Справа № 355/1153/20
Провадження № 2/355/15/23
12 квітня 2023 року
Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Котенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про порушення прав споживача електроенергії та неправомірні дії відповідача, щодо виконання договірних зобов'язань згідно договору про користування електричної енергією в частині незаконного обмеження дозволеної потужності споживання електроенергії, -
Позивач звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою та просить суд визнати дії Відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» по обмеженню мені величини дозволеної договірної потужності з 3,5 кВт до 1,2 кВт необґрунтованими та протиправними, захистити порушені права споживача та зобов'язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» забезпечити передачу позивачу електроенергії відповідно до величини дозволеної договірної потужності не менше 3,5 кВт згідно договору про користування електричною енергією від 01.09.2001, для забезпечення передачі відповідачем дозволеної величини договірної потужності не менше 3,5 кВт, зобов'язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» встановити у вузлі обліку спожитої електроенергії, за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , автоматичний вимикач з номінальним струмом вставок теплового розчіплювача 20 ампер та стягти з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 грн. 00 коп.
Позов обґрунтовує тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про користування електричною енергією, відповідач безперебійно постачав електроенергією в потужності 3,5 кВт. Однак, 28 листопада 2019 року відповідачем здійснено перенесення вузла обліку спожитої електроенергії з будинку позивача на дворову електроопору та безпідставно обмежено використання потужності з 3.5 кВт до 1,2 кВт. У зв'язку з вказаним в позивач просить позов задовольнити, оскільки відповідач грубо порушив права позивача як споживача послуг.
На виконання вимог п. п. 2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.
28.09.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
29.09.2020 ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано у Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», договір про користування електричною енергією укладений 01 вересня 2001 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Київобленерго».
21.10.2020 від відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог.
22.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
22.10.2020 від відповідача надійшли пояснення щодо неможливості надати копії документів на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2020.
11.03.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
12.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
12.11.2020 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
04.03.2021 від позивача надійшла уточнююча позовна заява, клопотання про приєднання доказів від 28.02.2021, клопотання про витребування доказів від 28.02.2021 та заява про виклик свідка.
11.03.2021 ухвалою суду замінено неналежного відповідача Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» на належного відповідача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
У зв'язку з тимчасовим відстороненням судді Коваленка К.В. від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 654 від 08.07.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С.
Ухвалою суду від 10.12.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С. та призначено розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.
17.03.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.05.2022 від позивача надійшла заява пр перенесення судового засідання.
11.05.2022 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2022.
15.11.2022 від позивача надійшла позовна заява з уточненнями в зв'язку зі зміною юридичної назви відповідача.
Разом з позовною заявою з уточненнями надійшло клопотання про витребування доказів, заява про виклик свідків.
21.11.2022 від позивача надійшла заява про перенесення дати судового засідання, оскільки у зв'язку з онкологічним захворюванням вона перебуває на лікуванні в Німеччині.
На судове засідання, призначене на 12.04.2023 сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд розглядає справу за наявними матеріалами.
12 березня 2002 року позивач успадкувала від свого померлого батька житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2002.
Як зазначає позивач, у відповідності з вимогами п. З, п. 4 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, між ОСОБА_1 та відповідачем ПрАТ «Київобленерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», 01 вересня 2001 року був укладений договір про користування електричною енергією, згідно якого позивач набула статусу споживача, а відповідач набув статусу електропостачальника.
Цей укладений договір був розроблений електропостачальником відповідно п. З Правил користування електричною енергією для населення згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (Додаток №2 до первісної позовної заяви) і відповідав вимогам ст. ст. 626, 627, 628, 629, 630, 631, 632, 635, 637 ЦК України.
За умовами цього договору відповідач взяв на себе зобов'язання надійно постачати електроенергію до належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 у необхідних мені обсягах до величини потужності 3,5 кВт, з гарантованим рівнем надійності безпеки і якості, а я як Споживач зобов'язалась оплачувати спожиту електроенергію за тарифами встановленими НКРЕКП у строки передбачені цим договором.
З дня укладення договору про користування електричною енергією, тобто з 01 вересня 2001 року відповідач безперебійно постачав електроенергію в передбаченій договором потужності 3,5 кВт. Відповідачем був відкритий особовий рахунок, щомісяця виставлялись на моє ім'я рахунки за спожиту електроенергію, які я регулярно сплачувала.
28 листопада 2019 року, при виконанні, з ініціативи відповідача, робіт по перенесенню вузла обліку спожитої електроенергії з мого будинку на дворову електроопору, відповідач, шляхом заміни раніше встановленого автоматичного вимикача, автоматичним вимикачем з номінальним струмом вставок теплового розчіплювача 6 ампер безпідставно обмежив позивача у використанні дозволеної договірної потужності з 3,5 кВт до 1,2 кВт, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який зроблений по методиці та правилах відповідача викладених в його офіційному листі №04/200/10011087 від 31.12.2019 р.
Однак, позивачем не було надано копію договору, відповідно до якого вона є споживачем електричної енергії.
При цьому, у своєму відзиві відповідач зазначає наступне. Позивачем не було зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що є обов'язковою умовою для укладення договору про користування електричною енергією.
Електрозабезпечення будинку по АДРЕСА_1 здійснювалося на підставі Договору, укладеного між Енергонаглядом-Київенерго та ОСОБА_3 . При укладанні даного договору споживачу було встановлено прилад обліку тип СО-И446 (5.0/10-34) №2520544, та дозволена до використання потужність 1,2 кВт. Встановлений автоматичний вимикач з номінальним струмом вставок теплового розчіплювача 6 А не обмежує відповідача у використанні встановленої договірної потужності 1,2 кВт. Відповідно до п. 5.5.5.10 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний узгоджувати з ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, які здійснюються з метою збільшення споживання електричної потужності.
За таких обставин, відповідач вважає, що позовні вимоги не доведені.
Крім того, відповідач просив суд витребувати у позивача технічні умови та проектне рішення на збільшення договірної потужності до 3,5 кВт.
З приводу вищевикладеного суд зазначає наступне.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила).
За змістом пункту 1.1.1 Правил учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії (абзац восьмий пункту 1.1.2 Правил).
Дозволена (договірна) потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об'єктом споживача відповідно до умов договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, набута на підставі виконання договору про приєднання до електричних мереж або у результаті набуття права власності чи користування на об'єкт (об'єкти) (абзац сімнадцятий пункту 1.1.2 Правил).
Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (абзац шістдесят сьомий пункту 1.1.2 Правил).
За змістом пункту 2.1.5 Правил договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії у паперовій формі.
Пунктом 2.1.8 Правил визначено, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:
1)заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об'єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;
2)для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;
3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача);
4) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
5) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
6) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).
За змістом підпункту 24 пункту 5.5.5 Правил споживач електроенергії зобов'язаний у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної (договірної) потужності повідомити про це оператора системи та електропостачальника та ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину дозволеної (договірної) потужності нових субспоживачів).
Також Кодекс систем розподілу ринку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 (далі - Кодекс), визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.
За змістом пункту 4.1.11 Кодексу суб'єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб'єкта господарювання.
З метою погодження приєднання об'єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб'єкта господарювання замовник звертається до цього суб'єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 до цього Кодексу (далі - заява про приєднання). До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу.
У разі згоди на приєднання об'єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб'єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє замовника про свою згоду листом та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.
Замовник згідно з вимогами глави 4.4 цього розділу звертається до ОСР, до електричних мереж системи розподілу якого приєднані електроустановки суб'єкта господарювання, щодо видачі проекту договору про нестандартне приєднання і технічних умов та надає ОСР відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.
ОСР протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення видає замовнику проект договору про нестандартне приєднання, технічні умови та відповідні технічні вимоги суб'єкту господарювання щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб'єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.
За змістом підпункту 24 пункту 5.5.5 Правил у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної (договірної) потужності споживач зобов'язаний повідомити про це оператора системи та електропостачальника та ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину дозволеної (договірної) потужності нових субспоживачів).
Системний аналіз зазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину дозволеної (договірної) потужності нових субспоживачів) має право господарюючий суб'єкт - власник технологічних електричних мереж чи власник/користувач об'єкта.
На підтвердження права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , позивач надала копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2002.
Однак, позивачем не було доведено, що вона є споживачем послуг ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», оскільки не надано Договору про користування електричною енергією.
Як зазначає відповідач, умовою для укладення вищевказаного договору є реєстрація права власнсоті на житловий будинок, в якому проживає позивач. Однак доказів на реєстрацію права власності суду не надано.
Надаючи оцінку правомірності позовних вимог у контексті можливості захисту судом порушеного права, суд враховує таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача, яка одночасно є способом захисту права, а підставою - посилання на належне йому право власності на об'єкт нерухомості, як підстава для збільшення за цим об'єктом дозволеної потужності електричної енергії.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника.
Частинами другими статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Однак, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу, а також свобода в обранні способів, які не передбачені законом чи договором, підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950, відповідно до яких, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції), порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом чи договором, але є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечує поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, з огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, передбачений частиною другою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У будь-якому разі підставою для звернення до суду з позовом є наявність самого факту порушення права. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
За таких обставин суд може здійснювати захист лише порушеного права та у спосіб, що є ефективним.
Звертаючись до суду, позивач не надав належних й допустимих доказів свого права власності на об'єкт нерухомості, електричні мережі, не надав доказів що між позивачем та відповідачем укладено договір про користування електричною енергією, а відтак не довів, що його права відповідачем порушені.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відсутність підстав для задоволення заявленого у цій справі позову унеможливлює задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, у відповідності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Отже, суд покладає судовий збір на рахунок Держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про порушення прав споживача електроенергії та неправомірні дії відповідача, щодо виконання договірних зобов'язань згідно договору про користування електричної енергією в частині незаконного обмеження дозволеної потужності споживання електроенергії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Червонописький