремонт, оплачує комунальні послуги.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.
За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України, позивач має довести, окрім відкритості, безперервності і давності володіння нерухомим майном, щодо якого у нього відсутні підстави для володіння і набуття права власності, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, добросовісність володіння.
Ознака добросовісності присутня у тому випадку, коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном (постанова Верховного Суду від 27.09.2018 року по справі № 571/1099/16-ц).
Отже, для застосування набувальної давності добросовісний набувач має довести, що майно, яким він заволодів, є чужим, тобто належить іншій особі, а у самого добросовісного набувача на момент заволодіння майном були відсутні передбачені законом підстави для набуття власності на нього і він не знав і не міг знати про це. До того ж, таке заволодіння має бути правомірним. Застосування до набувальної давності презумпції добросовісності не відповідає буквальному змісту ст. 344 ЦК, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 ЦК презумпція добросовісності діє тоді, коли законом встановлені правові наслідки недобросовісного здійснення особою свого права (частини 1, 3 ст. 388 ЦК), тоді як ст. 344 ЦК вказує на правомірні дії щодо добросовісного заволодіння чужим майном.
Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.
Пунктом 11Постанови Пленуму ВССУ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав"від 07.02.2014року №5 передбачено, що право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння). Отже, встановлення власника майна є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Тобто відсутність реєстрації права власності на квартиру не перешкоджає визнанню за позивачкою права власності на нього за набувальною давністю.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, приймаючи визнання позову представником відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
В ході судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 2000 року володіє та фактично користується квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Володіння та користування позивачкою квартирою є відкритим та безперервним, а тому суд вважає за необхідне, визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 33,4 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючисьст.ст. 15,16,316,328,344ЦКУкраїни,ст.ст. 19,141,142,197,198,200,206,247,263,265,273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий 24.05.2004 Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області РНОКПП НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на квартиру загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 33,4 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: Немирівська міська рада Вінницької області, вул. Соборна, 26, м. Немирів Вінницька область, ЄДРПОУ: 03772619.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко