Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
279/1282/22
24.04.2023 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
та учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження № 12022060490000048 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1.11.2021 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.185 ч.3, 75, 76, 104 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_4 , 01.01.2022 року близько 06 години, перебуваючи на ділянці місцевості, розташованій біля будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 , помітивши в останнього цінні речі, зокрема гаманець та мобільний телефон, які останній поклав біля себе на дерев'яну лаву, та реалізуючи свій злочинний умисел, схопив руками вищезазначене майно потерпілого, а саме: мобільний телефон марки «DOOGEE» моделі «S88 Pro» ІМЕI: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору, вартістю 5756,67 гривень, в якому була встановлена сім-картка мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю 50 гривень у чохлі - книжці із шкірозамінника коричневого кольору, вартістю 76,67 гривень,що в загальному становить суму 5883,34 гривень та гаманець із шкірозамінника коричневого кольору, вартістю 200 гривень, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 3000 гривень, та утримуючи викрадене майно при собі, незважаючи на вимоги потерпілого повернути майно, побіг у напрямку проїзної частини вулиці Грушевського міста Коростень, таким чином місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 9083,34 гривень.
Діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
При судовому розгляді обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково і показав, що 1.01.2022 року йшов по вулиці Грушевського. Зустрів раніше незнайомого чоловіка, у якого була розбита губа та ніс. Він намагався допомогти даному чоловіку викликати таксі. Таксі викликав з мобільного телефону даного чоловіка. Мобільний телефон та гаманець чоловік поклав на лавку і заснув. Він забрав речі цього чоловіка і пішов звідти. Мобільний телефон віддав, сім-картку та гаманець викинув, гроші залишив собі. При викраденні даного майна ніхто йому нічого не кричав.
Потерпілий ОСОБА_6 показав, що був Новий рік, пішов на ялинку. Під ранок о 5 чи 6 годині стояв сам на зупинці біля парку Островського, мав намір ще святкувати. До нього підійшов молодий чоловік, років 18-20, який запропонував з ним випити. Вони пішли до магазину «Заточка», однак магазин був зачинений. Тоді він сів на лавку біля музичної школи, дістав з карману гаманець та телефон, щоб викликати таксі та їхати додому. Молодий чоловік вихопив телефон і гаманець у нього з рук і побіг геть. Він за своїм станом та комплекцією тіла не міг наздогнати хлопця, почав кричати вдогін щоб той повернув речі, однак даремно. Вказав, що вартість телефону становить 220 доларів, гаманця 250 гривень. В гаманці було 3000 гривень купюрами по 500 гривень, які він незадовго до події зняв у банкоматі. Молодим чоловіком, який викрав його майно, є обвинувачений ОСОБА_4 , якого він впізнав в ході слідства та впізнає в судовому засіданні. Викрадені гроші йому не повернуто. Поліція повернула телефон. Зазначив, що оскільки перебував в стані сп'яніння то падав, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, однак ні з ким не бився, в тому числі з обвинуваченим. Оскільки після цього дня почувався погано, тому про даний злочин повідомив у поліцію 5 січня. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_7 показав, що перебуває з ОСОБА_8 у дружніх стосунках. Знайомі 3 роки. В той день вони зустрілись, ходили гуляли по місту, пили пиво. Потім ОСОБА_4 сказав, що сходить ще до ялинки. Він з ним до ялинки не пішов, а пішов до місця проживання ОСОБА_4 де чекав на останнього. Коли ОСОБА_4 прийшов додому, то показав мобільний телефон і повідомив, що знайшов його біля ялинки. Телефон йому сподобався, тому він запропонував помінятися. Після цього викликав таксі щоб їхати додому. В таксі намагався розблокувати телефон, однак у нього не виходило, тому він попросив допомогти в цьому таксиста, який забрав телефон і не повернув. У телефоні була флешка і сім-картка. Флешку він продав, а сім картку викинув.
На запитання прокурора повідомив, що разом з ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні за крадіжку.
