Справа № 757/37533/21-п
№ апеляційного провадження: 33/824/2296/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Бортницька В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
20 квітня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року, винесеної за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, -
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись із вказаною постановою, 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 285 КУпАП копія оскаржуваної постанови у визначені законом строки йому направлена не була. Зазначає, що копію постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року він отримав вже після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова суду була винесена 15 червня 2022 року, а відтак, останній день строку на її апеляційне оскарження, з урахуванням вихідних днів, припав на 27 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року ОСОБА_1 подав лише 06 квітня 2023 року, тобто, з пропуском строків, визначених ч. 2 ст. 294 КУпАП.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи судом першої інстанції.
Водночас, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва здійснюється розгляд справи щодо нього за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, та будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Крім того, з даних, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом встановлено, що текст оскаржуваної постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року був надісланий судом до Реєстру 15 липня 2022 року та оприлюднений в Реєстрі 18 липня 2022 року. В той час, як апеляційну скаргу було подалолише 06 квітня 2023 року, тобто, майже через 10 місяці з моменту винесення оскаржуваної постанови суду.
Суд враховує, що ОСОБА_1 , вказуючи про отримання копії оскаржуваної постанови суду після закінчення строку на апеляційне оскарження, не зазначає за яких обставин та коли саме він дізнався про наявність даної постанови, коли саме отримав її копію, та не надає відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, з рішення «Пономарьов проти України», вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене, вважаю, що вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року є не поважними, а тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.
Оскільки відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження вказаної постанови суду, подана ним апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП повернути собі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська