05 квітня 2023 року
справа № 363/1794/21
провадження № 22-ц/824/3743/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Яницькій О.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 076,00 грн. та страхового відшкодування пов'язаного із втратою годувальника у розмірі 150 228,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 03.10.2019 року в с. Глібівка Вишгородського району Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «КАМАЗ 55111» д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який від отриманих травм помер.
За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.286 КК України. Постановою від 26.06.2020 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ознак кримінального правопорушення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, а саме смерті ОСОБА_4 , позивачу, як матері завдано шкоду, у зв'язку з чим виникло право на відшкодування за рахунок ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність пов'язана з експлуатацією автомобіля «КАМАЗ 55111» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача.
ОСОБА_1 не вживала досудового порядку врегулювання спору, а прийняла рішення про звернення до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_4 , оскільки на день смерті перебувала на його утриманні.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Також просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на ст. 1200 ЦК України відповідно до якої право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які не тільки були на утриманні померлого, а й мали на день смерті право на одержання від нього утримання.
Зазначає, що позивач є непрацездатною особою, інших доходів, окрім пенсії не має, потребує постійного лікування, а тому мала право на день смерті сина право на одержання від нього утримання.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив суд апеляційну скаргу відхилити рішення суду залишити без змін. В обґрунтування доводів зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що загиблий був годувальником позивача і остання перебувала на його утриманні.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 був годувальником ОСОБА_1 та остання перебувала на його утриманні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіюю свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 18.10.2019 року.
Згідно до довідки про причину смерті від 10.10.2019 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: закрита травма грудей та живота, пошкодження внутрішніх органів.
Відповідно постанови про закриття кримінального провадження від 26.06.2020 року, проведеним досудовим розслідування встановлено, що 03.10.2019 року близько о 10 годині 50 хвилин поблизу будинку №33-А вул. Садова в с. Глібівка, Вишгородського району Київської області водій автомобіля «КАМАЗ 55111», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 від отриманих травм загинув на місці пригоди.
Згідно із постановою про закриття кримінального провадження від 26.06.2020 року, кримінальне провадження відомості про яке внесені до ЄРДС 03.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, закрито за відсутності в діянні водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками є: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_1 . Крім того, як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу від 07.11.1974 року, після укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , остання змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
На підставі полісу внутрішнього ОСЦПВВТЗ з№АО2056486 страховиком ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» застрахована цивільна-правова відповідальність володільця транспортного засобу «КАМАЗ 55111» д.н.з. НОМЕР_1 . Станом на 03.10.2019 року поліс був діючим.
Загальний порядок та підстави відшкодування матеріальної та моральної шкоди визначені статтями 1166, 1167 ЦК України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, що встановлено статтею 1168 ЦК України.
Згідно вимог ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Відповідно до вимог п.35.1. ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. (п.36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), а якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №212/1055/18-ц під час встановлення того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. Отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 26.04.2021 року року, позивач проживає самотньою (а.с.48-51) та згідно з довідкою Головного управління ПФУ у Київській області отримує пенсію за віком (а.с. 37-38).
З медичної картки амбулаторного хворого №121 вбачається, що позивач потребує постійного лікування (а.с.42).
Отже, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, інших доходів, крім пенсії не має, потребує постійного лікування, відтак мала право на день смерті сина на його утримання.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 08 вересня 2021 року у справі №577/1316/20-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 643/207/16-ц.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, як наслідок оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.
При вирішення питання про стягнення страхового відшкодування колегія суддів враховує, що на день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня 2019 - 4173 гривень на місяць.
Оскільки позивач є єдиною особою, яка має право на отримання страхового відшкодування в порядку п. 27.3 Закону №1961-1V належна їй сума до виплати становить 50076,00 гривень.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано:
- договір про надання професійної правничої допомоги № 264/013887 від 21 жовтня 2020 року;
- замовлення на надання професійної правничої допомоги від 05 лютого 2021 року;
- детальний опис робіт виконаних для надання професійної правничої допомоги, погоджена вартість яких складає 20000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів вважає, що заявлені витрати за надані послуги у розмірі 20000,00 грн є завищеним та не співмірними із складністю справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи.
З урахуванням критеріїв співмірності, виходячи з конкретних обставин, незначну тривалість судового засідання суд приходить до висновку про відшкодування зПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2022 року скасувати, постановити нове наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 50 076,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та 150 228,00 грн страховаого відшкодування пов'язаного із втратою годувальника.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір у розмірі 3615,42 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді