Справа № 370/1168/22 Постанова винесена суддею Мазка Н.Б.
Провадження № 33/824/224/2023
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
02 лютого 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та захисника Ничик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Ничик Аліни Валеріївни на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 18 липня 2022 року о 21 год 10 хв в с. Горобіївка Фастівського району, на 1 км польової дороги був зупинений транспортний засіб ГАЗ д.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в якого виявлено запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Продувати Драгер водій відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Ничик А.В. просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року, скасувати цю постанову та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За доводами захисника висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а викладені в протоколі дані не підтверджуються доказами по справі, оскільки жоден доказ не доводить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані або з ознаками алкогольного сп'яніння, отже в його діях відсутня об'єктивна сторона цього правопорушення.
Захисник окремо звертає увагу на відеозапис, долучений до протоколу, з якого вбачається як авто стоїть в полі та не рухається, тому, за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вважає всі подальші дії працівників поліції такими, що суперечать вимогам ст. 266 КУпАП та підзаконних нормативних документів.
Що стосується клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення, то захисник на його обґрунтування посилається на те, що розгляд справи відбувся в суді без участі ОСОБА_1 та ще й під час повітряної тривоги, коли до приміщення суду учасників справи не пускали, а судова охорона повідомила, що всі призначені справи будуть зняті з розгляду і про наступні дати судових засідань учасників повідомлять додатково. Разом із цим, про прийняте рішення вони дізналися з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого у найкоротший термін підготували та подали апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю можливим поновити захиснику Ничик А.В. строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, оскільки наведені нею на обґрунтування клопотання обставини не спростовуються матеріалами справи та свідчать про те, що своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження постанови захисник не мала можливості з поважних причин.
Заслухавши пояснення захисника Ничик А.В. та ОСОБА_1 на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність спеціального суб'єкта - водія транспортного засобу настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а сформульовано правовий висновок, згідно з яким само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, зокрема за порушення вимог п.п. 2.5, 2.9(а) ПДР України, є керування транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у невиконання п. 2.5 ПДР України вищевказаних вимог закону належним чином не виконав, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на доказах у справі.
Як убачається з матеріалів справи, 18 липня 2022 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому вказано, що 18 липня 2022 року о 20 год 40 хв в селі Горобіївка Фастівського району, на 1 км польової дороги було зупинено транспортний засіб ГАЗ, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , «в якого запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей, продувати прилад Драгер водій відмовився під відеозапис», чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу поліцейським були долучені: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2); направлення на огляд до Фастівської лікарні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, складене поліцейським, де зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився продувати прилад «Драгер» (а.с.3) та відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського (а.с. 4).
За змістом судового рішення, такі докази суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, але належним чином їх не проаналізував та залишив поза увагою низку обставин, які свідчать про їх недопустимість.
Перш за все, необхідно зауважити, що сам по собі факт відмови від огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, а в протоколі зазначено саме про відмову водія ОСОБА_1 «продувати Драгер», не тягне за собою відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР України, яким зобов'язано водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже зміст правопорушення в протоколі викладено неповно, що залишилося поза увагою судді місцевого суду.
Такий документ, як акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, є недопустимим доказом, оскільки в ньому відсутня інформація про проведення вказаного огляду, водночас є відомості, що ОСОБА_1 з його результатами погодився. При цьому направлення на огляд до медичного закладу повинно оцінюватися, як доказ існування певних обставин, в сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами по справі.
Що стосується відеозапису, то в ньому не зафіксовані відомості, які б давали можливість встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку працівниками поліції. Відеозапис розпочинається з того, що автомобіль ГАЗ стоїть біля поля поруч із лісосмугою, а ОСОБА_1 перебуває на певній відстані від нього і спілкується з поліцейськими, та, крім іншого, заперечує факт керування протягом певного часу транспортним засобом.
Таким чином пояснення ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції з приводу відсутності підстав для проходження огляду на стан сп'яніння за правилами ст. 266 КУпАП нічим не спростовані.
Наведених обставин суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим неправильно застосував положення ч. 1 ст. 130 КУпАП і безпідставно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, враховуючи, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у невиконанні ним, як спеціальним суб'єктом - водієм транспортного засобу, вимог п. 2.5 ПДР України у справі відсутні, а згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже постанова судді Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року підлягає скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Поновити захиснику Ничик Аліні Валеріївні строк апеляційного оскарження постанови судді Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Ничик Аліні Валеріївнізадовольнити.
Постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко