Справа № 522/18253/21
Провадження 2/522/2704/23
13 квітня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_7 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, посилаючись на те, що у власності позивача знаходиться квартира за адресою : АДРЕСА_1 , а відповідачі без її згоди та правових підстав вселились у відокремлену частину спірної квартири.
01.11 2021 року Приморським районним судом м. Одеси постановлена ухвала, якою справа призначена до розгляду в загальному позовному провадженні, підготовче судове засідання призначено на 21.12. 2021 року о 12.10 годині.
Від третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_7 (помер під час розгляду справи) надійшли пояснення по суті справи, в яких він зазначив, що є співвласником спірної квартири , підтверджує, що відповідачі вселились в квартиру приблизно в 2011 році без згоди ОСОБА_1 , проте за його усного дозволу щодо тимчасового вселення в квартиру .
22.11. 2021 року на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшов відзив від відповідачки ОСОБА_6 , яка діє від свого імені та як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У відзиві відповідачка позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси 12.12. 2022 року надійшли письмові пояснення по справі від відповідача ОСОБА_2 . Лист підписано за допомогою мобільного додатку «Дія ». Згідно пояснень відповідач не погодився з позовними вимогами повністю . Підтвердив, що з осені 2013 року за пропозиції свого батька - ОСОБА_8 вселився разом зі своєю сім?єю в квартиру. Про їх проживання в квартирі не заперечувала мати ОСОБА_1 та брат ОСОБА_7 . Зазначив, що в частині квартири,в якій вони мешкають зробили частковий ремонт та регулярно сплачують комунальні та інші витрати за квартиру.
09.06.2022 року Приморським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті 14.07. 2022 року о 14.30 години.
14 липня 2022 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги повністю та пояснила, що без її особистої згоди відповідачі вселились в квартиру, змінили вхідні замки і не дають можливості вільно розпоряджатися її власністю. При цьому відповідачі здійснюють психологічний та фізичний тиск. Погрожують, ображають, в зв?язку з чим позивачка зверталась до поліції, однак розслідування триває до цього часу. Позивачка вказує,що відповідач ОСОБА_2 тривалий час не проживає в спірній квартирі та перебуває за кордоном. Вона, як власник квартири не визначала порядок користування квартирою та які саме житлові приміщення в квартирі відповідачі мають займати, будь-яких домовленостей щодо користування частиною квартири між ними не було. Позивачка наголошує, що скориставшись викраденими у неї документами, ОСОБА_2 зареєстрував своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 наголошує, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2007 року, справа № 2- 8045/07 за нею та ОСОБА_7 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 внаслідок об?єднання двох квартир під номерами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 .
Представник позивача адвокат Грішин О.В. в судовому засіданні підтримав повністю позовні вимоги ОСОБА_1 та додатково пояснив, що за станом здоров?я позивачка тривалий час не мешкала в квартирі, а проживала в дачному будинку в селищі Кароліно-Бугаз і там її відвідували лише обидва сини та чоловік . Підтвердив, що ОСОБА_2 дійсно склав у нотаріуса заяву про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті його батька- ОСОБА_8 та був на той час дієздатним, міг відстоювати свої права на спадщину. Представник акцентував увагу суду що станом на 01.12. 2022 року існує заборгованість з оплати комунальних платежів по спірній квартирі в розмірі 102 659,10 гривень та відкриті виконавчі провадження по стягненню заборгованості, зазначив про цивільну нікчемність реєстрації місця проживання відповідачів.
Відповідач ОСОБА_6 15.08. 2022 року надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила що до 2013 року усі відповідачі проживали в квартирі АДРЕСА_5 , однак у зв'язку з проведенням ремонтних робіт переїхали проживати в квартиру АДРЕСА_6 . При цьому вказала, що вселення у відокремлену частину квартири площею 51,8 кв.м. відбулось за пропозицією ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не заперечували проти цього. Після вселення вона з чоловіком ОСОБА_2 частково зробили ремонт та завезли свої меблі та предмети домашнього вжитку. В родині були теплі відносини, доброзичливе спілкування. Проте, після смерті батька ОСОБА_8 в серпні 2014 року їх відносини з позивачкою погіршилися. ОСОБА_6 також зазначила ,що будь яких сварок і конфліктів з ОСОБА_1 не було. Скарги позивачки перевірялись правоохоронними органами, за результатами розгляду всі претензії ОСОБА_1 виявились необґрунтованими .
25 жовтня 2022 року третю особу ОСОБА_7 виключено із учасників справи у зв'язку зі смертю.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_6 адвокати Вдовіченко Г.М. та Глух Н.А. вважали,що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними та не підлягають задоволенню з огляду на законність проживання відповідачів у спірній квартирі ,в яку вони вселились за усною згодою усіх співвласників квартири АДРЕСА_6 та зазначили, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований в спірній квартирі з 2007 року, а вселитись в цю квартиру його сім?ї запропонував батько - ОСОБА_8 . За час проживання відповідачі зробили частковий ремонт, регулярно сплачують комунальні та інші необхідні платежі по квартирі. За період з листопада 2015 року по березень 2023 року ними сплачено 92 589,73 гривні. Наголошували на тому, що правових підстав для виселення відповідачів зі спірної квартири немає.
