Справа № 753/20119/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6427/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Цимбал І.К.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
20 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Семенюк Т.А., перевіривши виконання вимог ст. ст. 354, 356, 357 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про відшкодуванням моральної шкоди, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд вважає, що, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на положення ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2023 року ухвалено оскаржуване рішення, 27 січня 2023 року оприлюднено в ЄДРСР, в матеріалах справи міститься заява про видачу копії рішення, згідно якої 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 під підпис отримала копію повного тексту рішення (а.с. 225), апеляційну скаргу подано 21 лютого 2023 року, тобто відповідно до ст. 354 ЦПК України тридцятиденний строк закінчився 16 лютого 2023 року, проте в прохальній частині апеляційної скарги не зазначено прохання про поновлення строку, як і не подано клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Оскільки, скаржник не звернувся із клопотанням (заявою) про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказане унеможливлює вирішення питання про поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для звернення із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року.
Згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з апеляційною скаргою апелянт подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, так як вона є переселенець, та має довідку «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» та немає доходу.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та надати докази, на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не долучено доказів, які могли бсвідчити про її незадовільний майновий стан, зокрема, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік.
Наданийапелянтомстудентський квиток не можна вважати належним доказом її скрутного матеріального становища, оскільки він не відображає фінансове становище ОСОБА_1 та не свідчить про те, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Окремо слід звернути увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Довідка від 15 листопада 2017 року № 3002-25817 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджують в повній мірі саме майновий стан заявника.
Таким чином, ОСОБА_1 не довела, що її фінансовий стан (в розумінні, наведеному в рішеннях ЄСПЛ в справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі») унеможливлює сплату судового збору.
Частина 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З урахуванням викладеного, скаржнику необхідно сплатити судовий збір в сумі: 100 000 * 1 % = 1000 * 150% = 1 500 грн. на реквізити: (отримувач коштів ГУК у м. Києві/ Солом'янський р-н./ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010).
За таких обставин, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року - залишити без руху.
Надати строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для звернення із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та подання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали щодо сплати судового збору апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків в частині звернення із заявою про поновлення строку у відкритті провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк