Справа № 279/5305/22
Провадження по справі №2/276/63/23
19 квітня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
представника позивача - адвоката Немировського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Іршанської селищної ради про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна тітка - ОСОБА_2 . Після її смерті відрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 .
Звернувшись до державного нотаріуса Другої Коростенської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадкових прав після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 . ОСОБА_1 отримала відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та не підтвердженням родинних відносин з померлою ОСОБА_2 . Крім того, нотаріус повідомила, що 18.07.2015 року заведено спадкову справу №175/2015 на підставі заяви ОСОБА_3 ( рідного брата спадкодавиці) , на ім'я якого 14.03.1987 року було складено заповіт, яким вона заповіла йому все своє майно. Але подана ним заява про прийняття спадщини не відповідала вимогам законодавства. Оскільки справжність підпису заявника не була засвідчена нотаріально. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином у справі відсутні відомості про спадкоємців які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що встановити факт родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_2 вона може виключно в судовому порядку, оскільки цей факт безпосередньо породжує для неї юридичні наслідки при вступі в спадщину і вирішити його в інший спосіб вона не має можливості.
Одночасно вважає, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважної причини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту, та у зв'язку з хворими батьками, так як вона доглядала їх, і вся увага була направлена на них.
Окрім того, вона не могла відкрити спадкову справу після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , так як були відсутні будь-які документи, які б підтверджували родинні відносини з померлою.
Позивач просить суд встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її двоюрідною тіткою, чим визначити за нею право на спадкування за законом у п'яту чергу та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 3 (трьох) місяців після набрання рішенням законної сили.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2022 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06 березня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, Іршанської селищної ради, в судове засідання не з'явився, до суду відповідачем подано заяву про проведення судового засідання за відсутності представника селищної ради, позов визнає.
Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з п.2 ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту родинних відносин повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 11 лютого 2015 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.11.1951 року, « ОСОБА_2 » (рос.) народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батьком вказано « ОСОБА_4 » (рос.), мати - « ОСОБА_5 » (рос.).
ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .
Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 , позивач після одруження змінила своє прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Відповідно до архівної довідки №К-4326/02-2 від 27.07.2021 року, виданої Державним архівом Житомирської області, у книзі реєстрації актових записів про народження по Меленівській сільраді Чоповицького району за 1939 рік зазначено, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батько: ОСОБА_10 «так у документі» ОСОБА_11 , українець. Мати: ОСОБА_12 «так у документі», українка.
Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 ОСОБА_13 після одруження змінила своє прізвище з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_7 ».
ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .
Згідно архівної довідки №К-4326/02-1 від 27.07.2021 року, виданої Державним архівом Житомирської області, у метричній книзі реєстрації народжень по с. Мелені Радомишльського повіту Київської губернії за 1904 рік зазначено, що « ОСОБА_16 » «так у документі, текст російською мовою» ОСОБА_17 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 . Батько: « ОСОБА_16 » «так у документі» текст російською мовою» ОСОБА_18 . Мати « ОСОБА_19 » « так у документі, текст російською мовою» « ОСОБА_20 , обоє православного віросповідання.
За змістом архівної довідки №К-4584/02-1 від 12.08.2021 року, виданої Державним архівом Житомирської області слідує, що у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Св. Архистратига Михаїла с. Мелені Радомишльського повіту Київської губернії за 1914 рік зазначено, що « ОСОБА_21 » « так у документі, текст російською мовою» народився ІНФОРМАЦІЯ_9 . Батьки: міщани с. Мелені « ОСОБА_22 » « так у документі, текст російською мовою», обоє православного віросповідання.
Згідно архівної довідки №К-4326/02-3 від 27.07.2021 року, виданої Державним архівом Житомирської області, у метричних книгах реєстрації народжень по с. Мелені Радомишльського повіту Київської губернії за 1896-1902 роки запису про народження ОСОБА_23 не виявлено. Метрична книга реєстрації народжень по с. Мелені Радомишльського повіту Київської губернії за 1852 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату народження ОСОБА_23 неможливо.
У відповідності з архівною довідкою №К-4584/02-2 від 12.08.2021 року, виданою Державним архівом Житомирської області, книга реєстрації актових записів по с. Мелені Коростенського району за 1944 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату смерті ОСОБА_24 неможливо.
ОСОБА_25 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_7 .
Згідно акту, підписаного сусідами с. Мелені Коростенського району від 28.09.2022 року, мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , були двоюрідними сестрами, оскільки їхні батьки ОСОБА_26 та ОСОБА_17 були рідними братами, уродженцями с. Мелені Коростенського району. Отже, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 як за життя, так і після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , яка була одинокою жінкою, опікується домогосподарством по АДРЕСА_1 та майном, яке належало ОСОБА_2 за життя, оскільки інших родичів, які б могли це робити немає.
ОСОБА_27 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За змістом довідки, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Іршанської селищної ради від 17.10.2022 року, ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Згідно довідок Центральної стоматологічної поліклініки від 26.05.2022 року, ОСОБА_1 дійсно працює в Центральній стоматологічній поліклініці Збройних Сил України з 18.03.2013 року по теперішній час на посаді адміністратора ортодонтичного відділення. За період роботи зарекомендувала себе як кваліфікований працівник.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що вона є двоюрідною сестрою позивача, а ОСОБА_29 - двоюрідна тітка ОСОБА_1 .. Батьки ОСОБА_1 тяжко хворіли, вона займалась їхнім лікуванням, доглядала за ними. ЇЇ батьки померли протягом року, позивач здійснила їх поховання. У зв'язку з постійним доглядом за батьками та складними життєвими обставинами пропустила строк для прийняття спадщини після смерті тітки.
Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що він проживає у с. Мелені , є сусідом позивача, за життя дуже добре знав ОСОБА_31 , вона є двоюрідною тіткою позивача.
Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є родичами, а саме двоюрідною тіткою позивача. Наявність родинних стосунків між ними підтверджується долученими до справи письмовими доказами та показами свідків.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Із ч.1 ст.1269 ЦК України слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частина 1 ст.1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Як слідує із копії спадкової справи №175/2015 до майна померлої ОСОБА_2 , Другою Коростенською державною нотаріальною конторою на підставі заяви - ОСОБА_3 про прийняття спадщини, 18 липня 2015 року заведено спадкову справи №175/2015. Однак дана заява не була оформлена належним чином, та ОСОБА_2 було направлено лист про те, що йому необхідно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, в якій справжність підпису буде нотаріально засвідчена або звернутися особисто, про те належним чином оформленої заяви від ОСОБА_2 не надійшло та особисто до нотаріальної контори не звертався. Інших спадкоємців із заявами про прийняття ( відмову) спадщини не зверталися.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.07.2015 №40976534 слідує, що в спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Згідно довідки виконкому Меленівської сільської ради від №336 від 16.06.2015 року, слідує, що ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 в господарстві одна.
Відповідно до відповіді державного нотаріуса Другої Коростенської державної нотаріальної контори №379/02-14 від 10.09.2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки нею не було подано заяви до нотаріуса про прийняття спадщини згідно ст.1268 ЦК України, а також не надано документів, що підтверджують родинні відносини із спадкодавцем, а тому ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду (а.сп. 4).
За змістом позовної заяви слідує, що позивач з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту, та у зв'язку хворими батьками, так як вона доглядала їх, і вся увага була направлена на них.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Згідно ст.206 ч.4 ЦПК України якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців за даними Спадкового реєстру свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Враховуючи, що після смерті ОСОБА_2 інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини у встановленому порядку в нотаріальну контору не звертались, позивач вчасно не звернулась до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що коли померла її двоюрідна тітка ОСОБА_2 , її батьки були дуже хворими та потребували постійного догляду, їй не було часу займатися оформленням документів, відповідач позов визнає, а тому суд вважає, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1218, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,
Позов задоволити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та спадкодавицею, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мелені Коростенського району Житомирської області.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач: виконавчий комітет Іршанської селищної ради, адреса: вул. Гулія, 7, смт Іршанськ, Коростенського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04344593.
Повний текст рішення виготовлено 24.04.2023.
Суддя А.М. Збаражський