24 квітня 2023 р.Справа № 480/5578/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про продовження строку на усунення недоліків по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
04.01.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій заявлені клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22 - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22 - залишено без руху. Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 88 коп., а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.
Згідно з довідками про доставку електронних листів копії зазначених ухвал доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 11.04.2023 о 17:11 год.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином строк на усунення недоліків закінчується 24.04.2023 (з урахуванням вихідних днів).
20.04.2023, на виконання вимог ухвали суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області направило до суду через систему "Електронний суд" клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, які зареєстровані 21.04.2023.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22 задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22 поновлено.
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22 - відмовлено.
24.04.2023 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області направлено до суду через систему "Електронний суд" клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, який діє по теперішній час. У зв'язку із масованими ракетними ударами по території України, об'єктивно унеможливлено, зокрема, злагоджене функціонування установ банківської сфери, а відтак і ускладнено отримання оригіналу платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору, оскільки під час повітряної тривоги банки не працюють.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження шляхом залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання апелянт посилається на запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, який діє по теперішній час. У зв'язку із масованими ракетними ударами по території України, об'єктивно унеможливлено, зокрема, злагоджене функціонування установ банківської сфери, а відтак і ускладнено отримання оригіналу платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору, оскільки під час повітряної тривоги банки не працюють.
Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо сплати судового збору вказаний указ не містить, зміни в частині сплати судового збору ані до Закону України "Про судовий збір", ані до КАС України не вносились.
Жодних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір у строк, встановлений законом та судом, ускладнення отримання оригіналу платіжного доручення, що підтверджує його сплату, до клопотання відповідач не додає.
При цьому згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду”, в установлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги строк до суду апеляційної інстанції від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надходили платіжні доручення про сплату судового збору по іншим справам, а тому посилання скаржника на неможливість подання платіжного доручення саме у цій справі у визначений судом строк не містить достатніх обґрунтувань.
Інших обставин в даному клопотанні не наведено.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 13, 118, 121, 169, 296, 298, 321 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 480/5578/22 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.