Письмовими доказами, які було подано прокурором та досліджено судом є: витяг з ЄРДР з якого слідує, що відомості про вчинення злочину було внесено на підставі матеріалів правоохоронних органів 14.01.2022 року з правовою кваліфікацією дій за ст.186 ч.2 КК України ; постанови про призначення групи слідчих на здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12022060490000048 та групи процесуальних прокурорів ; рапорт уповноваженої особи Коростенського РУП, зареєстрований за №659 від 14.01.2022 року зміст якого містить інформацію про наявність матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_6 відносно якого було вчинено кримінальне правопорушення; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.01.2022 року зі змісту якого слідує про час, місце вчинення злочину, вид та вартість викраденого майна; постанова про визнання ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадженні №12022060490000048; аналітична довідка на ОСОБА_4 та трьох осіб, які за зовнішніми ознаки схожі на нього; диск з фотозображенням ОСОБА_4 ; постанова про визнання речовим доказом СД диска з фотознімками ОСОБА_4 та трьох осіб, які за зовнішніми ознаки схожі на нього; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2022 року яким зафіксовано впізнання ОСОБА_6 . ОСОБА_4 , як особи, яка вчинила протиправні дії. В даному протоколі наведено ознаки за якими потерпілий впізнав особу обвинуваченого; довідка до вказаного протоколу; протокол огляду місця події від 17.01.2022 року, яким зафіксовано огляд відкритої ділянки місцевості по АДРЕСА_2 де у потерпілого було викрадено мобільний телефон та гаманець; заява ОСОБА_6 про долучення до матеріалів провадження коробки з під викраденого мобільного телефону та протокол тимчасового вилучення вказаного майна від 17.01.2022 року; протокол огляду речей і документів від 17.01.2022 року яким зафіксовано огляд коробки з під мобільного телефону, з фототаблицею до нього та постанова про визнання коробки з під мобільного телефону марки « DOOGEE» моделі S88Pro речовим доказом у кримінальному провадженні № №12022060490000048 та розписка про отримання вказаного речового доказу на зберігання ОСОБА_6 ; протокол проведення 24.01.2022 року за участю ОСОБА_6 слідчого експерименту яким відображено обставини за яких було вчинено відносно нього кримінальне правопорушення; фототаблиця до даного протоколу ; протокол огляду речей і документів від 24.01.2022 року, а саме відеозапису з камери відеоспостереження на якому відображено особу чоловічої статті у куртці та штанах темного кольору з полімерним пакетом у руках, яка стоїть поряд з ОСОБА_6 поблизу автобусної зупинки «Армелектро», після чого обоє спрямували свій рух в напрямку центра міста ; постанова про визнання диску з відеозаписом із зовнішніх камер відеоспостереження , встановлених поблизу будинку №5 по вул.Грушевського в м.Коростень, речовим доказом; заява ОСОБА_7 про добровільну видачу працівникам поліції мобільного телефону марки DOOGEE, з зазначенням ІМЕІ; протокол тимчасового вилучення зазначеного телефону від 17.01.2022 року з фототаблицею до нього; постанова від 17.01.2022 року про визнання мобільного телефону марки « DOOGEE» моделі S88Pro речовим доказом; протокол огляду речей і документів від 17.01.2022 року, яким зафіксовано огляд мобільного телефону марки « DOOGEE» моделі S88Pro », фототаблицею до нього; ухвала слідчого судді від 18.01.2022 року про накладення арешту на мобільний телефон марки « DOOGEE» моделі S88Pro; розписка ОСОБА_6 про отримання мобільного телефону на відповідальне зберігання; постанова про призначення товарознавчої експертизи та висновок експертизи №СЕ-19/106-22/521-ТВ від 21.01.2022 року, яким встановлено, що ринкова вартість мобільного телефона торгівельної марки «DOOGEE» моделі S88Pro» станом на 01.01.2022 року могла становити 5756, 67 гривень, а ринкова вартість чохла для вказаного мобільного телефону могла становити 76, 67 гривень; довідки ФОП ОСОБА_9 з яких слідує, що вартість чоловічого гаманця станом на 01.01.2022 року становила 200 гривень, сім картки оператора «Київстар» 50 гривень, мобільного телефону марки «DOOGEE» моделі S88Pro» 5600 гривень ; копія паспорта ОСОБА_4 ; вимога на судимість та характеризуючи дані на останнього; постанова про зміну правової кваліфікації з ч.1 ст.186 КК України на ч.2 ст.186 КК України; повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ст.186 ч.2 КК України від 25.01.2022 року; постанова про залучення захисника та доручення на надання безоплатної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 ; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я останнього; постанова про залучення законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_10 та документ на підтвердження його особи; постанова про виділення матеріалів по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 16.03.2022 року; протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
05.10.2022 року захисник ОСОБА_5 подав письмове клопотання про визнання доказів недопустимими. Вказане клопотання підтримав в судовому засіданні 13.03.2023 року.
В обґрунтування клопотання вказав, що протокол пред'явлення особи за фотознімками від 17.01.2022 року отриманий з порушенням ст.228 КПК України; слідчий експеримент проведений у порушення ч.7 ст.233 КПК України; фрагмент відеозапису із зовнішніх камер відеоспостереження отриманий слідчим за невідомих обставин; у висновку експерта не відображається стан предметів які слід оцінити (нові чи вживані, ступінь зносу, дату виробництва, комплектність, товарний стан). Крім того даний висновок ґрунтується на припущеннях.
З урахуванням наведеного просив визнати недопустимими як докази у кримінальному провадженні №12022060490000048 : протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2022 року; протокол проведення слідчого експерименту від 24.01.2022 року; відеозапис із зовнішніх камер відеоспостереження встановлених поблизу будинку №5 по вул.Грушевського в м.Коростень; висновок експерта №СЕ -19/106-22/521-ТВ від 21.01.2022 року.
В судових дебатах захисник ОСОБА_5 просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України, подав письмову промову, в якій виклав доводи в обґрунтування висловленої позиції та яку просив долучити до матеріалів кримінального провадження. Зміст письмової промови також містить доводи щодо визнання зазначених у клопотанні від 05.10.2022 року доказів недопустимими, на чому фактично і ґрунтується висловлена позиція щодо виправдування обвинуваченого.
Прокурор з приводу заявленого клопотання про недопустимість доказів заперечив зазначивши, що всі докази у кримінальному провадженні, зокрема і ті, на які вказує захисник, зібрані відповідно до вимог КПК України. Потерпілий ОСОБА_6 під час проведення впізнання надав опис особи, яка вчинила відносно нього кримінальне правопорушення, а також впізнав обвинуваченого безпосередньо і в залі суду; Слідчий експеримент було проведено за участю понятих, які самостійно вказали місце реєстрації, яке може бути відмінним від фактичного місця проживання, що не заборонено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; Відеозапис було надано слідчим уповноваженою на це особою, що зафіксовано відповідними матеріалами справи; Висновок експерта складено відповідно до наданих вихідних даних. Зазначена у вказаному висновку вартість не є завищеною.
Стосовно наведених захисником аргументів щодо недопустимості доказів слід зазначити наступне.
З норм ст. 26 КПК України слідує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб, речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів, доведення перед судом переконливості й обґрунтованості власних тверджень і доводів щодо висунутого обвинувачення є однією із засад кримінального провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до положень п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України кримінальне провадження, що здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом , і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.
Натомість суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Суд не уповноважений перебирати на себе права та обов'язків сторін кримінального провадження.
Виходячи із законодавчих норм, обвинувачений та його захисник наділені можливістю активно реалізувати свої права.
Проаналізувавши доводи сторін суд дійшов висновку, що достатніх підстав для визнання недопустимими наведених захисником доказів не має, оскільки такі докази отримані в порядку, передбаченому законом.
Так, згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 86 КПК України)
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів ( ч.2 ст.84 КПК України).
В протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вказано прикмети, за якими впізнавалась особа.
Частиною 7 ст. 228 КПК України передбачено, що фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Слідчим вимоги вказаної норми закону було дотримано.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив проведення з ним вказаної слідчої дії, та вже безпосередньо в судовому засіданні також вказав на обвинуваченого ОСОБА_4 , як на особу, яка відкрито заволоділа його майном.
Ставити під сумнів показання потерпілого надані в судовому засіданні, які логічні, послідовні і незмінні, підстав не має. Даних про те, що потерпілий ОСОБА_6 оговорює обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Слідчий експеримент - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.
Отже, метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.).
Складений за результатом проведення слідчої дії протокол від 24.01.2022 року підписаний понятими без будь-яких зауважень.
Стаття 223 КПК України щодо участі у проведенні слідчого експерименту двох понятих визначає, що понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Доказів того, що залучені до участі у проведенні слідчого експерименту поняті мали заінтересованість у даному кримінальному провадженні або входять до категорії осіб, які не можуть бути залучені в такому статусі, відсутні.
Невідповідність зазначеної адреси місця реєстрації фактичному місцю проживання понятих не є безумовною підставою для визнання доказу недопустимим.
Щодо зауважень по висновку товарознавчої експертизи слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження у випадку та порядку, передбачених ст.244 цього кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості.
Предметом злочину є майно, яке містить найменування, марку, модель, що відображено у висновку експерта та довідках ФОП ОСОБА_9 щодо вартості мобільного телефону марки «DOOGEE» моделі S88Pro», сім-картки мобільного оператора «Київстар», гаманця із шкірозамінника.
Верховний суд у справі №607/2166/19 зазначив, що імперативність п.6.ч.2 ст.242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків завданих кримінальним правопорушенням має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли розмір матеріальних збитків шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням можливо достовірно встановити без спеціальних знань .
Безпосередньо в п.6 ч.2 ст.242 КПК України зазначено, що підставою для проведення експертизи є визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити.
Потерпілим розмір збитків був визначений та підтверджений.
З урахуванням зазначеного, вказані докази отримані у передбачений процесуальним законом спосіб та відповідають вимогам статей 84, 85, 86 КПК України, і підстави вважати їх неналежними та недопустимими відсутні.
Під час судового провадження сторона захисту не оспорювала вартість викраденого майна та не зазначала, що ця вартість не відповідає дійсності і не порушувала питання про необхідність призначення у зв'язку цим відповідної експертизи.
Права слідчого у кримінальному провадженні передбачені ст.40 КПК України.
В рамках кримінального провадження слідчий наділений правом витребувати від будь-якої особи необхідні речі, документи, відомості, тощо.
Слідча ОСОБА_11 на підставі ч.2 ст.93 КПК України звернулась з відповідним запитом на адресу уповноваженої особи з проханням надати на її адресу запис з камер відеоспостереження, розташованих поблизу будинку АДРЕСА_3 .
На виконання даного запиту отримала DVD диск з витребуваним відеозаписом, який відповідно до вимог КПК України було долучено до матеріалів кримінального провадження.
Також слід зважити на те, що з показань обвинуваченого ОСОБА_4 слідує, що ним не спростовується факт викрадення майна ОСОБА_6 , не заперечується його вид та вартість, а лише обвинувачений не погоджується зі способом викрадення, вважаючи, що воно було таємним для потерпілого.
Незважаючи на це захисник ОСОБА_5 просить виправдати обвинуваченого, хоча повинен будувати захист, визначати його засоби і способи, ґрунтуючись на показаннях підзахисного, який, як зазначено вище, не заперечив своєї причетності до викрадення майна ОСОБА_6 . Визначаючи свою правову позицію захисник не вправі ігнорувати думку підзахисного, його показання, ставлення до пред'явленого обвинувачення, у зв'язку з чим наведені в промові захисника підстави для визнання вищезазначених доказів недопустимими та виправдування обвинуваченого ОСОБА_4 є безпідставними.
Показання обвинуваченого щодо викрадення майна потерпілого таємно від останнього, суд розцінює, як спосіб захисту з метою намагання полегшити провину за вчинене.
Отже, проаналізовані судом докази в своїй сукупності, достатності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа, обвинувачений ОСОБА_4 є особою молодого працездатного віку, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, раніше судимий.
Орган пробації у наданій суду доповіді надав інформацію щодо ОСОБА_4 , в якій зробив висновок про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Вчинене кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.
З урахуванням наведеного суд вважає за можливе обрати ОСОБА_4 покарання відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки виправлення останнього неможливо без ізоляції від суспільства, так як дане кримінальне правопорушення вчинено після ухвалення вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.11.2021 року , тому остаточне покарання підлягає призначенню за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так, згідно ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні у виді особистого зобов'язання припинив свою дію 21.05.2022 року.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Остаточне покарання за сукупністю вироків призначити за правилами ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання, призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.11.2021 року, у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання в порядку виконання даного вироку .
Речові докази :
-мобільний телефон марки «DOOGEE» моделі S88Pro», коробку з під вказаного мобільного телефону, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 повернути останньому за належністю;
- DVD- R диск з відео файлами із зовнішніх камер відеоспостереження, CD диск з фотознімками ОСОБА_4 та трьох осіб, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Арешт на мобільний телефон марки «DOOGEE» моделі S88Pro», накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2022 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 1029 гривень 72 копійки, згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя: