Справа № 296/3445/23
1-кс/296/1337/23
Іменем України
12 квітня 2023 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочину у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має інвалідність ІІ групи, раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12023060400001122 від 06.04.2023,
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. 12.04.2023 слідчий ОСОБА_4 за погодженням з процесуальним керівником - прокурором ОСОБА_7 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
1.2. Вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023060400001122 від 06.04.2023 стосовно того, що 06.04.2023 близько 19 год. водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем "Toyota Rav 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїздній частині автодороги "Київ-Чоп" в напрямку м. Києва, перевозячи пасажирів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на 145 км вказаної автодороги поблизу с. Кам'янка Житомирського району Житомирської області, при зміщенні проїздної частини праворуч, своєчасно не змінив напрямку руху вправо, виїхав на смугу зустрічного руху, здійснив зіткнення з передньою правою частиною сідлового тягача "MAN TGX 18.400BLS" реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебував у складі з напівпречепом "FLIEGEL SDS 350" реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався у зустрічному напрямку, у результаті чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, пасажир ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в лікарні.
1.3. Вказані обставини кваліфіковані органом розслідування за ч. 3 ст. 286 КК України.
1.4. 10.04.2023 ОСОБА_6 письмово повідомлено про підозру у необережних діях, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
1.5. Клопотання про застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивовано слідчим наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від слідства та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні та перешкоджання провадженню іншим чином, а також посиланням на неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, надали усні пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просили клопотання задовольнити.
2.3. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказував на неумиснісний характер злочину, недоведеність та надуманість ризиків, на які посилався слідчий, особу підозрюваного, його вік, позитивні характеристики, просив відмовити у задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням свободи.
2.4. Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, вказував, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди загинула його дружина ОСОБА_10 .
ІІІ. НОРМИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА (КПК України)
3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.3. За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.4. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
3.5. Частиною п'ятою статті 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
3.6. Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
4.1. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з'ясувати наявність ряду обставин:
(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
4.2. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Водночас, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).
4.3. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86) термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
4.4. Зі змісту письмового повідомлення про підозру від 10.04.2023 вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у необережних діях, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель двох пасажирів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
4.5. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність фактів, що можуть вказувати на те, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, що стверджується, зокрема:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.04.2023 на автодорозі «Київ-Чоп» поблизу с. Кам'янка, Житомирського району, Житомирської області;
- протоколом огляду місця події від 07.04.2023 на автодорозі «Київ-Чоп» поблизу с. Кам'янка, Житомирського району, Житомирської області;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_10 від 08.04.2023 в приміщенні КП «Лікарня №1»;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2023, який керував автомобілем з яким допустив зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_6 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.04.2023;
- висновками експерта від 10.04.2023 № СЕ-19/106-23/4655-ІТ за результатом проведеної судової інженерно-транспортної експертизи та від 10.04.2023 №777/23-25 за результатом проведеної судової автотехнічної експертизи.
(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України
4.6. У поданому клопотанні слідчий вказував на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_6 : (1) переховуватися від органу слідства та суду; (2) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4.7. Обґрунтовуючи наявність вказаних ризиків у поданому клопотанні слідчий вказував на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керування транспортним засобом на строк до 3 років.
4.8. Слідчий суддя звертає увагу на усталену практику Європейського Суду з прав людини, який неодноразово вказував, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна (див. рішення у справі «Panchenko v. Russia» (Панченко проти Росії), § 106).
4.9. Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що у той час як серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення особи (Idalov v. Russia [ВП], § 145; Garycki v. Poland, § 47; Ilijkov v. Bulgaria, §§ 80-81).
4.10. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (W v Switzerland, § 33).
4.11. Слідчий суддя приймає до уваги суть та характер кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , який за своєю правовою природою має неумисний характер, наслідки дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої загинуло дві особи, одна з якої є дружина підозрюваного - ОСОБА_10 , що є трагедією для самого підозрюваного ОСОБА_6 , обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, особу ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання у Київській області, є пенсіонером, був одруженим та наразі є вдівцем, має ІІ групу інвалідності, має позитивні характеристики за місцем проживання, має стійкі та міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
4.12. Слідчий суддя вважає юридично неспроможними доводи слідчого та прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на потерпілого чи невідомих слідству свідків, або перешкоджати кримінальному провадження іншим чином у спосіб, який слідство не називає, вказуючи лише про можливість неявки підозрюваного ОСОБА_6 за викликом до слідчого через те, що останній зареєстрований в м. Києві на відстані від органу досудового розслідування.
4.13. Слідчий суддя вважає такі висновки сторони обвинувачення хибними, оскільки саме по собі непроживання підозрюваного за місцем знаходження органу розслідування не вказує на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а може бути однією, однак за жодних умов не самостійною та не визначальною обставиною, що може враховуватися при оцінці наявності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177, а не п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК.
4.14. Слідчий суддя вважає, що твердження сторони обвинувачення про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України є голослівними, оскільки останні зроблені без урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, зокрема, особистих та моральних якостей підозрюваного ОСОБА_6 , його репутації, наявності сталих соціальних зв"язків, віку та стану здоров"я підозрюваного, відсутність у нього судимостей у минулому та інших обставин, що мають значення для з"ясування наявності заявлених ризиків.
4.15. З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що з урахуванням усіх обставин, що мають значення для з"ясування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК на даній початковій стадії досудового розслідування може існувати відносно невисокий ступінь ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Натомість стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких обставин, окрім формального посилання на тяжкість можливого покарання, яке може загрожувати підозрюваному, які могли б підтвердити дійсне, реальне, а не ілюзорне існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_6 насправді може вчинити дії, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК.
(ііі) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
4.16. Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право особи на свободу та особисту недоторканість має найважливіше значення в «демократичному суспільстві» за змістом Європейської Конвенції з прав людини (див. рішення у справах "Medvedyev and Others v. France", [ВП], § 76; "Ladent v. Poland", № 11036/03, § 45).
4.17. Особиста свобода є основоположною свободою, якою повинен мати змогу користуватися кожен. Позбавлення або обмеження свободи ймовірно матиме прямий і негативний вплив на здійснення багатьох інших прав. Звідси випливають основні принципи, які ЄСПЛ застосовує при розгляді справ за ст. 5 Конвенції, і, насамперед, принцип презумпції свободи.
4.18. "Презумпції на користь свободи особи" є домінантним керівним принципом, зміст якої зводиться до того, що особиста свобода людини повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду під час досудового розслідування (слідства) - суворим винятком.
4.19. Вирішуючи питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно обов'язково розглянути можливість застосування інших, більш м'яких альтернативних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК.
4.20. Як зазначалося вище (див. п. 4.14., 4.15), слідчий суддя дійшов висновку про наявність на даній стадії розслідування відносно невисокого ступеня існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та абсолютну недоведеність стороною обвинувачення дійсного існування заявлених у клопотанні ризиків, передбачених п. 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
4.21. Слідчий суддя свідомий того, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у спричиненні якої підозрюється ОСОБА_6 , загинуло двоє пасажирів, один з яких є дружиною підозрюваного, що для останнього є особистою трагедією. Однак вказані обставини самі по собі, як помилково вважає сторона обвинувачення, не можуть бути підставою для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це суперечать меті правового інституту запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, якою є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а не початок його покарання.
4.22. Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом, чого на переконання слідчого судді стороною обвинувачення дотримано не було.
4.23. Ураховуючи встановлену за наслідком розгляду клопотання слідчого наявність відносно невисокого ступеня існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, особи підозрюваного ОСОБА_6 , про якій вже йшла мова у п. 4.11. цієї ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність будь-яких фактичних та юридичних підстав для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити та наявність підстав для застосування до підозрюваного найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання шляхом покладення на нього ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, достатніх для запобігання ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , строком до 10.06.2023, в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 179, 193, 194, 196, 205 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира,
1. У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочину у сфері транспорту СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання шляхом покладення на підозрюваного наступних обов'язків:
(і) прибувати за кожною вимогою до суду та органу досудового слідства;
(іі) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця фактичного проживання;
(ііі) у разі наявності здати органу досудового розслідування на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3. Встановити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 10.06.2023.
4. Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчих у кримінальному провадженні №12023060400001122 від 06.04.2023.
6. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_12