Представник органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації в судове засідання не з?явився. Про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином =, про причини неявки суду не повідомив . Пояснень , заяв, клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надійшло .
Вирішуючи спір суд виходить із наступних фактів та обставин .
Згідно договору купівлі-продажу від10.11.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Тиквенко М.О. за реєстровим номером № 6-1665 ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 41,3 кв.м., в тому числі житловою 28,8 кв.м., право власності на квартиру зареєстроване Одеським МБТІ та РОН 14.11. 2000 року за номером 2157-стр.126,книга 379,пр.
Згідно договору купівлі-продажу від 27.12. 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Селезньовою Г.М. за реєстровим номером № 3724 ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 51,8 кв.м., у тому числі житловою площею 30,6 кв.м., право власності на квартиру зареєстроване Одеським МБТІ та РОН 10.01.2001 року за номером 581 стор.114,книга 127,доп.
Згідно договору дарування від 12.01. 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Очеретяною І.А. за реєстровим номером № 92 ОСОБА_1 подарувала 11/25 квартири АДРЕСА_6 загальною площею 41,3 кв.м., в тому числі житловою 28,8 кв.м., неповнолітньому сину - ОСОБА_7 зі згоди батька ОСОБА_8 , право власності на квартиру зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.09. 2007 року .
На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.11. 2007 року, справа № 2-8045/07 за ОСОБА_1 з часткою 83/100 та за ОСОБА_7 з часткою 17/100 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Зазначене право власності зареєстровано КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості » 07.12. 2007 року, номер витягу 16960755.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 18 квітня 2008 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 18 квітня 2008 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання, виданих центром надання адміністративних послуг Одеської міської Ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані з 17.04.2020 року в квартирі АДРЕСА_6 .
Відповідно до довідки № 34-67866-фл від 14.04. 2020 року, виданої департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської Ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_6 з 24.10. 2007 року .
З довідки КП «БТІ » Одеської міської Ради від 17.12. 2021 року № 11729 вбачається, що станом на 31.12. 2012 року згідно з архівними даними на підставі Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.11. 2007 року, справа № 2-8045/07 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_7 внаслідок реконструкції (до складу якої увійшли дві квартири під АДРЕСА_6 та право власності на яку зареєстроване у КП « БТІ» ОМР з 07.12.2007 року .
В технічному паспорті,виготовленому КП « Одеське МБТІ та РОН»» 24.12.2007 року зафіксовано технічний стан квартири після реконструкції. З нього вбачається,що квартира має загальну площу 307,6кв.м., з яких 29,6 кв.м. житлова площа.
Згідно довідки ОСББ «САНЦ »№ 1 від 23.07.2019 року заборгованість по комунальним та іншим платежам по квартирі АДРЕСА_3 станом на 01.07.2019 року складає 11708,07 гривні .
Відповідно до довідки № 6 від 25.11.2021 року та довідки № 3 від 14.03. 2023 року , виданих ОСББ «САНЦ » ОСОБА_2 та ОСОБА_6 здійснили оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_3 за період з 19.11.2015 року по 12.03. 2023 року в сумі 92589,73 грн; ОСОБА_9 здійснила дві оплати в 2021 році в сумі 3862,35 грн.
Згідно довідки ОСББ «САНЦ »№ 1 від 20.12.2022 року заборгованість по комунальним та іншим платежам по квартирі АДРЕСА_3 станом на 01.12.2022 року складає 102659,10 грн.
Згідно Інформаційної довідки 291740893 від 21.12.2021 року за ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зареєстровано право власності по частці квартири АДРЕСА_5 , загальна площа 27,3 кв.м., житлова площа 16,6 кв.м.
Відповідно до рапорту лейтенанта поліції О.Недериці від 17.12. 2021 року бухгалтер ОСББ «САНЦ » підтверджує факт проживання дітей та ОСОБА_6 протягом восьми років.
Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 69522899 від 20.07.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. заведена спадкова справа № 69491731 після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки № 6501/16 від 20.07.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. видана довідка щодо кола спадкоємців за законом,згідно якої спадкоємцем майна померлого ОСОБА_7 є його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З медичної документації, наданої ОСОБА_1 вбачається незадовільний стан здоров?я та про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 строком до жовтня 2008 року. Крім того з поданої медичної документації (виписки з карти стаціонарного хворого) вбачається, що ОСОБА_9 проживаюча у АДРЕСА_2 , проходила періодичні лікування у 2013-2014 році та 2021-2022 році.
Суд критично оцінює Довідку від 25.08.2020 року від «ГОС «Кароліно», що ОСОБА_9 з 2007 року постійно проживає на участку 384 у зв'язку з відсутністю підтвердження повноважень на надання такої довідки.
Також суд встановлює, що 08.04.2019 року ОСОБА_1 подана заява до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області стосовно притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 за спричинення заявниці тілесних ушкоджень.
Згідно талону повідомлення єдиного обліку № 4923 про прийняття заяви ( повідомлення ) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що зареєстроване повідомлення ОСОБА_1 від 04.02. 2021 року щодо прийняття мір до невстановленої особи щодо погроз та конфлікту.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12021163500000830 вбачається, що 22.04.2021 року внесено інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення невстановленою особою по заяві ОСОБА_1 .
Згідно талону повідомлення єдиного обліку № 42210 про прийняття заяви ( повідомлення ) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що зареєстроване повідомлення Грішина О.В. від 17.09.2021 року про те, що чотири особи намагаються проникнути в квартиру ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. за судовим наказом № 522/14564/20 , виданим Приморським районним судом м.Одеси 25.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 65269961 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Одесаобленерго » заборгованості на загальну суму 7179,72грн.
Згідно вимоги ТОВ «Одесагаз-постачання » № 10089854 від 20.09.2021 року запропоновано ОСОБА_1 сплатити заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 18672,55 грн.
З фототаблиць, наданих ОСОБА_1 до матеріалів справи , вбачається фото фіксація технічного стану деяких приміщень квартири АДРЕСА_3 .
З фототаблиць, наданих ОСОБА_6 до матеріалів справи, вбачаються факти спілкування ОСОБА_1 з онуками на 6- річницю їх народження в спірній квартирі та в зв?язку з іншими подіями.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частин 1 та 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд дійшов до висновку, що відповідачі набули право користування чужим майном відповідно до ст.395 ЦК України правомірно, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вселення відповідачів в квартиру відбулось з порушенням закону .
В судовому засіданні встановлено згідно пояснень сторін, що позивачка користується ізольованою частиною квартири, а саме : житловою кімнатою під літерою 5 площею 19,4 кв.м.; їдальнею під літерою 6 площею 9,8 кв.м.; санвузлом під літерою 7 площею 5,4 кв.м.; кладовкою під літерою 8 площею 1,0 кв.м.; коридором під літерою 4 площею 10,8кв.м.; горищем під літерою 9 площею 182,9 кв.м.;
Відповідачі проживають та користуються приміщеннями: житловою кімнатою під літерою 3 площею 10,2 кв.м.; їдальнею під літерою 1 площею 48,9 кв.м.; санвузлом під літерою 2 площею 3,5 кв.м.
Таким чином, в користуванні позивача знаходиться ізольоване помешкання в квартирі,яке призначене та придатне для постійного у ньому проживання, що відповідає вимогам ст.382 ЦК України.
Реєстрація відповідним органом місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позивачкою не оспорюється та відповідає їх фактичному місцю проживання в спірній квартирі разом із батьками.
Суд бере до уваги визнання позивачкою в судовому засіданні факту відмови ОСОБА_2 від спадкування частки спадкового майна, належного йому після смерті батька ОСОБА_8 , в тому числі в спірній квартирі на користь позивачки ОСОБА_1 . Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Позивачка не надала суду будь-яких належних доказів щодо не проживання деякий час ОСОБА_2 в спірній квартирі.
Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.
Відповідно до ч.3 ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За змістом частини другої статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, а місцем її проживання є місце проживання одного або обох батьків.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, N 30856/03, § 41, від 02 грудня 2010 року).
У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Прокопович проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що концепція "житла" за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. "Житло" - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. Тому чи є місце конкретного проживання "житлом", що спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв'язків з конкретним місцем проживання (рішення Європейського суду з прав людини по справі "Баклі проти Сполученого Королівства" від 11 січня 1995 року, пункт 63).
Згідно ст.16 Конвенції про права дитини жодна дитина не може бути об?єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд критично оцінює надані ОСОБА_1 заяву від 08.04.2019 року до Приморського ВП в м. Одесі про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , талону- повідомлення єдиного обліку № 4 від 04.02. 2021 року про кримінальне правопорушення, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12021163500000830 від 22.04.2021 року, талону-повідомлення єдиного обліку № 42210 про прийняття заяви ( повідомлення ) про кримінальне правопорушення від 17.09. 2021 року, оскільки цими документами не підтверджена винуватість відповідачів у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень. Відповідно ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду ».
Суд вважає,що надані сторонами докази щодо сплати комунальних та інших послуг по спірній квартирі, наявність заборгованості по вказаним платежам не має правового значення для вирішення цього спору.
Зважаючи на те, що суд дійшов до висновку про відмову в позові, заявлене відповідачами питання про застосування строку позовної давності по заяві ОСОБА_6 судом не вирішується .
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено незаконність вселення та проживання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_3 , тому правових підстав для виселення з житла немає, тому в позові необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки , суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову,відповідно судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача .
Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 24.04.2023 року.
Суддя А.В. Науменко
12.04.23