Справа № 159/363/22
Провадження № 1-кп/159/91/23
21 квітня 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021035550000997 від 27.11.2021 про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, не працевлаштованої, мешканки АДРЕСА_1 , не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
обвинувачена ОСОБА_7 26 листопада 2021 року, приблизно о 13 годині, перебуваючи біля входу в магазин «Мікс-Макс» по вул. Драгоманова,19 в м.Ковелі, під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно розмахом правою рукою спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді садна лівої щоки в проекції нижньої щелепи зліва, а також наступила останній на ногу, спричинивши синці нігтьової фаланги четвертого і першого пальця правої стопи, синець тильної поверхні правої стопи. Усі перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Зазначеними діями, які полягали в умисному легкому тілесному ушкодженні, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
У суді обвинувачена ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення заперечила і пояснила, що із сім'єю потерпілої існують тривалі неприязні відносини, останні проживають по сусідству та влаштували на своєму подвір'ї смітник, на зауваження не реагують. Зустрівши ОСОБА_5 біля магазину, вона висловила претензію, у відповідь почула нецензурну лайку, тому не стрималась і смикнула правою рукою потерпілу за волосся. Жодних ударів в обличчя не завдавала, на ноги не наступала. Вважає обвинувачення потерпілої наклепом.
Суд, оцінивши надані для дослідження докази, проаналізувавши доводи сторони захисту та обвинувачення, незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у завданні потерпілій легких тілесних ушкоджень за обставин встановлених судом.
Так, відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою потерпілої ОСОБА_5 від 26.11.2021, в якій остання відразу після події зазначила, що ОСОБА_7 подряпала їй обличчя і наступила на ногу ( а.с.80-83).
Крім письмового звернення потерпіла о 13.15 год. 26.11.2021 зателефонувала на лінію 102 і повідомила, що приблизно о 13.04 поблизу гуртівні « Макс Мікс » сусідка ОСОБА_7 накинулась і поцарапала обличчя ( а.с.78).
0 14.49 того ж дня на лінію 102 надійшло повідомлення від лікаря Ковельської ЦРЛ, який оглянув потерпілу і зафіксував тілесні ушкодження, які згідно пояснень потерпілої вона отримала внаслідок побиття (а.с.79).
Згідно довідки №7287 від 26.11.2021, виданої травматологічним пунктом Ковельської ЦРЛ у ОСОБА_5 зафіксовані подряпини щелепи зліва (а.с.104).
29.11.2021 під час проведення судово-медичної експертизи експерт Ковельського міжрайонного відділення Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_13 об'єктивно, тобто безпосередньо, встановив в ділянці лівої щоки в проекції нижньої щелепи зліва садно лінійної форми розміром 1,5х0,2 см, вкрите кірочкою світло-коричневого кольору, розташоване вище рівня оточуючої шкіри. Нігтьова фаланга 4 пальця та 1 пальця правої стопи наявні синці розміром 0,5х0,5 см і 0,6х0,5 см. На тильній поверхні правої стопи синець фіолетового кольору розміром 2х1 см. Перелічені тілесні ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок падіння з висоти власного зросту не могли утворитись. По тілу потерпілої було нанесено не менше трьох ударів, про що зазначено у висновку судово-медичної експертизи №345 від 29.11.2021.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що в той день біля магазину «Мікс Макс» в м.Ковелі її випадково зустріли обвинувачена ОСОБА_7 із сестрою. ОСОБА_7 у зухвалій формі звернулась до неї і діючи агресивно наступила на ногу, а згодом рукою схопила за волосся, при цьому спричинивши удар в обличчя. Намагаючись захиститись, потерпіла робила кроки назад і утримувала руки обвинуваченої. Напад тривав короткий проміжок часу. Після чого вона відразу викликала поліцію і пройшла огляд у лікаря.
Показання потерпілої об'єктивно узгоджуються з письмовими доказами у справі, а також показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є працівниками поліції, що прибули на виклик потерпілої. В суді свідки підтвердили, що на обличчі потерпілої була свіжа подряпина, потерпіла послідовно відтворила перебіг подій, повідомила, що її зустріла і побила сусідка, внаслідок чого вона відчуває біль на обличчі і нозі.
Переглянутий судом відеозапис події, отриманий з камер спостереження магазину « Мікс Макс », не залишає сумніві у доведеності вини обвинуваченої. Відео файли містять інформацію про активні дії обвинуваченої спрямовані на завдання потерпілій тілесних ушкоджень. Обвинувачена намагалась руками схопити потерпілу за волосся, хаотично махала руками і правою рукою контактувала з обличчям потерпілої в ділянці лівої щелепи.
Досліджені судом докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому визнаються належними і допустимими.
Наведені докази у їх сукупності спростовують твердження обвинуваченої про неспричинення потерпілій тілесних ушкоджень.
З тих мотивів суд відхиляє показання свідка ОСОБА_17 , яка є рідною сестрою обвинуваченої, в частині, що остання не торкалась обличчя потерпілої.
Доводи захисника ОСОБА_8 про можливо необережне спричинення обвинуваченою потерпілій тілесних ушкоджень є помилковими.
Необережне спричинення легких тілесних ушкоджень не тягне кримінальної відповідальності і з об'єктивної сторони є схожим до дій за ст.125 КК України, оскільки фізично спричиняється шкода здоров'ю іншої особи.
Розмежування цих дій проводиться за суб'єктивною стороною.
Оцінити суб'єктивні наміри, бажання, мотиви особи сторонній спостерігач може лише за зовнішніми проявами, тому висновки про конкретну форму вини суд робить з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, поведінки особи до та після події, локалізації ушкоджень, використаного знаряддя, механізму утворення ушкоджень, ставлення особи на наслідків вчиненого.
Відповідальність за ст.125 КК настає і в тому випадку, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров'ю потерпілого, хоча і не конкретизувала у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто діяла з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду здоров'ю іншій особі.
Сукупність всіх обставин цієї справи, зокрема характер і локалізація тілесних ушкоджень, поведінка винної і потерпілої, свідчать про умисні дії обвинуваченої.
З огляду на переконливість доказів сторони обвинувачення, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, є проступком, відсутність обставин, що обтяжують покарання і обставин, що пом'якшують покарання, особу винної, яка виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв'язки, та вважає необхідним призначити покарання в межах санкції закону, за яким особа притягується до відповідальності, у виді штрафу в максимальному розмірі.
Суд, переконаний в тому, що саме таке покарання в розумінні ч.2 ст.50 КК України, буде сприяти виправленню обвинуваченої, недопущенню вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень, та буде справедливою мірою кари за скоєне.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої відшкодування майнової шкоди за лікування в розмірі 1114,18 грн ( а.с.64) та моральної шкоди в розмірі 40 000 грн. (а.с.44)
Цивільний позов належить задовольнити частково з таких мотивів.
Згідно із положеннями ч.2 ст.127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ст.22 КПК України усі питання суд вирішує на засадах змагальності сторін і доведеності перед судом своїх позицій.
Потерпілою на підтвердження витрат на лікування надані довідка Ковельського МТМО від 23.12.2021 про огляд лікарем і встановлення за наслідками події від 26.11.2021 діагнозу з призначення лікування, а також чеки на придбання призначених ліків на суму 1114,18 грн ( а.с.66-68).
Сторона захисту надані потерпілою докази не спростувала.
Що стосується вимог в частині моральної шкоди, то відповідно до статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій особи.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, крім тих випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру діяння особи, яка її заподіяла, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Приймаючи до уваги характер отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, незначну тривалість події, глибину і характер душевних переживань потерпілої з приводу конфлікту, які більше пов'язані з відчуттям приниження, ніж з отриманням тілесних ушкоджень, суд вважає справедливим визначити відшкодування завданої моральної шкоди на рівні 5 000,00 грн.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлено до відшкодування 10500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, до яких зокрема відносяться і витрати на правничу допомогу.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду в справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16 обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні.
На підтвердження понесених витрат потерпіла надала суду: договір від 13.12.2021 з адвокатом ОСОБА_18 , розрахунок і калькуляцію послуг щодо складання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, квитанцію від 17.02.2022 про сплату 5500 грн. Крім того, договір про надання правничої допомоги від 10.12.2022 з адвокатом ОСОБА_19 , калькуляцію наданих послуг по складанню позовної заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди і за представництво інтересів потерпілої в суді, акт виконаних робіт і квитанцію від 10.12.2022 про сплату 5000 грн гонорару.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи невисоку складність цієї справи, сталість нормативного регулювання і судової практики в частині відшкодування моральної шкоди, вочевидь підготовка і складання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди не вимагало в загальному семи годин, як це зазначено у акті від 13.12.2021, тому суд вважає необхідним зменшити відшкодування понесених потерпілою витрат по договору з адвокатом ОСОБА_18 до 1500 грн. Що стосується витрат на представництво інтересів потерпілої адвокатом ОСОБА_19 , то з огляду на тривалість судового провадження вони є виправданими і відповідають обсягу виконаної роботи. Загальна сума процесуальних витрат, яку належить стягнути з обвинуваченої становить 6500 грн.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
Долю речових доказів слід необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення майнової і моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 1114,18 грн. ( одна тисяча сто чотирнадцять гривень вісімнадцять копійок) відшкодування майнової шкоди та 5000 (п'ять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 6500 грн процесуальних витрат на правничу допомогу.
Речовий доказ : DVD диск залишити при матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його оголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1