Справа № 163/2036/22 Провадження №33/802/271/23 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Гапончук В. В.
24 квітня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Кривошея Анатолія Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючу, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Любомльським РС УДМС України у Волинській області, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 16.03.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 15.11.2022 року о 21:23 годині по вулиці Шевченка в місті Любомль, в порушення п.2.9.а Правил дорожнього руху, керувала автомобілем Chevrolet Captiva, номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.50-51).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Кривошей А.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Вказує на те, що в той день ОСОБА_1 користувалася спреєм для горла «Гексаспрей», який містить в своєму складі в якості допоміжних речовин спирт бензоловий та етанол 95%, а тому саме із-за вживання препарату виникла помилка алкотестера Драгер. В подальшому лікар Любомльського ТМО ОСОБА_2 провела обстеження ОСОБА_1 і алкотестер лікарського закладу показав результат вмісту алкоголю в повітрі, яке видихала ОСОБА_1 - 0%. Крім алкотестера лікар ОСОБА_2 провела встановлені інструкцією тести, які теж підтвердили тверезий стан ОСОБА_1 .
Вказує на те, що протокол судового засідання свідчить, що показання свідка ОСОБА_2 відрізняються від тих, що зазначені в постанові, і така відмінність має принципове значення. Невірне відображення показань свідка в постанові суду призвело до помилки в обчисленні двохгодинного проміжку часу з моменту освідування ОСОБА_1 поліцейським і лікарем.
Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, не доведена «поза розумним сумнівом» належними і допустимими доказами. Матеріали справи доводять, що фактично ОСОБА_1 15.11.2022 року не перебувала в стані алкогольного сп'яніння, а відтак притягувати її до відповідальності немає підстав. Суд першої інстанції помилково притягнув її до відповідальності (а.с.57-59).
В судове засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Кривошей А.М.,будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи (а.с.65), не з'явився. Від нього на електронну адресу апеляційного суду 20.04.2023 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням (а.с.66). ОСОБА_1 в судовому засіданні просила продовжити розгляд справи у відсутності її захисника Кривошея А.М. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності захисника ОСОБА_1 - адвоката Кривошея А.М.відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так її вина у вчиненні адміністративного проступку доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 075192 від 15.11.2022 року (а.с.1);
-свідоцтвом на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.3);
-роздруківкою приладу «Drager» від 15.11.2022 року згідно якої ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебувала у стані алкогольного сп'яніння; результат тесту - 0,39 % (а.с.4);
-зобов'язанням до протоколу серії ААБ №075192 щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.6);
-відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.7).
-витягом з бази АРМОР (а.с.8).
Згідно довідки інспектора сектору адміністративної практики Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Заяць А. від 16.11.2022 року, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорії В з 18.04.2022 року (а.с.2).
В ході розгляду справи судом було допитано в якості свідка лікаря ОСОБА_2 , яка пояснили, що під час чергування 15.11.2022 року на приймальне відділення Любомльського ТМО звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на біль у горлі та повторне освідування на стан сп'яніння, яку вже освідувала поліція на стан алкогольного сп'яніння. Після чого ОСОБА_2 подзвонила до лікаря-нарколога за порадою, оскільки ще такого повторного огляду ніколи не робила. Далі медсестра дала ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу алкотестер «Драгер», - показники показали 0.00%. Після цього ОСОБА_2 відійшла на виклик у неврологічне відділення, а ОСОБА_1 залишилась писати заяву. Час проходження огляду за допомогою приладу алкотестер «Драгер» співпав з часом написання ОСОБА_1 відповідної заяви з можливою похибкою в 5 хвилин. Повернувшись, продовжили проводити огляд, і робили ще інші пальценосові проби, проби Ромберга, перевіряли запах, зіниці. На підставі цього, склали акт і висновок. Щодо електропостачання, то пояснила, що 15.11.2022 року були вибухи по Україні, світло виключали. Але на приймальному відділенні є центральний вхід, де двері ніколи не замикаються, електроенергія та світло завжди є. Автономний генератор у лікарні був, який не спроможний забезпечити всю лікарню, але завжди забезпечує реанімаційне, пологове та приймальне відділення. У приймальне відділенні двері не закриваються, центральний вхід також завжди відкритий і освітлення наявне, тому ОСОБА_1 одразу була прийнята на приймальному відділенні.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що з досліджених відеозаписів встановлено, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівники поліції неодноразово запитували у ОСОБА_1 чи згідна вона з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, що проводився на місці зупинки. Так само неодноразово пропонували пройти огляд в медичному закладі. Після проведеного огляду було надано для ознайомлення результат тестування на алкоголь №4552 на приладі «Drager» з результатами тесту 0,39 проміле, та акт огляду, де ОСОБА_1 відмовилась від підпису, жодних зауважень до результату огляду не висловила.
Також вірно суд першої інстанції критично віднісся до пояснень ОСОБА_1 , що вона невідкладно поїхала в лікарню, але не була вчасно прийнята, оскільки вони не узгоджуються із поясненнями свідка ОСОБА_2 . Зокрема свідок пояснила, що на приймальному відділенні була електроенергія, двері були відчинені, світло на приймальному відділенні завжди є, ОСОБА_1 була невідкладно прийнята.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не погодилась на пропозицію поліцейських пройти огляд в закладі охорони здоров'я, пройшла його з власної ініціативи за спливом значного часу (двох годин), без присутності поліцейського, тобто поза межами законодавчо визначеної процедури, а тому висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.11.2022 року судом не береться до уваги. За таких обставин прийнятним є доказ про результат тестування на алкоголь №4552 на приладі «Drager» з результатами тесту 0,39 проміле, що був проведений на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . З досліджених відеозаписів та письмових доказів судом першої інстанції не виявлено порушень процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції, з чим повністю погоджується апеляційний суд.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що працівниками поліції було повністю дотримано процедуру проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу і така процедура не передбачає подальше освідування особи за власним бажанням поза її нормативними правилами.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Беручи до уваги вищенаведене апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, а також наведені доводи ОСОБА_1 в ході перегляду справи апеляційним судом, не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції і цим доводам місцевим судом надано вірну правову оцінку.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України
Апеляційну скаргу захисника Кривошея Анатолія Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук