Справа № 761/4807/23
Провадження № 1-кс/761/9000/2023
24 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скарга мотивована тим, що до ДБР було подано заяви № 956 та № 957 "щодо вчинення злочину за ст. 111 КК України та по іншим кваліфікаціям, вчиняємих у період військового стану по Україні дуже небезпечним угрупуванням суддів ВАСУ". До цього часу відомості не внесено.
Просить зобов'язати уповноважених осіб ДБР внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення.
Заявники у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги. У скарзі просять її розгляд здійснювати без участі заявників.
З врахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу до суду не з'явилась, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявників.
ДБР було належним чином повідомленим про судове засідання, проте свого представника в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, заперечень або пояснень щодо скарги не надали.
Відсутність уповноваженої особи ДБР відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що заявники направили ДБР заяву №956 та №957 про начебто вчинення суддями ВАСУ кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111 КК України, та по іншим кваліфікаціям.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналізуючи зміст заяви та скарги про вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя вважає, що, в розумінні ст. ст. 2, 11 КК України, вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Викладені у заяві скаржників обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій суддів, які би можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 214, 303-304, 372 КПК України, ст. ст. 2,11 КК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту отримання скаржниками копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1