Справа № 560/6662/23
24 квітня 2023 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Козачок І.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області №3690101/30247167 від 21.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України. Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що спірне рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку та за результатом розгляду скарги рішеннями ДПС України від 14.02.2022 №7657/30247167/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення без змін.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представник позивача подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, зазначивши, що після розгляду скарги ДПС України товариство повинно було звернутись до суду до 14 травня 2022, однак з огляду на введення у державі з 24.02.2022 воєнного стану та перебування директора товариства за межами України, позивач не мав можливості своєчасно звернутись до суду.
Позивач зазначає, що лише у квітні 2023 товариство отримало можливість підготувати необхідні документи для звернення до суду. Представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Дослідивши клопотання, суд виходить з такого.
У постанові від 25.08.2022 у справі №240/3771/21 Верховний Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Отже саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження. Введення воєнного стану може бути поважною причиною пропуску процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, які фактично завадили вчинити певні дії, а не лише могли спричинити певні перешкоди.
Крім того, позивач є юридичною особою, у діяльності якої бере участь не одна людина, відтак посилання на перебування директора за межами держави і на неможливість у зв'язку з цим здійснювати претензійно - правову роботу суд вважає необґрунтованими.
Суду не надані будь-які належні докази неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, як і не надані докази перебування керівника товариства за межами держави з дати введення воєнного стану (або більш ранньої дати) дотепер. Таким чином, докази на підтвердження того, що введення воєнного стану прямо вплинуло на можливість позивача своєчасно звернутись до суду з цим позовом, позивач не надав.
Крім того, у наданому суду ордері міститься посилання на укладений позивачем з представником договір про надання правової допомоги № 16/23-цс від 07.04.2023. Разом з тим, представник зазначає, що директор на даний час продовжує перебувати за межами країни. З огляду на це вбачається, що договір про представництво інтересів позивача з адвокатом від імені позивача підписала інша особа, яка також уповноважена на вчення/виконання представницьких функцій, а відтак повинна мати право підпису і у інших випадках.
Суду не наданий зазначений договір, як і інформація про те, що у товаристві починаючи з 24.02.2022 і до 07.04.2023 були відсутні інші посадові особи, уповноважені на вчинення відповідних організаційно-розпорядчих, представницьких чи адміністративних функцій за відсутності директора.
Відтак, з огляду на значний проміжок часу між моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав ( лютий 2022), і днем, коли він звернувся до суду за їх захистом (18.04.2023), суд вважає, що позивачем жодним чином не доведено обґрунтованість обставин, на які він покликається, і не надані будь-які докази на їх підтвердження.
Враховуючи це, суд не вважає вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважними, тому у задоволенні клопотання про поновлення строку необхідно відмовити.
Згідно з частинами 1, 2 ст 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позивач повинен надати суду належні докази на підтвердження наведених ним обставин, або вказати інші обґрунтовані доказами причини пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, наведені у клопотанні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" від 14.04.2023. У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяІ.С. Козачок