Справа № 128/1495/23
25.04.2023 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,
До Вінницького районного суду Вінницької області до подання позовної заяви надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення доказів шляхом витребування у Вінницької районної державної нотаріальної контори належним чином засвідченої копії спадкової справи № 69488374 від 20.07.2022 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Ознайомившись з поданою заявою про забезпечення доказів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів, відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Ч. 4 ст. 116 ЦПК України визначено, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Подана заява про забезпечення доказів не відповідає таким вимогам. Так, подана заява обґрунтована тим, що заявник є спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина заявника, ОСОБА_2 , в той же час, заявником не зазначено, чи відомо їй про інших спадкоємців після смерті її сина, які можуть бути відповідачами в спорі щодо спадкового майна, та жодних відомостей щодо них не вказано, перешкод для встановлення кола осіб, які також прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , чи їх відсутність суду не обґрунтовано, для встановлення такої обставини заявник до нотаріуса не звертався.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні.
Однак заявником взагалі не зазначено обставини, для доказування яких вона просить забезпечити вказані докази, а саме наявність спадкового майна та його місцезнаходження, а також наявність перешкод в оформленні спадкових прав в позасудовому порядку.
Відсутність зазначення таких обставин не дає можливості встановити підсудність даної заяви Вінницькому районному суду Вінницької області, згідно ч. 4 ст. 116 ЦПК України. Тобто заявником також не обґрунтовано підстав подання заяви про забезпечення доказів саме до Вінницького районного суду Вінницької області, враховуючи той факт, що заява про забезпечення доказів подається заявником до подання позовної заяви, а докази, які вона просить забезпечити, знаходяться в м. Вінниця.
Крім того, заявником взагалі не обґрунтовано необхідність такого забезпечення доказів, а саме підстав припускати те, що спадкова справа може бути втрачена або збирання або подання відповідних доказів за наслідком звернення до суду стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно заяви про забезпечення доказів після її повернення заявнику. В той же час, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено. При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, та таке право не обмежено встановленням обставин повторного звернення до суду та використання документу про сплату судового збору повторно. Так, заявник має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 128/868/23 в будь-який час, оскільки її заява про забезпечення доказів була повернута заявнику.
Положеннями п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів, яка подана фізичною особою встановлюються ставка судового збору у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536, 80 грн).
Тому, оскільки надана заявником квитанція вже врахована по іншій справі, дану заяву подано без додержання вимог ч. 3 ст. 117 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що подана заява (клопотання) про забезпечення доказів не відповідає вимогам п.п. 3, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 117 ЦПК України, заяву слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 116 - 118 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику право звернутися з поданою заявою до суду повторно після усунення обставин, що зумовили її повернення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: