Справа № 135/155/23
Провадження № 2/135/103/23
іменем України
19.04.2023 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Жмудь Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації. В позовній заяві зазначив, що йому належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В даній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Однак в даній квартирі відповідач не проживає понад 12 років. Добровільно знятись з реєстрації він не хоче. Відповідач ОСОБА_2 не проживає в даній квартирі, не сплачує комунальних платежів. Не зняття з реєстраційного обліку відповідача створює суттєві перешкоди для здійснення його прав, як власника квартири. Тому, він звернувся в суд та просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву згідно якої просила розглянути справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи за зареєстрованою адресою місця проживання, крім того повідомлявся по телефону, однак в судове засідання не з'явився.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового Кодексу України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 04.12.2012, копією технічного паспорта на квартиру виданого 10.12.2012 Тульчинським МБТІ, Витягом з Державного реєстру правочинів №12228010 від 04.12.2012 та Витягом про державну реєстрацію прав №36777144 від 17.12.2012.
В квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_4 , що вбачається із відповіді на запит суду наданого відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Ладижинської міської ради №23-17-122 від 10.02.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 , як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 16.01.2012 року по справі № 6-57цс11.
Відповідно до вказаного рішення Верховного Суду України, зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 64, 150, 156 ЖК України; ст. 391, 405 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житлом, так як був відсутній без поважних причин у квартирі понад один рік. А тому він не має права користування житловим приміщенням у даній квартирі.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 будучи зареєстрованим в належній позивачу квартирі, тривалий час не проживає в ній, а тому обмежує право позивача на користування даною квартирою. При цьому судом не встановлено жодних поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись квартирою, в разі наявності в нього такого права.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача, в частині визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись України, ст.ст. 16, ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 12, 81, 89, 280-282 ЦПК суд
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя