21 квітня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/1426/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 1), в якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача 1 в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
зобов'язати відповідача 1 зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 04.01.1991 по 14.01.1993 в кооперативі “Будівельник”, з 05.01.1994 по 27.12.1995 в ПКФ “Агросервіс”, з 04.01.1996 по 10.06.1997 в ТОВ АПК “Агроінвест”;
зобов'язати відповідача 1 призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 21.10.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмова у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 04.01.1991 по 14.01.1993, з 05.01.1994 по 27.12.1995, з 04.01.1996 по 10.06.1997 є протиправною, оскільки стаж підтверджується трудовою книжкою.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
В межах встановленого судом строку, відповідачем 1 подано відзив на позов, в якому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1 відмовити в повному обсязі та залучити в якості відповідача по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. По суті позовних вимог відповідач 1 зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. За доданими документами до загального страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 04.01.1991 по 10.12.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 22.07.1980, оскільки відсутня печатка при звільнені; періоди роботи з 05.01.1994 по27.12.1995 за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.07.1980, оскільки дата прийому на роботу (05.01.1994) не відповідає даті в наказі (30.01.1995); до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 04.01.1996 по 10.06.1997 за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.07.1980, оскільки дата звільнення з роботи дописана іншим чорнилом та виправлений рік звільнення, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж ОСОБА_1 склав 27 років 0 місяців 29 днів. Враховуючи вищевикладене та документи які надані позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком, відповідач 1 не має правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 залучено до участі у справі № 620/1426/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 2) та надано останньому строк для подання відзиву.
Вказану ухвалу суду відповідач 2 отримав 03.03.2023, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с.47), однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався. При цьому, суд зазначає, що відповідачем 2 згідно штампу на конверті подано відзив на позов 28.03.2023 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом до уваги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 21.10.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 253950007973 від 27.10.2022 (а.с.32).
Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що страховий стаж особи становить 27 років 00 місяців 29 днів. За поданими документами до страхового стажу не враховано: періоди роботи з 04.01.1991 по 10.12.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 22.07.1980, оскільки відсутня печатка при звільнені; періоди роботи з 05.01.1994 по 27.12.1995 за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.07.1980, оскільки дата прийому на роботу (05.01.1994) не відповідає даті в наказі (30.01.1995); періоди роботи з 04.01.1996 по 10.06.1997 за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 22.07.1980, оскільки дата звільнення з роботи дописана іншим чорнилом та виправлений рік звільнення, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 2.4 вищенаведеної Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується “ 05.01.1993”. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутність трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
Так, до страхового стажу не враховано: період з 04.01.1991 по 10.12.1993, оскільки відсутня печатка при звільнені; період з 05.01.1994 по 27.12.1995, оскільки дата прийому на роботу (05.01.1994) не відповідає даті в наказі (30.01.1995); період з 04.01.1996 по 10.06.1997, оскільки дата звільнення з роботи дописана іншим чорнилом та виправлений рік звільнення, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року.
Разом з тим, судом було встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 22.07.1980, серед інших, наявні записи № 13-18 про роботу з 04.01.1991 по 10.12.1993 на посаді маляра-штукатура 4 розряду; з 05.01.1994 по 27.12.1995 у ПКФ “Агросервіс” та з 04.01.1996 по 10.06.1997 завідуючим складом у ТОВ АПК «Агроінвест» (а.с.23-29).
Так, записи № 13-18 в повній мірі підтверджують спірні періоди роботи позивача, а певні недоліки у заповненні трудової книжки не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу.
Згідно відповіді виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 30.08.2022 № 01.1-24/5-525 повідомлено, що документи з кадрових питань (особового складу) кооперативу «Будівельник» за 1991-1993 роки, ПКФ «Агросервіс» за 1994-1995 роки, ТОВ АПК «Агроінвест» за 1996-1997 роки на зберігання до архівного відділу міської ради не надходили (а.с.30).
Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.
Так, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказані записи трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.07.1980.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що періоди роботи з 04.01.1991 по 10.12.1993; з 05.01.1994 по 27.12.1995 та з 04.01.1996 по 10.06.1997, які не були зараховані до стажу позивача, підтверджуються записами його трудової книжки.
Як слідує з матеріалів справи, вік позивача - 60 років, страховий стаж складає більше 29 років, що дає право на призначення пенсії за віком згідно частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Частиною першою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Стаття 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Згідно паспортних даних позивача, він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13), а за призначенням пенсії звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 21.10.2022, в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Частиною третьою статті 46 Конституції України та частиною другою статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, зважаючи, що позивач вперше звернувся за призначенням пенсії в межах 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку та наявний у позивача стаж, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії № 253950007973 від 27.10.2022; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 04.01.1991 по 10.12.1993; з 05.01.1994 по 27.12.1995 та з 04.01.1996 по 10.06.1997, призначити та виплатити пенсію за віком з 10.08.2022.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 357,87 грн з кожного.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії № 253950007973 від 27.10.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.01.1991 по 10.12.1993; з 05.01.1994 по 27.12.1995 та з 04.01.1996 по 10.06.1997, призначити та виплатити пенсію за віком з 10.08.2022.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 357,87 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 357,87 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 Під'їзд, 2 Поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення складений 21.04.2023.
Суддя О.М. Тихоненко