Житомирський апеляційний суд
Справа №295/7382/21 Головуючий у 1-й інст. Єригіна І. М.
Категорія 44 Доповідач Талько О. Б.
07 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/7382/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Єригіної І.М.,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 27 вересня 2020 року поліцейським Управління патрульної поліції в Житомирській області Ярошинським А.В. відносно нього винесено постанову серії ЕАМ № 3203501 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 255 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі.
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся до Управління патрульної поліції в Житомирській області із заявою про її скасування.
Рішенням начальника Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 3203501 від 27 вересня 2020 року, а справу надіслано на новий розгляд.
ОСОБА_1 зазначає, що 16 жовтня 2020 року поліцейський Управління патрульної поліції в Житомирській області Жлобіцький П.Л. виніс відносно нього постанову серії ДП 18 № 469722 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за фактом перетину розмітки 1.12 на червоний сигнал світлофора.
ОСОБА_1 вважає, вищевказану постанову незаконною, оскільки не порушував правил дорожнього руху, розгляд справи, на його думку, проводився необ'єктивно, працівником поліції не взято до уваги його пояснення.
Вказує, що 2 листопада 2020 року звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом про скасування цієї постанови.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2021 року його позов задоволено.
Скасовано постанову від 16 жовтня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Позивач вважає, що здійснення провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом, свідчить про незаконні дії посадових осіб Управління патрульної поліції у Житомирській області. Вказує, що такими незаконними діями йому завдано моральну шкоду.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просив стягнути із Держави Україна через Головне управління казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України 19433 грн. 20 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд залишив поза увагою вимоги ст.ст. 1,2,4 Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими передбачено, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного накладення штрафу. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення. Також звертає увагу на те, що вказаним Законом визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1,3,4 та 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Стверджує, що в результаті незаконного притягнення до адміністративної відповідальності йому завдано моральну шкоду, що полягала у постійних душевних хвилюваннях, стражданнях, через приниження його честі та гідності.
Також ОСОБА_2 звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу.
Представник Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27 вересня 2002 року сержантом поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ярошинським А.В. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляд штрафу в розмірі 255 грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Рішенням начальника Управління патрульної поліції від 8 жовтня 2020 року вказану постанову скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Постановою серії ДП 18 № 469722, яка винесена поліцейським взводу №2 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області сержантом поліції Жлобіцьким П.Л. 16 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 255 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2021 року зазначену постанову скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що скасування в судовому порядку постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди й настання негативних наслідків саме у зв'язку з діями інспектора поліції. Окрім того, суду не надано доказів того, що дії відповідачів були неправомірними. Також суд зазначив, що на спірні правовідносини не поширюються положення Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у разі закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, зокрема, завдана громадянинові внаслідок незаконного накладення штрафу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №569/1799/16-ц зроблено висновок, що « на підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). У справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосовувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу».
Отже, суд першої інстанції не врахував, що закриття справи про адміністративне правопорушення внаслідок відсутності його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, що, у свою чергу, є підставою для відшкодування моральної шкоди відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Визначаючи розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: втрату звичного життєвого режиму, страждання через порушення звичних життєвих зв'язків, необхідність доводити в судовому порядку неправомірність дій працівників поліції, свою невинуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, та, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню 1000 грн.
Враховуючи вищезазначене, рішення слід скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ст.ст . 259,268,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: