Провадження № 2/537/39/2023
Справа № 537/6640/21
10.04.2023 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Должаніци В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м.Кременчук Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
Зміст позовних вимог.
30 грудня 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , поданий його представником адвокатом Шаровським С.А., в якому просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної смертю батька ОСОБА_3 внаслідок ДТП та 30000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування заявлених вимог зазначено, що 10 січня 2020 року близько 22 год. 47 хв. у м. Кременчук Полтавської області відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер в КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька», куди був доставлений. Причиною смерті ОСОБА_3 є зіткнення з легковим автомобілем. За фактом дорожньо-транспортної пригоди 11 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12020170090000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Позивач ОСОБА_4 є сином загиблого. Смертю батька позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 206676,00 грн. Смерть є невідворотною та непоправною втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивача будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, у вимушених змінах у житті ОСОБА_1 , оскільки він ніколи не зможе побачити батька, поділитися своїми успіхами та невдачами, та отримати батьківську пораду. А тому з урахуванням частки моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в сумі 56676,00 грн., де була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, за участі якого сталося ДТП, з відповідача підлягає відшкодуванню моральна шкода в сумі 150000,00 грн. Позивач звернувся до суду з позовом за захистом, поніс судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Рух справи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, відмовлено представнику позивача ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме судово-медичної експертизи, проведеної на стадії досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090000120.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.11.2022 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.01.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позиції учасників справи в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шаровський С.А. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте ОСОБА_2 не повідомив причини неявки, не звертався із заявою про відкладення розгляду справи, відзиву не надав.
Третя особа ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В відповідності до ст.280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини, встановлені судом.
10 січня 2020 року по вул. Харківській, 11 в м. Кременчук Полтавської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля ВАЗ21099, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухаючись зі сторони провулка Петровського в напрямку проспекту Полтавського, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебував на проїзній частині, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька». ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер.
Згідно довідки про причину смерті №67 від 15.01.2020 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті: пішохід травмований при зіткненні з легковим автомобілем, вантажним автомобілем типу «пікап» чи автофургоном.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди 11.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за №12020170090000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до довідки №3020011346105420 про дорожньо-транспортну пригоду власником транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова, рами чи шасі НОМЕР_2 є ОСОБА_6 .
Цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 10.01.20220 року застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна», поліс №ЕР 198542691.
Особою першого ступеня споріднення по відношенню до загиблого є син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 13 березня 1987 року, актовий запис №36.
Батьки загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померли, станом на день дорожньо-транспортної пригоди він був розлучений, як зазначено в постанові Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року.
30 вересня 2021 року ОСОБА_1 надіслав ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування: моральну шкоду в розмірі 56 676,00 грн., що належить сину загиблого та витрати на поховання у розмірі 3 903,00 грн.
У зв'язку з не проведенням ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» зазначених виплат, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, пов'язане із витратами на поховання у розмірі 3903,00 грн., стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 992,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі 536/481/22 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником адвокатом Стефківським В.І. Скасовано рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 червня 2022 року в частині відмови у стягненні страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого та ухвалено в цій частині нове рішенням, яким стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 56676,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.124 Конституції, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна особа, як слідує зі змісту ст.4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України, не вичерпний (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).
Відповідно до ч. 3 - ч. 5 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України).
Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).
Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Обставин непереборної сили або умислу потерпілого ОСОБА_3 судом не встановлено, а відповідачем таких доказів не надано.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.
При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
З огляду на викладене, відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 554/858/19, провадження № 61-6775 св 20, від 03 червня 2020 року у справі № 345/3335/17, провадження № 61-22598св18.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позивач зазнав моральних страждань, спричинених глибокими емоційними переживаннями з приводу втрати батька, враховуючи, що життя людини є найвищою соціальною цінністю і жодне інше благо не в змозі ні замінити ні відновити такої втрати.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю та страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню моральна шкода, заподіяна смертю батька внаслідок ДТП, у розмірі 150000,00 грн.
З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 908,00 грн. та на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого, у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області 10 грудня 2003 року, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складений 20.04.2023 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.