Справа № 939/899/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2637/2023 Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 квітня 2023року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 22 квітня 2023 року включно, -
В провадженні Бородянського районного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 22 квітня 2023 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_6 - подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Зазначає, що судом першої інстанції порушено його право на захист, оскільки обвинувачений був позбавлений реальної можливості конфіденційно поспілкуватися з призначеним йому захисником, підготувати лінію захисту.
Також, обвинувачений звертає увагу на те, що він понад рік незаконно утримується під вартою, а клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не підтверджується доказами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Під час розгляду суд, з урахуванням обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, даних про особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем фактичного проживання, постійного місця роботи та джерела доходу не має, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, дійшов обгрунтованого висновку про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, з чим погоджується колегія суддів.
Доводи обвинуваченого про порушення судом його права на захист, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним вказану скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 22 квітня 2023 року включно, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: